1-кс/754/2924/21
Справа № 754/14747/21
Іменем України
24 вересня 2021 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в присутності підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100000000221 від 18.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької обл., громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працюючого, на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
24 вересня 2021 року слідчим СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12021100000000221 від 18.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, розуміючи його невідворотність, може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів 23 вересня 2021 року ОСОБА_6 слідчим повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному.
Прокурор клопотання підтримав та просив про його задоволення.
Захисник просив в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Суд вислухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним, про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції».
Відповідно до частини 5 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу має містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Отже, ризик переховуватись від органу досудового розслідування, суду не підтверджується доказами (припущення), оскільки в клопотанні відсутнє посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, зазначений ризик обґрунтовується лише тяжкістю злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , що в контексті практики ЄСПЛ є неприпустимим.
Прокурор в судовому засіданні довів обставини, передбачені п.1, п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Захисник та підозрюваний просили відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, однак враховуючи те, що прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, має визначене місце проживання в м. Києві, молодий вік підозрюваного, а також те, що він неофіційно працює, до підозрюваного застосовується більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, а саме у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В результаті застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 195, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 2 місяці, тобто до 24 листопада 2021 року, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.
Заборонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відлучатись з гуртожитку по АДРЕСА_2 в період часу доби з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки протягом часу до 24 листопада 2021 року прибувати за кожною вимогою до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, прокурора; не спілкуватись з свідками в даному кримінальному провадженні, окрім як в присутності слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання слідчому, якому доручене проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу слідчого судді передати через слідчого до органів внутрішніх справ для виконання за місцем проживання підозрюваного.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1