Справа № 163/21/21
Провадження № 1-кс/163/657/21
28 вересня 2021 року Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області клопотання старшого слідчого СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12021030150000004 від 09.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бережці Любомльського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої спеціальної освіти, непрацюючого, засудженого вироком Острозького районного суду Рівненської області від 29.03.2021 за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки з іспитовим строком два роки,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, -
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим за вчинення злочину проти безпеки руху та експлуатації транспортного засобу, судимість за який непогашена і не знята у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив новий умисний злочин.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8 та у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, коли ОСОБА_6 , сам поставив потерпілу ОСОБА_8 в небезпечний для життя стан за наступних обставин: 08.01.2021, близько 19 години 20 хвилин ОСОБА_6 , діючи повторно, в порушення правил експлуатації транспортного засобу, керуючи транспортним засобом “Mercedes Benz Vito 112 CDI” реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому, не перевірив і не забезпечив технічно справний стан і комплектність даного транспортного засобу, у якому не працювала передня права фара, що суттєво впливало на оглядовість з місця водія, рухаючись по вулиці 1 Травня у місті Любомль, в напрямку збільшення нумерації житлових будинків, де на ділянці дороги, що має по одній смузі руху в обох напрямках, проявив грубу неуважність, не врахував дорожню обстановку, не вірно відреагував на її зміну, та в момент об'єктивного виявлення руху велосипедиста ОСОБА_8 по проїжджій частині дороги у попутному напрямку, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху до швидкості руху велосипедиста або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди в результаті чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_8 , у результаті чого остання отримала тілесні ушкодження, які у своїй сукупності, стосовно живих осіб, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких ОСОБА_8 померла у приміщенні КНП «Любомльське ТМО Любомльської районної ради».
Крім того, 08.01.2021, близько 19 години 20 хвилин ОСОБА_6 , рухаючись по вулиці 1 Травня у місті Любомль, одразу після здійснення наїзду на ОСОБА_8 , будучи причетним до скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог пункту 2.10 ПДР не вжив усіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій ОСОБА_8 , не викликав бригаду швидкої медичної допомоги, не відправив потерпілої до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган поліції, а натомість з метою уникнення відповідальності за скоєне зник з місця пригоди, чим завідомо залишив без допомоги потерпілу ОСОБА_8 , яка перебувала у небезпечному для життя стані та була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли ОСОБА_6 сам поставив потерпілу у небезпечний для життя стан та був зобов'язаний надати потерпілій допомогу.
Слідчий вважає наявними передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які обґрунтовує тяжкістю вчинених кримінальних правопорушень, повторним вчиненням злочину проти безпеки дорожнього руху, наявністю у нього не знятої і непогашеної судимості. З врахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, вважає застосування більш м'яких заходів таким, що не забезпечить запобігання названим ризиками.
В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен зокрема, клопотання підтримали з наведених у ньому підстав та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечили проти пред'явленої підозри за ч.2 ст.286 КК України разом з тим визнали обгрунтованою підозру за ч.1 ст. 135 КК України, заперечили проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання встановлено таке.
Кримінальне провадження по вказаним у клопотанні факту зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 09.01.2021 року за № 12021030150000004 з правовою кваліфікацією - ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України.
22.09.2021 ОСОБА_6 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України.
Злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 відповідно до ст.12 КК України є тяжким, а за ч.1 ст.135 КК України - нетяжким злочином.
В судовому засіданні ОСОБА_6 свою причетність до інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав за фактичними обставинами, проте заперечив підозру за ч.2 ст.286 КК України, вважаючи що не зміг уникнути зіткенення з жертвою, разом з тим визнав обгрунтованою підозру за ч.1 ст. 135 КК України, як і власне свою провину в цьому.
У статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосувається виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.
У п.175 Рішення Європейського суду з прав людини в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28.10.1994). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови" від 13.11.2007.
Зміст оголошеної ОСОБА_6 підозри не дає підстав для висновку про її необґрунтованість, оскільки для стороннього об'єктивного спостерігача складність підозри без необхідних спеціальних знань є незрозумілою, а тому така підозра не є явно необґрунтованою та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною та обґрунтованою, попри це така обставина не свідчить про винуватість підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень.
