30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 120/2606/21-а
адміністративне провадження № К/9901/33915/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №120/2606/21-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, у якому просив:
-визнати протиправними дії щодо недоплати, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період із 2015-2020 рр. включно до статті 12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
-зобов'язати здійснити перерахунок та виплату, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період із 2015-2020 рр. у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком у розмірах, встановлених на кожний відповідний календарний рік, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року позов задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації щодо недоплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня 2020 у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху. Надано п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання документа про сплату судового збору.
На виконання вказаної ухвали від Управління надійшла заява, в якій останнє просить суд розглянути справу без сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто заявникові.
Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд виходив з того, що відсутність коштів на рахунках відповідача не може бути підставою для звільнення або відстрочення від сплати судового збору.
Не погодившись з цим судовими рішеннями, Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації 07.09.2021 направило до Верховного Суду касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував майновий стан та неможливість виконати вимоги ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Разом з тим, частиною другою статті 333 КАС України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Так, частиною п'ятою статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Посилання на обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутність в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють такі органи від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
За приписами ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, вказаною нормою визначено вичерпний перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору, до якого органи Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації не належать.
Отже, оскільки відповідачем у строк встановлений судом, недоліки не були усунуті, докази сплати судового збору до суду надано не було, то вказані обставини, з огляду на положення частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, є підставою для повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом частини четвертої статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №120/2606/21-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук