справа № 691/428/21
провадження № 2/691/408/21
01 жовтня 2021 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., при секретарі Штепі О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати договір позики № МВ177579358 від 25.03.2021, укладений між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» недійсним.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що між нею та «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір № MB 177579358 від 25.03.2021 відповідно до умов якого нею було отримано позику. Ознайомившись зі змістом договору, позивач вважає, що укладений договір є недійсним, оскільки даний договір, в порушення вимог законодавства, не був підписаний нею особисто та не надано доказів щодо підписання нею заяви електронно - цифровим підписом. Договір позики має укладатися у письмовій формі, якщо його сума перевищує не менш як у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Також відповідач, у порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», не надав їй відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті. Відповідач скористався тим, що їй, як позичальнику, об'єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і вона була введена в оману при отриманні кредитних послуг. У оспорюваному договорі не вказана ціна та сукупна вартість кредиту. Вимога про нарахування та сплату неустойки є явно завищеною та не відповідає нормам законодавства.
Позивач вважає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було введено її в оману щодо істотних умов договору, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитом та щодо непомірно великої відсоткової ставки у випадку порушення зобов'язання. Їй було повідомлено значно меншу ціну кредиту (відсотків) через що вона погодилася на укладання зазначеного договору. Також, при укладенні договору, було порушено принцип рівності сторін, так як їй запропонували укласти договір на фактично відомих лише відповідачу умовах. Розмір нарахованих відсотків за кредитним договором, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.
Позивач вважає, що укладений договір є недійсним, оскільки укладений без додержання вимог ст. 203 ЦК України, а недійсний правочин не створює юридичних наслідків.
У зв'язку з чим просить визнати договір позики недійсним та витребувати його у відповідача.
У судове засідання позивач не з'явилася, просила розглядати справу без її участі, позов просила задовольнити.
Представник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у судове засідання не з'явився, подавши заяву про слухання справи без його участі в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та підтвердження щодо надсилання ОСОБА_1 даного відзиву.
До відзиву відповідач додав копію договору № 177579358 від 25.01.2021, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 та копію договору № 955825722 від 21.01.2021, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Також відповідач зазначає, що позовна заява не містить в собі конкретних позовних вимог, а саме, позивач просить визнати договір позики недійсним, при цьому, нею було оформлено 2 договори, а договір з позначенням «№ МВ177579358 від 25.03.2021», на який посилається ОСОБА_1 , взагалі не укладався.
При цьому суд враховує, що позивач не надала суду доказів того, що нею був укладений договір № МВ177579358 від 25.03.2021.
Відповідності до положень ст. ст. 13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач надав суду докази того, що він 24.06.2021 направив відзив на позовну заяву з додатками, всього на 61 арк. Відзив направлений на зазначену позивачем у позовній заяві адресу для листування.
Суд вважає, що отримавши відзив, позивач мала змогу, в разі описки чи помилки, скористатися своїм правом подати до суду заяву про зміну предмету чи підстав позову, що визначено ч. 3 ст. 49 ЦПК України. Однак такі заяви до суду не надходили.
Таким чином, оскільки відповідач заперечує укладення ним договору з позивачем із реквізитами № МВ177579358 від 25.03.2021, позивач не надала суду доказів того, що такий договір дійсно укладався, суд приходить до висновку про відсутність предмета спору.
У п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17 зроблено висновок, що необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд
Закрити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів - у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів, з дня її проголошення.
Суддя Л. В. Подорога