справа № 361/7872/21
провадження № 1-кс/361/1588/21
23.09.2021
23 вересня 2021 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111130001674 від 06 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, про арешт тимчасово вилученого майна, -
Слідчий СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке було виявлено та вилучено 06 вересня 2021 року, під час особистого обшуку ОСОБА_5 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Клопотання обґрунтоване тим, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111130001674 від 06 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 05.09.2021 року близько 22 години 15 хвилин ОСОБА_5 перебував на сходовому майданчику в під'їзді №2 будинку АДРЕСА_1 , де зустрів ОСОБА_6 , з яким у нього виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в результаті якого у ОСОБА_5 виник умисел направлений на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_6 .
Того ж дня, а саме 05 вересня 2021 року приблизно о 22 год. 20 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_6 , перебуваючи на сходовому майданчику в під'їзді № 2 будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , стоячи навпроти нього, тримаючи ніж у правій руці, ОСОБА_5 здійснив один удар ножем в область лівої частини грудної клітини ОСОБА_6 , після чого наніс ще один удар ножем в область верхньої частини лівої лопатки останнього, чим спричинив потерпілому згідно довідки КНП «Броварська БКЛ» БРР БМР від 06.09.2021 року тілесні ушкодження у вигляді травматичного пневмотороксу, що є небезпечним тілесним ушкодженям для життя в момент заподіяння.
Відповідно до матеріалів клопотання, 06.09.2021 року слідчим СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 під час затримання ОСОБА_5 в порядку статті 208 КПК України, було проведено особистий обшук останнього, у ході якого було виявлено та вилучено: піджак чорного кольору, який поміщено до коробки №1; штани чорного кольору, які поміщено до коробки №2; сорочку світлого кольору, яку поміщено до паперового конверта №3.
При цьому, постановою слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київськй області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 06.09.2021 року, вищевказані вилучені речі було визнано речовими доказами.
Автор клопотання зазначає, що речі, вилучені 06.09.2021 року у ході особистого обшуку ОСОБА_5 21.08.2021 року, а саме: піджак чорного кольору, штани чорного кольору, сорочка світлого кольору, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть містити інші відомості, які є доказом вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту і обставин, що встановлюються у ході досудового розслідування, тобто мають значення речового доказу.
Слідчий у судове засідання не з'явився, звернувшись до слідчого судді з заявою про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, в якому клопотання підтримав та просив задовольнити.
Враховуючи ту обставину, що автор клопотання не зазначив у ньому контактні дані ймовірних власників предметів та речей про накладення арешту на які він звернувся до слідчого судді, тому слідчий суддя був позбавлений можливості повідомити про день, час та місце судового засідання третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, з вказаної причини сдуове засідання проводилося у їхню відсутність.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
Слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111130001674 від 06 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння).
З протоколу затримання підзрюваного ОСОБА_5 від 06.09.2021 року вбачається, що у ході проведення його особистого обшуку було виявлено та вилучено: піджак чорного кольору, штани чорного кольору, сорочку світлого кольору.
При цьому, постановою слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київськй області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 06.09.2021 року, вищевказані речі було визнано речовими доказами.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 1 статті 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Згідно абзацу 1 частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У відповідності до частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що на даний час матеріали клопотання свідчать про те, що майно, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а саме є доказом кримінального правопорушення і відноситься до категорії речових доказів.
Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ту обставину, що виявлені та вилучені згідно протоколу огляду місця події від 06 вересня 2021 року речі були визнані речовими доказами; наслідки накладення арешту на майно, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого на накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено у ході особистого обшуку ОСОБА_5 , проведеного під час його затримання 06.09.2021 року, а саме на: піджак чорного кольору, штани чорного кольору, сорочку світлого кольору, з метою забезпечення збереження речових доказів.
На даний час, будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 під час його затримання в порядку ст. 208 КПК Украни 06 вересня 2021 року, а саме на: піджак чорного кольору, який поміщено до коробки №1; штани чорного кольору, які поміщено до коробки №2; сорочку світлого кольору, яку поміщено до паперового конверту № 3.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1