СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14032/21
пр. № 3/759/5530/21
04 жовтня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 210501 від 18.05.2021 р., 18.05.2021 р. о 06:45 у м. Києві на Кільцевій дорозі, 14 в, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 2705, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає дійсності, обличчя блідого кольору, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився із застосуванням боді камери АА-00550, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Шипіка А.В. зазначив, що автомобіль ОСОБА_1 було безпідставно зупинено працівниками поліції та на думку поліцейського у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, однак вказане не відповідає дійсності. Крім того, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні свідки. Також зауважив, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 бажає пройти огляд на місці, проте працівником поліції було проігноровано вказану вимогу, посилання поліцейського, що необхідно проїхати на вул. Запорожця, 20 є незрозумілим, оскільки працівники поліції не пояснили, що за даною адресою знаходиться. Згідно ПДР водієві забороняється керувати транспортними засобами в стані сп'яніння, однак працівники поліції після складання протоколу про адміністративне правопорушення не відсторонили ОСОБА_1 від керування автомобілем. Крім цього, строки накладення адміністративного стягнення закінчились, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено 18.05.2021 р.
Вислухавши доводи адвоката Шипіка А.В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР.
П. 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
П. 2, п. 3 та п. 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
П. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103) передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
П. 12 розділу II Інструкції № 1452/735 встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку №1103).
Судом проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 210501 від 18.05.2021 р. та відеозаписи, які містяться на компакт-диску.
З відеозаписів, які містяться на компакт-диску вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 проїхати на вул. Петра Запорожця, 20 на освідування, проте ОСОБА_1 сказав «ще раз повторюю, я нікуди не їду», тоді працівник поліції перепитав у ОСОБА_1 «ви відмовляється, відповідальність знаєте», в свою чергу ОСОБА_1 відповів, що йому всеодно. Після чого, працівник поліції повідомив, що буде складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у випадку відмови, на що ОСОБА_1 повідомив, що відмовляється та підписувати нічого не буде. В подальшому, ОСОБА_1 при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення сказав: «дайте мені трубку, я пройду огляд», на що працівник поліції відповів: «ви перебуваєте у стані наркотичного сп'яніння та вам було запропоновано проїхати до лікаря», після чого ОСОБА_1 досить зухвало розмовляв з використанням нецензурної лексики із працівником поліції та запитав у останнього: «Яка була причина зупинки? Ви мене зупинили за телефон?», після чого працівник поліції повідомив, що ознайомив ОСОБА_1 з протоколом, на цьому відеозапис завершено.
Таким чином, ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров'я на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 210501 від 18.05.2021 р., інспектором поліції у ОСОБА_1 були встановлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає дійсності, обличчя блідого кольору, тремтіння пальців рук.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, а саме: вул. Петра Запорожця, 20.
Доводи адвоката Шипіка А.В., що у ОСОБА_1 відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, останній бажав пройти огляд на місці зупинки і ОСОБА_1 не зрозумів, що знаходиться на АДРЕСА_2 , спростовуються відеозаписами, які містяться на компакт-диску, де працівник поліції запропонував ОСОБА_1 проїхати на вул. Петра Запорожця, 20 на освідування, в подальшому, після того як ОСОБА_1 (відеозапис 2) попросив трубку для проходження огляду, працівник поліції повідомив: «ви перебуваєте у стані наркотичного сп'яніння та вам було запропоновано проїхати до лікаря», однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляд в закладі охорони здоров'я.
З приводу доводів адвоката Шипіка А.В. в частині закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у редакції станом на 18.05.2021 р., адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Вказані зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 р. № 1231-IX.
З приводу доводів адвоката Шипіка А.В. в частині не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суд зазначає, що ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а відтак вказані захисником обставини не спростовують відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом ГАЗ 2705, д.н.з. НОМЕР_1 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З приводу доводів адвоката Шипіка А.В. в частині відсутності двох свідків при складанні протоколу, суд зазначає, що зважаючи на ч. 2 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, тому в даному випадку працівником поліції було застосовано саме технічні засоби відеозапису.
Отже, аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що зафіксовано технічними засобами.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовує до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000,00 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27, 40-1, 130, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Святошинський районний суд міста Києва ) судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя В.М. Кравець