ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/10828/21
провадження № 2/753/6914/21
"15" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.
за участю сторін:
представник позивача не з'явився;
відповідач не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі по тексту - позивач, ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди у порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.12.2018 року між ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування майна № 20/08/1413-021159 (далі по тексту - Договір).
Предметом даного Договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, вказаним у Договорі, саме-квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
29.11.2019 року стався страховий випадок, а саме вищевказану квартиру було затоплено з вищерозташованої кв. АДРЕСА_2 у зазначеному будинку.
Згідно Акту про залиття від 30.11.2019 року, складеного комісією у складі начальника ЖЕК Коваль Людмили Юріївни, власника кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , власника кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та свідка події ОСОБА_3 , залиття сталося внаслідок протікання рідини з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 .
Згідно Акту про залиття від 30.11.2019 року, власником кв. АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих страхувальником документів було складено страховий акт. На підставі зазначеного страхового акту АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 3 067,97 грн.
На підставі наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача кошти в розмірі 3 067,97 грн.
Ухвалою суду від 09 червня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Як зазначено в прохальній частини позовної заяви, позивач просить суд здійснити розгляд справи у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. 15.09.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача - адвоката Вітківської Ю.М., відповідно до якого, відповідач пред'явлений позов не визнає, вважає його необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні через відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у завданні шкоди майновим інтересам страхувальника, тому, відповідно, відповідач не може вважатись особою, відповідальною за відшкодування заподіяних збитків. Відносно акту огляду пошкоджень від 30.11.2019 року, зазначає, що даний документ не відповідає вимогам, які встановлені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, оскільки у ньому відсутні відомості щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Більше того, у вказаному документі прямо зазначено, що причини протікання не встановлені. Висновок щодо неможливості встановлення причини протікання ґрунтується на результатах фактичного огляду квартири АДРЕСА_2 , який здійснювався представником ЖЕКу, за результатом якого у належній Відповідачу квартирі жодних джерел протікання чи пошкоджень комунікацій водопостачання виявлено не було. Натомість, виключно факт знаходження належної Відповідачу квартири над квартирою АДРЕСА_1 , де сталось протікання, не може свідчити про те, що джерелом такого протікання є саме комунікації квартири АДРЕСА_2 . Представник відповідача просить провести розгляд справи у його відсутність враховуючи позицію, висловлену у відзиві на позовну заяву.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.12.2018 року між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування майна №20/08/1413-021159, предметом страхування за яким є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту огляду пошкоджень від 30.11.2019 року, комісією в складі начальника ЖЕК - Коваль Людмили Юріївни, власника кв. АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , власника кв. АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 та свідка події - ОСОБА_3 , проведено обстеження житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 , а саме ванну кімнату та виявлено сліди затоплення з верхнього поверху з ознаками псування ремонту стелі. Комісія встановила, що 29.11.2019 року сталось протікання рідини з верхнього поверху (кв. АДРЕСА_2 ). Причина протікання не встановлена.
В подальшому, 05.12.2019 року до страхової компанії звернулась ОСОБА_2 із заявою про відшкодування збитків внаслідок залиття, яка є страховим випадком відповідно до умов договору, і на підставі страхового акту №190000267563-1 від 08.04.2020 року, розрахунку суми страхового відшкодування до справи № 190000267563, 10.04.2020 року страхувальнику було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 067,97 грн. Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням від 10.04.2020 року № ЗР038177.
Відповідно до Звіту №16181 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, складеного ТОВ «АЕК «Фаворит» 20.12.2019 року, вартість матеріального збитку страхувальника складає суму 3 546,64 грн., в т.ч. ПДВ, або 2 955,54 грн. без ПДВ.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено претензію від 04.06.2020 року про регресивні вимоги та запропоновано сплатити у добровільному порядку 3 067,97 грн.
Згідно відповіді на претензію від 25.08.2020 року, ОСОБА_1 вимоги позивача не визнала з підстав їх необґрунтованості.
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт згідно встановленого зразка (далі по тесту - Правила).
Правилами, зокрема, передбачено форму та зміст акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання або холодного водопостачання. Згідно Додатку № 4 Правил в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. При цьому з актом ознайомлюються мешканці залитої квартири та квартири, з якої відбулося залиття.
Враховуючи зазначене вище, суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що при складанні акту огляду пошкоджень від 30.11.2019 року недотримано законодавчих норм щодо змісту та порядку складання акту про залиття. Так, у даному акті відсутні відомості щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Натомість вказано, що причини протікання не встановлені.
Інших належних та допустимих доказів, що подія 29.11.2019 року сталася внаслідок дій (бездіяльності), умислу (необережності) відповідача ОСОБА_1 , позивачем суду не надано.
Додані позивачем до позовної заяви документи, такі як: акт огляду пошкоджень від 30.11.2019 року та заява страхувальника не є достатніми та належними доказами на підтвердження того факту, що саме відповідач ОСОБА_1 є винною у затопленні квартири страхувальника.
Долучений до матеріалів справи Звіт № 16181 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від ТОВ «ЕАК «Фаворит» від 20.12.2019 року також не може вважатися належним доказом на підтвердження вини відповідача у заподіянні шкоди, оскільки таким лише встановлено розмір заподіяної шкоди, а не її заподіювача та причини завдання шкоди
Відтак, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено протиправність дії (бездіяльності) відповідача та причинний зв'язок між завданою майну страхувальника шкодою і дією (бездіяльністю) відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог стст.77-80 цього Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом положень чч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
В зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача по сплаті судового збору слід залишити без відшкодування.
На підставі викладеного, керуючись стст. 22, 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.