Справа № 545/2040/21
Провадження № 2/552/1641/21
30.09.2021 Київський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Жарін П.М.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
представник відповідача - Чечельницька Антоніна Олексіївна,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,
третя особа - приватний виконавець Виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В позовній заяві зазначила, що між нею та ПАТ «Дельта Банк» було укладено кредитний договір № 007-29515-300812 від 30 серпня 2012 року.
11 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис №12001 про стягнення з неї заборгованості за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в сумі 27037,82 гривень.
Зазначила, що вказаний виконавчий напис вчинено всупереч вимогам закону, за договором, який не посвідчений нотаріально. Нотаріусу не були подані документи, передбачені законодавством. Розмір заборгованості не є безспірним. Виконавчий напис вчинений за вимогами, за якими термін позовної давності сплинув, та поза межами встановленого строку звернення до нотаріуса.
Тому позивач просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №12001 від 11 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 29 червня 2021 року справу направлено до Київського районного суду м. Полтави для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 30 липня 2021 року у даній справі відкрито провадження, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 63).
Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Також ухвалою суду від 30 липня 2021 року частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича докази, а саме: належним чином завірені копії виконавчого напису № 12001 від 11.03.2021 року та документів, що подавались стягувачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису № 12001 від 11.03.2021 року.
Але вказана ухвала нотаріусом не виконана. За повідомленням на офіційному сайти Міністерства юстиції приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович тимчасово не діє.
Тому суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Також ухвалою суду від 30 липня 2021 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. У порядку забезпечення позову зупинено стягнення за виконавчим написом № 12001 від 11 березня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 27037,82 грн. - до набрання законної сили рішенням за результатами розгляду цивільної справи № 545/2040/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.65 - 66).
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи судом, з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не звертався.
Надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Також зазначив, що 30 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та позивачем було укладено Договір № 007-29515-300812 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки.
07 травня 2020 року між Акціонерним товариством «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 2242/К, у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов'язків АТ «Дельта Банк» є ТОВ «ФК «ЄАПБ», в тому числі і за кредитним договором № 007-29515-300812 від 30 серпня 2012 року.
11 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12001, щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 27037,82 грн.
Вказаний виконавчий напис нотаріусом вчинено у повній відповідності до вимог закону та в межах встановленого законом строку. Строк позовної давності за вимогами до позивача не пропущено. Заборгованість у позивача, що виникла перед відповідачем, є безспірною. Тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі (а.с. 76-79).
Позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, у якій проти доводів відповідача заперечила. Крім того, вважає, що відзив підписано неналежною особою. Тому просила її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на її користь 7362,00 грн. на відшкодування понесених судових витрат (а.с.86-90).
Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець Виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович письмових пояснень щодо позову суду не подали.
Інші пояснення, заяви та клопотання від учасників справи, які належним чином повідомлені про розгляд справи судом, не надходили.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №12001, відповідно до якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», якому Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на підставі договору №2242/К про відступлення прав вимоги, укладеного 07 травня 2020 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 007-29515-300812 від 30 серпня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (а.с.30).
Запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягнути з ОСОБА_1 за період з 07 травня 2020 року по 28 лютого 2021 року включно суму у розмірі:
19954,59 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
7033,23 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами,
50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису,
а всього - 27037,82 грн. (а.с.30).
09 квітня 2021 року за вказаним виконавчим написом приватним виконавцем Виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А. відкрито виконавче провадження №65084388 (а.с.28).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).
На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов'язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в такій частині:
«п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
«Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Питання застосування вказаних норм вже було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка за результатами розгляду сформувала свою правову позицію.
Так, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. При цьому зазначено, що відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У вказаній постанові Велика Палата зазначила, що надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Оскільки договір №007-29515-300812 від 30 серпня 2012 року, який було укладено між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , також не посвідчений нотаріально, він не є договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Але, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, що нотаріусу відповідачем було подано документи, що свідчать про безспірність заборгованості позивача.
Відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів, що підтверджували б перехід до нього права вимоги за кредитним договором №007-29515-300812 від 30 серпня 2012 року, який було укладено між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .
На підтвердження своїх доводів щодо відсутності заборгованості перед АТ «Дельта Банк», а відповідно і перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач додала копії квитанцій: від 20 квітня 2013 року №21953361 про сплату 730 грн., від 20 липня 2013 року №24574835 про сплату 650,00 грн., від 15 листопада 2013 року №28555070 про сплату 21721,27 грн. (а.с.35-36).
Відповідач на підтвердження наявності заборгованості позивача будь-яких доказів не надав.
Таким чином судом встановлено, що заборгованість, яку стягнуто оскаржуваним виконавчим написом, не є безспірною.
Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві, про те, що право вимоги до відповідача у нього виникло 07 травня 2020 року, і до моменту звернення відповідача до нотаріуса минуло менше трьох років.
В даному випадку перебіг строку позовної давності розпочався з дня виникнення права вимоги до позивача у первісного стягувача - АТ «Дельта Банк».
Заміна стягувача у зобов'язанні не перериває перебігу позовної давності.
Тому у правонаступника АТ «Дельта Банк» перебіг строку не розпочався заново.
Як вбачається з кредитного договору №007-29515-300812 від 30 серпня 2012 року, укладеного АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , банком позивачу видано грошові кошти в сумі 15000 грн. на строк 365 днів (пункти 1.3 та 1.5 кредитного договору). Таким чином строк дії договору - по 30 серпня 2013 року.
Таким чином трирічний строк позовної давності за вимогами про сплату заборгованості за вказаним кредитним договором в повному обсязі сплинув 31 серпня 2016 року.
З наведеного вбачається, що виконавчий напис №12001 від 11 березня 2021 року вчинено поза межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги, що суперечить приписам ст.88 Закону України «Про нотаріат».
Таким чином, вирішуючи справу на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що виконавчий напис, який вчинено нотаріусом за договором, що не посвідчений в нотаріальному порядку, позивачем не підтверджено належним чином його право вимоги до ОСОБА_1 , заява про вчинення виконавчого напису подана нотаріусу поза межами трирічного строку з дня виникнення у кредитора права вимоги, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються зі сплати судового збору за розгляд справи у розмірі 908 грн. 00 коп. (а.с.1), за розгляд заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн. (а.с.48), та витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
При цьому витрати на оплату правової допомоги підтверджені договором №33/Ц про надання правничої допомоги від 16 червня 2021 року (а.с.104-105), квитанцією від 18 серпня 2021 року №18/ГО (а.с.106), детальним описом робіт, виконаних адвокатом (а.с.107); актом №1 приймання-передачі виконаних робіт від 25 серпня 2021 року (а.с.108).
Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність позов задовольнити, понесені позивачем документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1362 грн. (908 грн. + 454 грн.) та з оплати правової допомоги у розмірі 6000,00 грн. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 11 березня 2021 року за №12001 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 7362,00 грн. (сім тисяч триста шістдесят дві гривні нуль копійок) на відшкодування понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014;
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено;
третя особа - приватний виконавець Виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович, адреса: Київська обл., м.Бровари, вул. Київська, 245, офіс 57, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено.
Повне судове рішення виготовлено 30 вересня 2021 року.
Головуючий О.А.Самсонова