Справа № 640/31320/20 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
29 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В., Єгорової Н.М.
за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, -
У грудні 2020 року позивач, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 07 жовтня 2020 року №КВ 051201007306 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 12 листопада 2020 року №КВ 101201105717.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допкщено посилання на недоведені обставини, як на встановлені та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що інформація, на підставі якої Департамент виявив обставини наведення відповідачем недостовірних даних у поданих останнім повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, надійшла на адресу Департаменту в офіційному повідомленні від ФОП ОСОБА_2 , з якого встановлено факт наведення відповідачем недостовірних даних у вказаних документах в частині особи, що є розробником проектної документації, відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд та особи головного інженера проекту.
Апелянт наполягає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується без належно затвердженого проекту, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Також, апелянт зазначає, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, є виявлення факту наведення у цих документах замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а по-друге, жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю такого факту.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 вересня 2021 року.
У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.
Відповідач та/або його представник, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, у відкрите судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2020 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за № КВ051201007306 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), подане замовником будівництва ОСОБА_1 за об'єктом будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ».
Відповідно до зареєстрованого повідомлення:
- планується Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ;
- генеральний підрядник - Таєнчук Сергій Володимирович;
- вид будівництва - реконструкція;
- технічний нагляд здійснює - ОСОБА_3 , серія АТ №004649;
- проектна документація розроблена - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Солом'янським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ;
- головний інженер проекту - ОСОБА_2 , документ про призначення: наказ фізичної особи - підприємця « ОСОБА_2 » про призначення головного інженера - проектувальника та відповідального за здійснення авторського нагляду від 28 вересня 2020 року №28/09;
- проектна документація затверджена замовником від 30 вересня 2020 року;
- експертизу проекту будівництва не проведено згідно статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд. Визначено ОСОБА_2 ;
- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1424 від 08 листопада 2019 року;
- земельна ділянка використовується для будівництва на підставі - не потребує згідно частини 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- загальна площа об'єкта відповідно до проектної документації - 74,8 кв.м;
- основні показники об'єкта: - загальна площа - 74,8 кв.м, основна площа - 69,8 кв.м.
Тобто, згідно вказаного повідомлення, головним інженером проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд є Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 .
В подальшому, відповідачем до Департаменту подано на реєстрацію, а останнім у реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на вказаний об'єкт будівництва за №КВ 101201105717 від 12 листопада 2020 року, відповідно до даних декларації проектна документація на об'єкт розроблена ОСОБА_2 , головним інженером проекту зазначено ОСОБА_2 , відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд також зазначено ОСОБА_2 .
25 листопада 2020 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) зареєстровано заяву ОСОБА_2 , в якій останній зазначив, що не виконував ніяких робіт на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 », а тому просив вжити заходи по видаленню недостовірних даних з реєстру дозвільних документів.
Вважаючи, що відповідачем було подано недостовірні дані, що є підставою для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що судом зроблено запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відповідно до отриманої довідки №262806762 від 23 червня 2021 року, за ОСОБА_1 16 листопада 2020 року зареєстровано право приватної власності на групу нежитлових приміщень, об'єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 74,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2224884380000.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що в даному випадку з моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації також вичерпала свою дію.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно зі ч. 4, 5 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
За приписами ч. 9, 10 ст. 39 Закону № 3038-VI зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Положеннями частин 1, 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2020 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за № КВ051201007306 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), подане замовником будівництва ОСОБА_1 за об'єктом будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ». Згідно вказаного повідомлення, головним інженером проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд є Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 .
В подальшому, відповідачем до Департаменту подано на реєстрацію, а останнім у реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на вказаний об'єкт будівництва за №КВ 101201105717 від 12 листопада 2020 року, відповідно до даних декларації проектна документація на об'єкт розроблена ОСОБА_2 , головним інженером проекту зазначено ОСОБА_2 , відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд також зазначено ОСОБА_2 .
Так, як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для звернення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з даним позовом стало отримання заяви ОСОБА_2 25 листопада 2020 року, в якій останній зазначив, що не виконував ніяких робіт на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 », а тому просив вжити заходи по видаленню недостовірних даних з реєстру дозвільних документів.
Однак, як було встановлено судом першої інстанції із запиту на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відповідно до отриманої довідки №262806762 від 23 червня 2021 року, за ОСОБА_1 16 листопада 2020 року зареєстровано право приватної власності на групу нежитлових приміщень, об'єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 74,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2224884380000.
Підставою для реєстрації права власності є договір купівлі-продажу квартири; технічний паспорт; декларація про готовність об'єкта до експлуатації №КВ101201105717 від 12 листопада 2020 року. Таким чином, позивачу на праві приватної власності належить об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 74,8 кв.м.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення ОСОБА_1 дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.
З моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації ОСОБА_1 16 листопада 2020 року права власності на новостворений об'єкт, також вичерпала свою дію декларація про введення об'єкта в експлуатацію.
Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 826/2827/17, від 27 квітня 2021 року у справі № 640/5473/20, від 04 березня 2021 року у справі № 826/13826/18, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18 та від 20 січня 2021 року у справі № 420/1674/19.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 07 жовтня 2020 року №КВ 051201007306 діяло до завершення будівництва та відповідно втратило свою чинність після його завершення та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації 12 листопада 2020 року.
У свою чергу, декларація про готовність об'єкта до експлуатації №КВ 101201105717 від 12 листопада 2020 року вичерпала свою дію після реєстрації за ОСОБА_1 права власності на відповідний об'єкт.
Так, колегія суддів звертає увагу, що після реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) може звернутися з позовом про знесення самочинно самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16.
Однак, як вірно вказав суд першої інстанції, в даній адміністративній справі позивач просить суд саме припинити право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 07 жовтня 2020 року №КВ 051201007306, в свою чергу, оскільки в даному випадку виконання підготовчих або будівельних робіт, право на які набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, фактично завершилось, про що свідчать вищевказані обставини, які встановлено судом, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
При цьому, апеляційний суд відхиляє твердження апелянта про те, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав в контексті посилання на правову позицію Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 363/4852/17, оскільки остання викладена касаційним судом у цивільній справі та стосувалась абсолютно інших правовідносин, пов'язаних з доведенням обставин набуття спільної сумісної власністі подружжя, що не є подібним правовідносинам у даній справі, відтак, не може бути застосованим.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами апеляційної скарги, про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Повний текст виготовлено 01 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
Н.М. Єгорова