Крім цього, враховуючи положення, викладене в п.55 Рішення Європейського суду з прав людини в справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Окрім цього, підозра обґрунтовується: протоколом огляду місця події від 08.01.2021; протоколом огляду місця події від 09.01.2021; висновком експерта СМЕ №5 від 10.01.2021; висновком експерта судової інженерно-транспортної експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод від 16.08.2021 №СЕ-19/103-21/6238-ІТ та іншими зібраними матеріалами справи в їх сукупності.
На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження. У зв'язку із цим не заслуговують покликання сторони захисту на відсутність прямих і беззаперечних доказів обгрунтованості підорзи.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження наступним.
ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, за що має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, а на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено законом міра покарання у виді позбавлення волі, а також через те, що злочин у вчиненні якого останній на даний час підозрюється було вчинено менш, як за 2 роки з моменту вчинення аналогічного злочину, що вказує на те що підозрюваний вперто та цілеспрямовано не бажає ставати на шлях виправлення та перевиховання. Крім того підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що мало місце 25.10.2020, що дає підстави вважати, що він і надалі продовжить свій протиправний образ життя. Крім того, ОСОБА_6 08.01.2021 вчинив ДТП будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік постановою Любомльського районного суду Волинської області від 04.12.2020.
Разом з тим, в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя не знаходить переконливих доказів вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки за тривалий час - 9 (дев'ять) місяців час досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_6 з'являвся на всі виклики прокурора чи слідчого, від органів досудового розслідування не переховувався, що підтвердив в судовому засіданні і сам слідчий. Крім цього, як вбачається з вивчених матеріалів кримінального провадження, стороною захисту заявлено клопотання про проведення слідчого експерименту за у часті ОСОБА_6 , яке слідчим задоволено, що також підтверджує зацікавленість підозрюваного у ефективному розслідуванні даного кримінального провадження та з'ясуванні всіх оставин вчинення кримінальних правопорушень. Також не знайшло своє підтвердження наявності ризику впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, оскільки зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів взагалі не встановлено на яких свідків та яким чином може вплинути підозрюваний, а що стосується заначеного в клопотанні слідчим факту намагання ОСОБА_6 схилити родичів померлої закрити провадження за фактом ДТП шляхом їх підкупу, такий спростований в судовому засіданні поясненнями потерпілого ОСОБА_5 , який вказав, що ОСОБА_6 жодного тиску на нього не вчиняє і не зможе вчинити, як і підкупити також.
Отже, наведені обставини достатньо свідчать лише про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри та одного ризику в силу ст.194 КПК України є достатнім для обрання запобіжного заходу.
При обранні запобіжного заходу суд повинен визначити найбільш дієвий, доцільний та достатній для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Наведена сукупність встановлений обставин та існуючого ризику, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, має на малолітню дитину, на момент розгляду клопотання всі вимоги слідчого, прокурора та суду виконував, та тяжкість покарання, яке останній може понести, дає вагомі підстави для висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, однак більш м'якого, ніж запропоновано стороною обвинувачення, оскільки сама по собі тяжкість можливого покарання не дає підстав вважати, що інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленому під час розгляду клопотання ризику.
У зв'язку з цим слідчий суддя вважає, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням певних обов'язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, що буде достатнім для запобігання ризику установленого слідчим суддею під час розгляду клопотання.
Таким чином, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Оскільки підозра ОСОБА_6 повідомлена 22.09.2021 року і строк досудового розслідування в такому випадку згідно з положеннями ч.3 ст.219 КПК України визначено у два місяці від цієї дати, відповідні обов'язки підозрюваному слід встановити саме в межах цього строку.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 193, 194, 205 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 56 днів до 22 листопада 2021 року включно із встановленням заборони залишати місце проживання за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
-прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду,
- не спілкуватись в телефонному режимі та особисто зі свідками у кримінальному провадженні;
- передати на зберігання в органи міграційної служби паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з'являтись в житло, під арештом в якому підозрюваний перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Ковельському РУП ГУНП у Волинській області для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого.
Контроль за виконанням ухвали під час досудового розслідування покласти на уповноваженого слідчого, а під час судового розгляду на уповноваженого процесуального прокурора.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Повний текст ухвали проголошено о 16:50 годині 29.09.2021.
Слідчий суддя ОСОБА_1