Суддя Попова В. О.
Справа № 644/2681/18
Провадження № 2-др/644/2/21
29.09.2021
29 вересня 2021 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря Луценко К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду звернувся ОСОБА_1 в порядку ст.141 ч.8 ЦПК України про стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на свою користь витрат на правничу допомогу в розмірі 21 500 гривень. Заява обґрунтована тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.02.2020 року позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) б/н від 30 серпня 2011 року у розмірі 46 464 грн. 51 коп. та судові витрати у розмірі 960 грн. 29 коп.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Частиною 4 ст.270 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.02.2020 року позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) б/н від 30 серпня 2011 року у розмірі 46 464 грн. 51 коп. та судові витрати у розмірі 960 грн. 29 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У відповідності до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України ОСОБА_1 подав заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 21 500 гривень.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень частин 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи та може бути зменшений судом за клопотанням іншої сторони. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат .
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Згідно з ст.30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що до закінчення судових дебатів представник відповідача - адвокат Юрченко В.В. зробив відповідну заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та протягом п'яти днів після ухвалення рішення було подано відповідні докази .
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування відповідачем надано: додаткову угоду б/н до договору про надання правової допомоги №1 від 06 червня 2018 року; акт надання послуг та проведення розрахунків від 20 грудня 2019 року; рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару - Ради адвокатів Харківської області; квитанція до прибуткового касового ордера №17 від 20.12.2019 на суму 21 500 гривень.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
у разі задоволення позову - на відповідача;
у разі відмови в позові - на позивача;
у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріали справи містять розрахунок суми витрат в загальному розмірі 21 500 гривень, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.02.2020 року позовну вимогу Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» задоволено частково на 54,49 %. Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та керуючись тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, сума витрат становить 11 715 гривень 35 коп (54,49 % від 21 500,00 грн).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині та наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Керуючись ст.ст.141, 270 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299) на користь ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч ) гривень, 00 копійок.
В решті вимог заява задоволенню не підлягає.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини складено 29.09.2021. Повний текст рішення складено 30.09.2021.
Суддя: Попова В.О.