04.10.2021 Справа № 756/11519/21
Унікальний номер 756/11519/21
Провадження номер 2/756/5630/21
29 вересня 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретаря судового засідання - Михнюк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В липні 2021 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8745,44 грн., заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5876,81 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23150,47 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 17693,59 грн., витрати пов?язані з отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає позивач, відповідачу надавалися послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, проте відповідач своєчасно не сплачувала кошти за спожиті послуги в результаті чого утворилася заборгованість з їх оплати, яка станом на 01 червня 2021 року становить 40844,06 грн. (заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 23150,47 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 17693,59 грн.).
Окрім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14622,25 грн.
Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася).
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 29 липня 2021 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 05 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з?явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином. 29 вересня 2021 року представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Семенюк В.Є. надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, шляхом направлення судової повісти, позовної заяви з додатками та копії ухвали суду про відкриття провадження по справі за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , та шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті Оболонського районного суду м. Києва. Конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслала, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про задоволення позовних виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку з чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідача, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб Оболонської РДА № 6684417 від 03 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 13 червня 1975 року по теперішній час, а тому є споживачем послуг, які надаються позивачем.
Як вбачається з відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентиризації» № 062/14-11081 (И-2021) від 31 серпня 2021 року, згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентиризації» квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району 17 березня 1998 року, наказ № 1085.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Відповідач ОСОБА_1 в свою чергу від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялася, не відключалася.
Крім того, постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20 квітня 2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 червня 2021 року становить 55466,31 грн., яка складається з: 8745,44 грн. - заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення, 5876,81 грн. - заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води, 23150,47 грн. - заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення, 17693,59 грн. - заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води.
Станом на день звернення позивача до суду відповідач не сплатила зазначену заборгованість.
Відповідно до п. п. 1, 6, 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність, безперервність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц).
Враховуючи те, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачу, яка отримувала вказані послуги і користувалася ними за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідача, як власника, виник обов'язок щодо оплатити цих послуги.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги, з якого вбачається, що станом на 01 червня 2021 року наявна заборгованість у сумі 55466,31 грн., яка складається з заборгованості за спожиті послуги
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що нею належним чином виконувалися умови договору, а також враховуючи, що позивачем доведено належними та достатніми доказами обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 55466,31 грн. за надані житлово - комунальні послуги, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з положень п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до квитанції від 02 липня 2021 року позивачем за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав сплачено 33,00 грн. (а.с. 10).
Окрім того, позивачем при зверненні з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн (а.с. 1).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в розмірі 2303,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ - 40538421, адреса місцезнаходження: м. Київ, площа Івана Франка, 5) заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8745,44 грн., заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5876,81 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23150,47 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 17693,59 грн., а всього 55466,31 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень тридцять одна копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ - 40538421, адреса місцезнаходження: м. Київ, площа Івана Франка, 5) судові витрати у розмірі 2303,00 грн. (дві тисячі триста три гривні нуль копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 жовтня 2021 року.
Суддя І.С. Шролик