Справа № 357/8586/21
2/357/3783/21
Категорія 59
30 вересня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О. В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення частки у спадковому майні, -
27.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі його заяви від 26.08.2010 нотаріусом було заведено спадкову справу № 688/2010 щодо майна померлої - ОСОБА_3 . До складу спадкового майна входить земельна ділянка площею 0,0798 га, кадастровий номер: 3210300000:06:015:0158, з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці розташований будинок, 63/100 частини якого він успадкував після смерті дружини, а 37/100 частини будинку належить відповідачу - ОСОБА_2 . Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку він не зміг, оскільки не визначена частка спадкодавця у спільному майні. Тому, просив в судовому порядку визначити, що розмір частки ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку становить 63/100.
12.08.2021 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
12.08.2021 судом постановлено ухвалу, про витребування з Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області належним чином завірену копію спадкової справи № 688/2010 з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи/заповіти) щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , та 29.09.2021 до суду надійшли вказані докази для розгляду.
30.09.2021 подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.
30.09.2021 відповідач подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позов визнає у повному обсязі, та додала додаткові докази, а саме: копію Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,0798 га, кадастровий номер: 3210300000:06:015:0158, з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленою статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована та проживала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею на день смерті був зареєстрований та проживав її чоловік - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,що підтверджено матеріалами справи ( а.с.7,8,44,45).
26.08.2010 позивач - ОСОБА_1 звернувся до Першої білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини після померлої дружини - ОСОБА_3 , на підставі якої було заведено спадкову справу № 688/2010 ( а.с.38-73).
Відповідач - ОСОБА_2 подала до Першої білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області заяву про відмову від прийняття спадщини, яка залишилися після смерті матері - ОСОБА_3 , таку ж заяву подав ОСОБА_5 , син померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 .
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5-2674 (а.с.9,71-73) вбачається, що державним нотаріусом Першої білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Вишняк О.А. було посвідчено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем належного померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 майна, яке складається з 63/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд під АДРЕСА_1 та згідно витягу про державну реєстрацію прав за позивачем було зареєстровано право власності на вказане майно, номер запису: 1780 у книзі 18 ( а.с.10).
Також, встановлено, що 37/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд під АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачу - ОСОБА_2 , на підставі договору дарування частини житлового будинку від 01.04.2005, посвідченого державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Вишняк О.А., зареєстрованого у реєстрі за № 5-1084, що узгоджується з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.05.2005, номер запису: 1780 у книзі 18.
06.12.2018 державним нотаріусом Першої білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Вишняк О.А. було видано ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадкове майно: земельну ділянку площею 0,0798 га, кадастровий номер: 3210300000:06:015:0158, з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку з тим, що неможливо визначити частку спадкодавця у праві спільної власності на земельну ділянку ( а.с. 16).
З копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯК № 342479 та додатків до нього (а.с. 76-84) вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0798 га, кадастровий номер: 3210300000:06:015:0158, з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що узгоджується з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с.13-14).
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право власності на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого в спільному майні.
Отже, враховуючи, що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 належало на праві власності 63/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , які успадкував позивач, її частка у майні спільної сумісної власності, у вигляді земельної ділянки площею 0,0798 га, кадастровий номер: 3210300000:06:015:0158, з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 63/100, на яку має право спадкоємець померлої - ОСОБА_1 , а 37/100 частини вказаної земельної ділянки належить на праві власності відповідачу - ОСОБА_2 .
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 368, 370, 1217, 1261, 1268 ЦК України, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 12, 76 - 82, 206, 233, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), про визначення частки у спадковому майні, задовольнити.
Визначити частку спадкодавця - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у майні спільної сумісної власності, у вигляді земельної ділянки площею 0,0798 га, кадастровий номер: 3210300000:06:015:0158, з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 63/100 частки.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.10.2021.
СуддяО. В. Бондаренко