Справа №:755/14211/21
Провадження №: 6/755/1179/21
"01" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі головуючого судді Коваленко І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: стягувач Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», боржник ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Бабенко С.С. звернувся до суду із заявою, в якій просить суд: визнати виконавчий лист по справі №2-2817/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №2-2817/10 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Після набрання законної сили рішенням суду по даній справі, за клопотанням позивача було видано чотири виконавчі листи, у тому числі виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 кредитної заборгованості на користь позивачу у солідарному порядку. Однак, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року по справі №758/9074/17 було частково задоволено позов ОСОБА_3 та визнано договір поруки, складений між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 від 19.02.2007 року припиненим. У зв'язку з цим, на думку представника заявника, відбулося припинення обов'язку поручителя за договором поруки.
Представник заявника - адвокат Бабенко С.С. у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги заяви підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Стягувач та боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України справа розглянута за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали архівної цивільної справи №2-2817/2010 за позовною заявою ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №2-2817/2010 за позовною заявою ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11119520000.
22.09.2010 року заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов було задоволено Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 101221 долар США 89 центів, що за курсом НБУ станом на 01.04.2010 року становить 802 183 (вісімсот дві тисячі сто вісімдесят три) гривні 55 копійок та судовий збір (державне мито) в розмірі 1700, 00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.107-111 т.2).
Дніпровським районним судом м.Києва в рішенні було встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 (надалі - Відповідач-2) укладено договір поруки №97141 від 19.02.2007 року, відповідно до умов якого, Відповідач-2 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання Відповідачем-1 його зобов'язань, що виникли із Кредитного договору, в повному обсязі, у тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
03.12.2010 року представнику позивача ПАТ «УкрСиббанк» Андронікову С.А. на підставі заочного рішення видано виконавчі листи (довідковий лист до справи, т.1).
07.05.2018 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва замінено позивача у справі: з ПАТ «УкрСиббанк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (надалі - ТОВ «Кей-Колект») у відповідності до договору факторингу № 2 від 13 лютого 2012 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», за яким товариство набуло повноважень кредитора за зобов'язаннями боржника та поручителя (а.с.25, 39-42 т. 2).
18.06.2018 року постановою Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року змінено, резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором, у розмірі 6 768,85 дол. США, що еквівалентно 53 643 грн. 14 коп.; заборгованість за процентам, в сумі 8 550,74 дол. США, що еквівалентно 67 764 грн. 61 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, у сумі 821 грн. 11 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, в сумі 6 781 грн. 64 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором, у сумі 81441,33 дол. США, що еквівалентно 645 422 грн. 54 коп.; заборгованість за процентами, в сумі 2 474,62 дол. США, що еквівалентно 19 611 грн. 36 коп.; пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, в сумі 50 грн. 56 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, в сумі 1 182 грн. 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» витрати по справі, пов'язані з оплатою судового збору, в сумі 1445 грн. та 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» витрати по справі, пов'язані з оплатою судового збору, в сумі 255 грн. та 51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.»
09.07.2018 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва виправлено арифметичні помилки, допущені у постанові Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року в частині розміру судових витрат, що підлягали стягненню з відповідачів. (а.с.80-81 т.2)
30.06.2020 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , залишено без задоволення, заочне рішення Дніпровського суду міста Києва від 22 вересня 2010 року, в частині яка не змінена апеляційним судом, та постанову Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року - без змін. (а.с.116-122 т.2)
06.11.2020 року Дніпровським районним судом міста Києва представнику позивача ТОВ «Кей-Колект» Серкіз В.Б. на підставі постанови Апеляційного суду міста Києва від 18.06.2018 року та з урахуванням ухвали Апеляційного суду м. Києва від 09 липня 2018 року видано виконавчі листи. (а.с.126 т.2)
09 грудня 2020 року рішенням Подільського районного суду міста Києва частково задоволено позов ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою. Визнано договір поруки, укладений між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 від 19.02.2007 припиненим. Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ЄДРПОУ - 37825968) на ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.
Подільським районним судом міста Києва в рішенні було встановлено, що з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором від 19 лютого 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір поруки №97141, згідно умов якого позивач, виступає солідарним боржником у разі неналежного виконання умов кредитного договору. (а.с.161 т.2)
Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Тобто, виконавчий лист, є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до змісту вказаної вище норми ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11.
З досліджених матеріалів цивільної справи та наданих на обґрунтування заяви доказів, зокрема, рішення Подільського районного суду міста Києва від 09.12.2020 року, яке ніким зі сторін по справі в апеляційному порядку не оскаржувалось, убачається, що обов'язок боржника ОСОБА_1 за договором поруки, укладеним між нею та публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» від 19.02.2007 року відсутній повністю, у зв'язку з його припиненням.
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка С.С. та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов'язок боржника ОСОБА_3 припинений на підставі рішення Подільського районного суду міста Києва від 09.12.2020 року, яким договір поруки №97141, укладений між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 від 19.02.2007 року - визнано припиненим.
За вищевикладених обставин, керуючись ст.ст.258-260, 432 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-2817/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом міста Києва 18.12.2020 року на примусове виконання постанови Апеляційного суду міста Києва від 09.2018 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 09.07.2018 року у справі №2-2817/10 щодо боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 768,85 дол. США, що еквівалентно 53 643 грн. 14 коп.; заборгованості за процентам, в сумі 8 550,74 дол. США, що еквівалентно 67 764 грн. 61 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, у сумі 821 грн. 11 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, в сумі 6 781 грн. 64 коп.; про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованості за кредитним договором, у сумі 81441,33 дол. США, що еквівалентно 645 422 грн. 54 коп.; заборгованості за процентами, в сумі 2 474,62 дол. США, що еквівалентно 19 611 грн. 36 коп.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, в сумі 50 грн. 56 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, в сумі 1 182 грн. 92 коп.; про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» витрат по справі, пов'язаних з оплатою судового збору, в сумі 255 грн. та 51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 01 жовтня 2021 року.
Суддя І.В.Коваленко