Справа № 580/3672/21 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш
30 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради щодо запиту ОСОБА_1 від 22.01.2021 року №2. Зобов'язано комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 22.01.2021 року №2, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.01.2021 року позивач у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» звернувся до комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради засобами поштового зв'язку із запитом від 22.01.2021 року №2 про отримання публічної інформації, просив відповідача у строк не пізніше п'яти робочих днів з моменту отримання запиту направити на електронну адресу позивача скан-копії документів, зокрема інформацію про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року керівнику комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність, лікарняні за перші 5 днів; лікарняні після 5 днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов'язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати.
Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради листом від 02.02.2021 року №11/195 повідомило позивача, що підприємство є розпорядником інформації лише у частині щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, що є у відкритому доступі та розміщена на офіційному порталі публічних закупівель PROZORO, проте для надання іншої інформації підстави відсутні.
Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача, звернувся з данним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939).
Відповідно до статті 1 Закону №2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону №2939 визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до статті 5 Закону №2939 одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію. Згідно із статтею 12 Закону №2939 суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Так, відповідач у відповіді від 02.02.2021 року №11/195 повідомив позивача, що комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради є розпорядником інформації лише у частині щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, що є у відкритому доступі та розміщена на офіційному порталі публічних закупівель PROZORO, для надання іншої інформації підстави відсутні.
Однак, комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, отримані комунальними підприємствами від своєї діяльності, є також власністю територіальної громади, тобто бюджетними коштами (комунальним майном), а отже, є розпорядниками інформації щодо використання бюджетних коштів (постанова КАС у складі Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №815/1216/16).
Крім того, наказом МФУ від 28.01.2002 року №57 затверджено форми кошторису, штатного розпису, типового штатного розпису, плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, плану використання бюджетних коштів, помісячного плану використання бюджетних коштів, плану надання кредитів із загального фонду бюджету, плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведеного плану надання кредитів із загального фонду бюджету, зведеного плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведеного плану використання бюджетних коштів, зведеного помісячного плану використання бюджетних коштів, зведеного кошторису, зведеного плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, зведення показників спеціального фонду кошторису, а також лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування, що додаються; затверджено Інструкцію про складання і виконання розпису Державного бюджету України, що додається.
Так, відповідно до пункту 6.4 статуту комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 13.12.2019 року №2-5402, фонд оплати праці створюється у розмірах, що визначаються згідно з чинним законодавством України. Джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності. Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижче встановленого законодавством України мінімального розміру заробітної плати. Умови оплати праці та матеріального забезпечення Директора підприємства (заробітна плата, одноразові виплати, винагороди та інші умови) визначаються умовами відповідного контракту.
Разом з тим, відповідно до статуту комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради: підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (п. 3.9); майно підприємства становлять основні фонди (виробничі і невиробничі) та обігові (оборотні) кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства (п. 4.1); до статутного капіталу підприємства відноситься майно, в тому числі грошові кошти, яке отримане за рішенням власника (п. 4.2); джерелами формування майна підприємства є: майно, передане йому власником; доходи (прибутки), одержані від реалізації товарів, робіт, послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення; дотації (трансфери, інші цільові надходження) з бюджетів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; придбане майно іншого підприємства, організації; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством (п. 4.4).
У Рекомендаціях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації (https://rm.coe.int/recomendations-final-10-02-21/1680a165f7) зазначено: до категорії розпорядників належать комунальні підприємства, якщо вони отримують кошти з державного, місцевого бюджету у тій частині, що стосується отримання та витрачання зазначених коштів, - вони є розпорядниками публічної інформації; статті 73 та 78 Господарського кодексу України визначають, що підприємства мають оприлюднювали відомості про себе та свою діяльність на власних сайтах чи на офіційних сайтах органів, які здійснюють управління ними.
Водночас, фінансування має різні джерела - державний та місцевий бюджети; державні цільові фонди; власні кошти державних та комунальних підприємств. Залежно від джерел фінансування буває таких видів: бюджетне фінансування, самофінансування; державне кредитування. Одержувачі бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська та інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує для їх здійснення кошти бюджету. Одержувач використовує бюджетні кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі відповідного розпорядника бюджетних коштів.
Згідно з частиною 5 статті 19 Закону № 2939 запит на інформацію має містити крім іншого «загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо».
Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію визначено частиною 1 статті 22 Закону №2939. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію та правила їх збереження, затвердженого наказом відповідача від 17.05.2016 року №80, комерційною таємницею і конфіденційною інформацією є відомості з організації праці, відомості щодо структури кадрів, розмір заробітної плати та порядок її формування.
Відповідач обмежує доступ до інформації із застосуванням трискладового тесту відповідно до постанови від 29.09.2016 року №10 Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»: 1) чи обмежує він доступ до інформації в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя? 2) Чи може розголошення інформації завдати істотної шкоди цим інтересам? 3) Чи переважає шкода від оприлюднення такої інформації над суспільним інтересом в її отриманні? Під час вирішення питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.
Отже, згідно пункту 12.3 Постанови № 10 відмова відповідача не обґрунтована одночасно такими умовами: відсутність інформації у володінні розпорядника та відсутність у нього обов'язку володіти нею.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 34 Конституції України, передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб.
Проте, відповідно до статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Крім того, комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради на запит позивача надано відомості щодо розуміння статусу і повноважень комунального підприємства, як розпорядника публічної інформації, проте не повідомлено по суті запитуваного документа за запитом про отримання інформації від 22.01.2021 року №2 щодо інформації про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року керівнику комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність, лікарняні за перші 5 днів; лікарняні після 5 днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов'язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати.
Таким чином, відповідач у відповіді від 02.02.2021 року №11/195 на запит про публічну інформацію позивача необґрунтовано дійшов висновку, що комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради не є розпорядником запитуваної інформації.
До того ж, відмова відповідача у наданні інформації не оформлена відповідно до вимог статті 22 Закону №2939, а тому такі недоліки мають бути усунуті шляхом сприяння в отриманні інформації.
Разом з цим, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі №826/4418/14 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала би необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності бездіяльності комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради під час розгляду запиту позивача від 22.01.2021 року №2 та зобов'язання відповідача повторно розглянути запит позивача від 22.01.2021 року №2 з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Федотов І.В.