печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26382/21-п
22 вересня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Печерського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого менеджером ресторану «Редкая птица» ТОВ «Бьорд», що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 01.04.2021 о 21 год. 30 хв., в м. Києві, вул. Басейна, 1/2, будучи менеджером ресторану «Редкая птица», що належить ТОВ «Бьорд», порушив вимоги Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: допустив роботу закладу.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення, в яких він вказує, що згідно своїх трудових обов'язків не уповноважений на прийняття рішення з питань управлінської діяльності Товариства, зокрема щодо закриття ресторану та недопускання до закладу відвідувачів.
Виходячи з викладеного, а також приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративні правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судової повістки, а законом передбачений скорочений строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів.
Відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП встановлена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 1 Закону карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
За змістом ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно наданих письмових доказів, ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «БЬОРД» та працює на посаді менеджера ресторану «Редкая птица».
Ці обставини вказують, що ОСОБА_2 не може нести відповідальність за дотримання вимог законодавства щодо встановлених обмежень, пов'язаних в веденням на території України карантину, оскільки не є уповноваженою особою, яка несе відповідальність за діяльність ТОВ «БЬОРД», та не має відповідних повноважень контролю за дотриманням встановлених вимог за дотриманням обмежень, пов'язаних з введенням Кабінетом Міністрів України карантину, а тому не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми - адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення, а також змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення. У цих процесуальних документах повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема про місце і час вчинення правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Виходячи зі змісту ст.7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя В. В. Бортницька