30 вересня 2021 року
Київ
справа №580/5962/20
адміністративне провадження №К/9901/15917/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 580/5962/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021, ухвалене у складі головуючого судді Гараня С.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області) від 22.10.2020 № 971010121824 про перерахунок пенсії; зобов'язати останнього перерахувати з 01.10.2020 та виплатити йому пенсію у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-601, без обмеження граничного розміру та з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відсотковий рівень у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати передбачений для призначення, а не перерахунку пенсій, тому при перерахунку його пенсії повинен застосовуватися той відсоток, який діяв на момент її призначення; оскільки пенсія йому призначена до 01.01.2016, то до розміру його пенсії не можуть застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) .
2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 28.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021, позов задовольнив.
3. 30.04.2021 ГУ ПФУ в Черкаській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Окрім того, скаржник заявив клопотання про зупинення виконання рішень судів попередніх інстанцій до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
4. Верховний Суд ухвалою від 24.05.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 22.06.2021 - зупинив виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 до закінчення перегляду у касаційному порядку.
5. 16.06.21 до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що ОСОБА_1 отримує пенсію з 03.03.2003, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХII), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.
16.10.2020 Черкаська обласна прокуратура видала позивачу довідку від 16.10.2020 № 21-601 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
19.10.2020 позивач звернувся з заявою до ГУ ПФУ в Черкаській області щодо перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром.
За наслідками розгляду цієї заяви, відповідач 22.10.2020 прийняв рішення, яким для розрахунку пенсії застосував 60, а не 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, а також обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що до розміру призначеної позивачу до 01.01.2016 пенсії не можуть застосовуватись обмеження в 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати та обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VII.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій щодо спірних правовідносин неправильно застосували положення статті 86 Закону № 1697-VII, статті 50-1 Закону № 1789-XII, статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), у зв'язку з чим дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмеження максимальним розміром.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотків, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
10. Оцінюючи доводи касаційної скарги про перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів встановила, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.
11. Щодо розміру відсотків, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, вже склалася стала судова практика.
12. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформував правовий висновок про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90, а потім 80 і згодом 60 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, а також положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Отже, при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури, має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (постанова від 03.05.2018 у справі № 308/11498/16-а; постанова від 22.06.2018 у справі № 635/6663/16-а; постанова від 19.12.2018 у справі № 725/1352/16-а; постанова від 29.04.2020 у справі № 490/5366/16-а; постанова від 08.06.2021 у справі № 263/15245/16-а).
13. Водночас немає єдності судової практики щодо питання застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
14. Ухвалюючи постанови від 15.05.2019 у справі № 554/4191/17, від 21.11.2019 у справі № 161/14321/16-а, від 02.05.2020 у справі № 704/87/17, від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 та від 03.06.2021 у справі № 359/3736/17, Верховний Суду виходив із того, що при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії.
15. Водночас у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а викладено висновок про те, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
16. Колегія суддів вважає, що у даному випадку є підстави для передачі справи на розгляд палати, оскільки наявні підстави для відступлення від правової позиції Верховного Суду, викладеної в його постанові від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а.
17. За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
18. Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
19. При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
20. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
21. На думку колегії суддів, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
22. Закон № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
23. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у випадку перевищення (внаслідок перерахунку) максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, застосовуються обмеження, передбачені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
24. На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах.
25. Відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
26. Згідно з частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
27. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 346 цього Кодексу (частина четверта статті 347 КАС України).
28. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 580/5962/20 (касаційне провадження №К/9901/15917/21) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу - Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Керуючись статтями 346, 347 КАС України, Верховний Суд
Справу № 580/5962/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді: Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик