Справа № 752/10991/20
Провадження № 1-кс/752/4797/20
31 липня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання подане прокурором третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 62020100000000655 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, про накладення арешту на майно,
Прокурор третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту: на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 площею 6,196 га, з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності Національної гвардії України для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів, заборонивши будь-кому користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, у тому числі у будь-який спосіб відчужувати та обтяжувати її; та на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 площею 23,716 га, з цільовим призначенням: для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів, яка розташована у АДРЕСА_1 , заборонивши будь-кому користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, у тому числі у будь-який спосіб відчужувати та обтяжувати її.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000000655 встановлено, що ректор Національної академії внутрішніх справ ОСОБА_4 та співробітники Департаменту містобудування та архітектури КМДА, будучи службовими особами, за попередньою змовою групою осіб, залучивши ТОВ Фірма «Резон» та ТОВ «Комфорт Буд Інвест», всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди у виді грошових коштів для себе та інших фізичних осіб, використовуючи надане їм службове становище, сприяють суб'єкту господарювання - ТОВ «Сага Девелопмент», керівником якого є ОСОБА_5 (у минулому - заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА), у проведенні будівництва житлового комплексу «О2 Residence» на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:305:0002, яка належить до земель оборони та 8000000000:90:305:0001, яка належить до земель рекреаційного призначення, та які розташовуються на АДРЕСА_1 , цільове призначення яких не дозволяє проводити на них будівництво без погодження з КМ України, що спричиняє тяжкі наслідки державним інтересам.
Зазначені земельні ділянки є державною власністю, а їх власником є Київська міська державна адміністрація. Правом постійного користування цими земельними ділянками наділена Національна академія внутрішніх справ.
Під час проведення обшуку у службових кабінетах Департаменту містобудування та архітектури КМДА, які розташовуються в адміністративному приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено акт «Про нестачу справ (документів) у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якого встановлено відсутність містобудівних умов та обмежень №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Окрім того, у ході обшуку виявлено та вилучено лист Департаменту містобудування та архітектури КМДА «На звернення дозвільного центру від 27.07.2015 №01010-183407-069» адресований Національній академії внутрішніх справ МВС України, що свідчить про те, що містобудівні умови та обмеження №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 містяться ознаки підроблення, яке можливо було здійснено, з метою приховування протиправної діяльності за вказаним фактом.
Таким чином, як вважає прокурор, дії цих осіб підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
На зазначені земельні ділянки прокурор просив накласти арешт з тих підстав, що воно має статус речового доказу у кримінальному провадженні № 62020100000000655 від 25.03.2020.
Прокурор у судовому засіданні відсутній, про дату, час та місце розгляду клопотання про накладення арешту повідомлявся належним чином, його відсутність не перешкоджає розгляду клопотання.
За правилами ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання про накладення арешту, фіксування технічними засобами судового засідання не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього додатки, приходжу до висновку, що у задоволенні заявлених вимог про накладення арешту необхідно відмовити з наступних підстав.
За даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 62020100000000655 від 25.03.2020 року, співробітники МВС України і Департаменту містобудування та архітектури КМДА сприяють суб'єкту господарювання у проведенні будівництва на земельній ділянці, цільове призначення якої не дозволяє проводити на ній будівництво без погодження з Кабінетом Міністрів України, що спричиняє тяжкі наслідки державним інтересам.
За правилами п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою збереження речових доказів, а відповідно до ч.3 цієї ж статті арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, як вбачається з клопотання та доданих до нього додатків прокурором не мотивовано та не надано слідчому судді доказів, що зазначене майно може бути використано як речовий доказ у даному кримінальному провадженні.
Суд вважає, що зазначені у клопотанні земельні ділянки не являються та не можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні, так як не використовувались як знаряддя вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні за ч.2 ст. 364 КК України, не зберегли на собі сліди можливих кримінальних правопорушень; не містять інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; не є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій службових осіб МВС України та Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, оскільки основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також їх службових осіб, а додатковими обов'язковими - охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян, або державні чи громадській інтереси, або інтереси юридичних осіб; не є цінностями та іншими речами, набутими кримінально протиправним шляхом та не отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення в рамках даного кримінального провадження.
Вказаний перелік ознак належності матеріальних об'єктів до речових доказів, встановлений ст. 98 КПК України, є вичерпним та розширеному довільному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, відповідно до ст. 170 КПК України, до зазначених земельних ділянок не може бути застосований захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Разом з тим, клопотання прокурора та додані до нього додатки не тільки не підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків, якими згідно Примітки до даної статті вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але і взагалі не містять відомості щодо встановлення слідчим та прокурором факту спричинення матеріальних збитків та їх суми.
Крім цього, у клопотанні про накладення арешту на майно з встановленням заборони будь-кому користуватися та розпоряджатися зазначеними земельними ділянками прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а прохання заборонити відчужувати та обтяжувати земельні ділянки, які є власністю Київської міської державної адміністрації, не підтверджено наявністю таких ризиків.
Викликає сумнів і позиція прокурора відносно того, що цільове призначення зазначених земельних ділянок не дозволяє проводити на них будівництво без погодження з Кабінетом Міністрів України, так як по-перше, не надані докази здійснення будівельних робіт саме на цих земельних ділянках, а по-друге, прокурором не надані відповідні висновки експертів за результатами проведення експертиз з питань землеустрою, якими підтверджена невідповідність фактичного землекористування даних земельних ділянок правовстановлюючим документам та нормативно-правовим актам.
Окремо суд звертає увагу, що в даний час у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, наразі, за результатами дослідження наданих слідчому судді доказів та за відсутності переконання слідчого судді прокурором в тому, що земельні ділянки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, а також містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання подане прокурором третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0002 та 8000000000:90:305:0001 з метою збереження речових доказів, не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні клопотання поданого прокурором третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 62020100000000655 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1