Справа № 320/2697/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
29 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, -
У березні 2020 року позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 36215114), за адресою: Київська обл., Богуславський р-н., с. Розкопанці, вул. Піщана, буд. 2, шляхом зобов'язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.01.2020 № 6.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року адміністративний позов задоволено:
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 36215114), за адресою: Київська обл., Богуславський р-н., с. Розкопанці, вул. Піщана, буд. 2, шляхом зобов'язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.01.2020 № 6.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідач вказує, що дотримання балансу між необхідністю застосування заходів реагування задля збереження життя та здоров'я людей з правом на освіту, є одним з найважливіших елементів під час розгляду справ про зупинення експлуатації навчальних закладів, з обов'язковим наданням оцінки ризикам, які існують та співставленням дій закладу освіти, вчинених саме на усунення порушень, що залишились.
Апелянт зазначає, що недоліки, які можливо було усунути власними силами без залучення спонсорів, адміністрація Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області усунула, в той час як інші порушення станом на сьогодні мають місце бути у зв'язку із фінансовою неспроможністю їх самостійно усунути.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи та призначено справу до розгляду у відкрите судове засідання на 08 вересня 2021 року.
30 серпня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на апеляційну скаргу, в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції.
Позивач вказує, що наявні у відповідача численні порушення створюютьть реальну загрозу життю і здоров'ю людей, зокрема, відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації та може унеможливити її ефективну ліквідацію та рятування людей.
03 вересня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника Г. Артеменко на лікарняному.
Також 03 вересня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішення сесії Богуславської міської ради Київської області про виділення коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту будівництва.
Апеляційним судом клопотання відповідача було задоволено та перенесено судове засідання на 29 вересня 2021 року.
У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала та просила суд вимоги останньої задовольнити повністю.
Представник відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Головне управління ДСНС України у Київській області у відповідності до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на виконання доручення Прем'єр-Міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 (витяг з протоколу № 23) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 02.01.2020 № 4 «Про проведення позапланових перевірок», було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу "Берізка" Богуславської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., Богуславський р-н., с. Розкопанці, вул. Піщана, буд. 2, про що зазначається в рапорті т.в.о. начальника Богуславського РС ГУ ДСНС України у Київській області майора служби цивільного захисту Андрія Смоляра від 29.01.2020.
02 січня 2020 року було видане посвідчення № 5 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу "Берізка" Богуславської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., Богуславський р-н., с. Розкопанці, вул. Піщана, буд. 2, головним інспектором Богуславського РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Смоляром Андрієм Миколайовичем, яке вручене особисто під підпис керівнику Розкопанецького КДНЗ "Берізка" - Артеменко Г.М. 15.01.2020.
За результатами позапланової перевірки Розкопанецького КДНЗ "Берізка" 16.01.2020 був складений акт № 6 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 17 порушень, а саме: - п.8 розділу ІІ ППБУ - приміщення не забезпечені знаками безпеки згідно ДСТУ ISО 6309:2007"Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ІБО 6309:1987, IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"; - пункт 22 розділу II ППБУ; п. 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі» - об'єкт не забезпечений розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння; - пункт 22 розділу II ППБУ; пункт 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; пункт 2.28 глави 2 розділу III ППБУ - не надано показники на пожежну безпеку будівельних матеріалів (лінолеум) використаних для покриття підлоги; - пункт 22 розділу II ППБУ; пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 - ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) менше за 0,8 м; - абзац перший пункту 2.5,2.6 глави 2 розділу III ППБУ - не виконано вогнезахисну обробку наявних дерев'яних конструкцій вогнетривким розчином з забезпеченням 1-ї групи вогнезахисної ефективності; - пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - в тамбурі виходу з дитячого садка розміщено меблі; - пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - двері другого евакуаційного виходу замкнені на замок; - пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - в приміщеннях допускається з'єднання електрокабелів за допомогою скручування; - пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - будівля не обладнана системою блискавко захисту; - пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлі та приміщення закладу не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту"; - пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками); - пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежний щит не в повній мірі забезпечений комплектом засобів пожежогасіння; - пункт 3.12 глави 3 розділу V ППБУ - на пожежному щиті не вказано номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; - пункт 1.2 глави 1 розділу VI ППБУ - в приміщеннях дитячого садка, килими, килимові доріжки не прикріплені до підлоги; - пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - відсутні відповідно до законодавства засоби індивідуального захисту; - пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії; - пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. Виявлення вказаних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта.
Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, які зазначені в Акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС України у Київській області звернулось з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідачем не надано суду жодних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття Акту від 16.01.2020 №6. Також, ГУ ДСНС України у Київській області не було проведено повторної перевірки після часткового усунення відповідачем виявлених порушень. Станом на час розгляду справи Розкопанецьким комунальним дошкільним навчальним закладом «Берізка» Богуславської міської ради Київської області не було надано суду документальних доказів усунення усіх порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 р. № 5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 877-V.
Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Враховуючи норми законодавства та наявні у справі докази, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган при проведенні позапланової перевірки та складанні за її наслідками розпорядчих документів, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Обов'язок держави - захищати життя людини (стаття 27 Конституції України).
Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/4267/16.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття Акту від 16.01.2020 № 6.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
У рамках проведеної ГУ ДСНС України у м. Києві перевірки було встановлено 17 порушень.
Зі змісту матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається, що, відповідачем частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення і проведення відповідних заходів триває, що не заперечувалось позивачем. Так, колегія суддів бере до уваги те, що відповідач не відмовляється від виправлення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки та те, що Розкопанецьким комунальним дошкільним навчальним закладом «Берізка» Богуславської міської ради Київської області було усунуто частину порушень, зафіксованих у акті перевірки від 16.01.2020 № 6.
Разом з тим, під час розгляду і вирішення апеляційної скарги, колегія суддів враховує не послідовність дій, вчинених відповідачем з метою усунення порушень, а перевіряє чи є порушення, які продовжують існувати, такими, що створювати небезпеку для життя і здоров'я людей.
Усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, відсутність підстав для застосування відповідних заходів реагування, оскільки не усунутими залишились ті порушення, які, перш за все, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволять у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведуть до стрімкого розвитку та можуть потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей. Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
При цьому, відповідач не заперечує той факт, що виявлені перевіркою ГУ ДСНС України у Київській області порушення на об'єкті мають місце і характер цих порушень створює загрозу життю і здоров'ю як працівників установи, так і учням та відвідувачам.
Колегія суддів наголошує, що той факт, що відповідачем в подальшому частково усунуто виявлені порушення та необхідність отримання подальшого фінансування, не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування на момент ухвалення оскаржуваного рішення та не впливає на оцінку законності цього рішення.
При цьому, колегія суддів враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Тобто, внаслідок усунених порушень, якщо такі матимуть місце, відповідач не позбавлений можливості звернутися з відповідною інформацією до позивача. Надання ж судом адміністративної юрисдикції оцінки питанню, чи були усунуті виявлені порушення до висновку компетентного органу в цьому питанні є передчасним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 580/3213/19.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений саме на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей (зокрема, постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, від 19 листопада 2020 року у справі № 824/448/19-а).
До того ж, важливим є те, що відповідач є дошкільним навчальним закладом, що передбачає постійне заходження в ньому великої кількості дітей дошкільного віку, освітніх працівників, адміністрації.
При цьому, додані до апеляційної скарги документи, зокрема, рішення сесії Богуславської міської ради Київської області про виділення коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту будівництва, не дає суду можливості встановити, коли саме будуть виконані відповідні роботи, чи належним чином будуть виконані такі роботи та усунуті порушення, вказані в акті, оскільки останні можуть бути встановлені тільки безпосередньо на об'єкті при проведенні фактичної перевірки.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування, є обґрунтованим та відповідає обставинам справи на момент ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки існуючі у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
За таких обставин, зупинення експлуатації будівлі Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області, є пропорційною та повною мірою реагування, а відтак для збереження безпеки та здоров'я людей, відвідувачів, студентів, працівників закладу освіти, необхідно зупинити експлуатацію відповідного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.01.2020 № 6.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до апелянта захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі освіти.
Щодо доводів про обмежене фінансування, то відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров'ю громадян.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 520/6694/19.
Доводи апелянтів про порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування до приміщення, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки дане право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров'я, яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою якому створюють виявлені порушення.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Розкопанецького комунального дошкільного навчального закладу «Берізка» Богуславської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст виготовлено 30 вересня 2021 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна