Справа №295/5122/21
Категорія 17
2/295/1822/21
09.09.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.
за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, в якому зазначила, що від бухгалтерії відділу, де вона працює, дізналася, що 19.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Павелків (Вольф) Т.Л. винесено постанову про примусове стягнення боргу на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» в сумі 31 054,12 грн. на підставі виконавчого напису №2534 від 16.08.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., та стягнення 500,00 грн. плати за вчинення такого виконавчого напису. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №59985665, виконавчим написом №2534 від 16.08.2019 року, позивач вважає, що останній вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами і, як наслідок, відкрито неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на її доходи. За словами позивача, між нею та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки №005-05512-140412 від 14.04.2012 року, водночас із ТОВ «Росвен Інвест Україна» відсутній кредитний договір, який зазначено як підстава для вчинення нотаріусом 16.08.2019 року виконавчого напису №2534. Сам напис містить вказівку на те, що його вчинено на підставі переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, договору №005-05512-140412 від 14.04.2012 року, договору факторингу №193-К від 09.02.2018 року, договору відступлення прав вимоги за кредитним договорами 09/02/2018 від 09.02.2018 року, натомість вимога про дострокове погашення заборгованості за адресою реєстрації позивача та фактичного проживання не надходила, що, за словами ОСОБА_1 , виключає безспірність вимог. Позивач звертає увагу у позові на те, що не отримання нею вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку. Також вона не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. За словами позивача, товариством не надано нотаріусу відповідних доказів, що підтверджують факт отримання нею картки. Крім того, не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, тип картки, дату вручення картки, повідомлення пін-коду, строку дії картки, не надано доказів відкриття на ім'я позивача рахунку. Про відсутність безспірності вимог також свідчить той факт, що нарахування процентів банком здійснювалось за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року, водночас згідно п. 1.5 договору строк кредитування закінчився 14.04.2013 року, тобто після закінчення строку кредитування у ПАТ «Дельта Банк», у ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та відповідача не було підстав для нарахування відсотків, комісій, штрафів та пені. Таким чином, всупереч положенням ст.ст. 1048, 1050 ЦК України ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та відповідачем нараховано розмір відсотків та комісії за користування кредитом за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року після закінчення строку кредитування за договором. Також від дати настання виконання кредитного зобов'язання і до дати вчинення виконавчого напису нотаріуса сплинуло понад 3 роки, а тому виконавчий напис вчинено з порушенням встановленого законодавством порядку. При цьому, приватним нотаріусом безпідставно вказано у виконавчому написі період стягнення заборгованості з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року, фактично поза межами позовної давності.
З огляду на те, що заборгованість, на яку вказує відповідач, не являється безспірною та з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, ОСОБА_1 просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. від 16.08.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №2534, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27.04.2021 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 16.08.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., зареєстрованого в реєстрі за №2534.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 14.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача - ТОВ «Росвен Інвест Україна» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляв.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А., Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.04.2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір №005-05512-140412 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, за умовами якого банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття клієнту відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 30 000 грн. та на день укладання цього договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 400,00 грн. зі сплатою процентів за ставками, які зазначені в Тарифах. Кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів.
Судом також встановлено, що 16.08.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2534, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 005-05512-140412 від 14.04.2012 року, який було укладено між ПАТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі договору факторингу 193/К від 09.02.2018 року є ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником якого на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 09/02/2018 від 09.02.2018 року є ТОВ «Росвен Інвест Україна». Стягнення заборгованості проводиться за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року. Сума заборгованості складає 31 054,12 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 18 009,45 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 13 044,67 грн.
За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із ТОВ «Росвен Інвест Україна» в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
На підставі виконавчого напису №2534 від 16.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. 06.09.2019 року відкрито виконавче провадження №59985665.
19.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід від ТОВ «Круг», з відрахуванням із доходів боржника 20% до виплати загальної суми 35 209,53 грн., першочергово стягнувши витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 500,00 грн.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17.
Згідно з п. 3.1 та п. 3.4 Глави 16 Розділу ІІ «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із матеріалів справи вбачається, що датою укладення між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» договору №005-05512-140412 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки є 14 квітня 2012 року. Відповідно до п. 1.5 договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів, тобто до 14.04.2013 року, відповідно саме із цього часу у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, однак виконавчий напис вчинено 16 серпня 2019 року, тобто поза межами трирічного строку, визначеного ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року по справі №201/11696/16-ц.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається, зокрема, на те, що заборгованість за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року, яка стягується за виконавчим написом, не відповідає дійсності. Зокрема, позивач не погоджується зі строком нарахування простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам, які згідно з п.1.5 договору могли бути нараховані лише до 14.04.2013 року.
Так, відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Судом встановлено, що виконавчий напис було вчинено без дотримання вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», поза межами трирічного строку, оскільки спірний виконавчий напис вчинено 16.08.2019 року, однак датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків, є 14.04.2013 року.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 31 054,12 грн. та 500 грн. плати за його вчинення таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис вчинено поза межами строків, встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2534, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною 16.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №005-05512-140412 від 14.04.2012 року в сумі 31 054,12 грн. та 500 грн. плати за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221.
Третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, адреса: м. Київ, вул. Златоустівська 55, офіс 61, 62.
Суддя