Справа № 359/757/21
Провадження № 1-кп/359/328/2021
про продовження запобіжного заходу
29 вересня 2021 року м.Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
під час судового засідання з технічною фіксацією кримінального провадження № 22020000000000014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Магадан Російської Федерації, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (гуртожиток військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,
розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт,
29.01.2021 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.
Ухвалою суду від 26 серпня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 24 жовтня 2021 року.
28.09.2021 року прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
29.09.2021 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_7 та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні своє клопотання підтримала просила та продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд наступного висновку.
Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 24.10.2021, а до указаного часу провести розгляд кримінального провадження неможливо.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Суд погоджується з доводами прокурора, що дають підстави вважати, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування і цей ризик є достатньо високим.
Відповідно до вимог ст. 132, ч.2 ст.177, ст. 178, 194 КПК України, суд вважає ризик переховування від суду, разом із наявною обґрунтованою підозрою, яка ґрунтується на фактах і інформації, що викладена в обвинувальному акті, такими, що дають підстави для продовження забезпечення дійсного кримінально провадження таким видом заходу як: запобіжний захід відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою.
На думку суду, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявний ризик переховування від суду.
Про обрання відносно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру.
Застосування до ОСОБА_4 особистого зобов'язання також не забезпечить його належної поведінки.
З наведених підстав, клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не підлягає задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 27 листопада 2021 року.
Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Встановити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000,00 грн.
У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 26268119; Банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ; Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661). Документ про внесення застави повинен бути наданий прокурору.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 01 жовтня 2021 року о 10 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1