Справа №949/169/20
01 жовтня 2021 року
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020180110000040 від 20 січня 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючго, неодруженого, з середньою освітою, раніше судимого, востаннє 18 серпня 2020 року Зарічненським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, на підставі ч.1 ст.70, п.б ч.1 ст.72 КК України остаточно призначене покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
20 січня 2020 року близько 15 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщені ординаторської кімнати, стоматологічного кабінету ППФ «Ортопед», що знаходиться за адресою: вул. Воробинська, 25, м. Дубровиця Рівненської області, переконавшись, що його дії є непомітними для інших, таємно, шляхом вільного доступу із корисливих мотивів, повторно, умисно викрав грошові кошти із жіночої сумочки, належної ОСОБА_6 , яка знаходилась на підвіконні, у сумі 100 доларів США (2405 гривень відповідно до курсу НБУ) та із жіночої сумочки ОСОБА_7 , яка знаходилась на дивані, у сумі 160 гривень та 20 доларів США (481 гривня відповідно до курсу НБУ), чим завдав шкоди на загальну суму 3046 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно він, при зазначених в обвинувальному акті обставинах, вчинив крадіжку грошових коштів із жіночих сумочок в стоматологічному кабінеті. Вказав, що шкодує про вчинене та висловив намір відшкодувати потерпілим завдану шкоду, коли у нього буде така можливість. Просив суд суворо не карати та при призначенні йому покарання врахувати його незадовільний стан здоров'я.
Захисник обвинуваченого просила суд врахувати пом'якшуючу покарання обставину, стан його здоров'я та призначити покарання, наближене до мінімального, що передбачене санкцією статті.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що у січні 2020 року у другій половині того дня вона знаходилась на роботі у приміщенні ППФ "Ортопед" по вулиці Воробинська, 25, в м.Дубровиця Рівненської області. Згодом ОСОБА_7 повідомила, що у неї зникли гроші. Після чого кожен вирішив перевірити свої речі. Згодом виявилось, що у ОСОБА_6 зникли гроші із гаманця, у якому було 100 доларів США. Після цього вони зателефонували у поліцію. На той час вони не розуміли, хто міг це зробити. Згодом подивившись відео із камер відеоспостереження побачили особу, яка вчинила злочин. До цього часу кошти не відшкодовані.
Після оголошення перерви в судовому засіданні від потерпілої ОСОБА_6 до суду надійшла заява, у якій вона просить кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 розглянути без її участі, врахувавши дані нею покази в судовому засіданні.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що вона працює зубним лікарем. У січні 2020 року вона вела прийом хворих у приміщенні ППФ "Ортопед" по вулиці Воробинська, 25, в м.Дубровиця Рівненської області. Коли вона зайшла в кімнату, де усі працівники залишають свої речі і перевдягаються, то звернула увагу на свою сумку, яка була відкрита, хоча відкритою вона її ніколи не залишала. Після цього вона вирішала її перевірити і помітила, що зник її гаманець у якому було 20 доларів США і близько 100 грн. Про це вона відразу повідомила колегам по роботі, і запитала, можливо, вони когось бачили, але ніхто нікого не бачив. Потім усі інші працівники почали перевіряти свої сумки і виявили, що у декого також зникли гроші. Потім при перегляді відео з камер спостереження вони дізналися, як це все відбулося. Також додала, що кошти їй не відшкодовані. Відносно міри покарання обвинуваченому, погоджується з думкою прокурора.
Після оголошення перерви в судовому засіданні від потерпілої ОСОБА_7 до суду надійшла заява, у якій просить кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 розглянути без її участі, врахувавши її показання, надані в судовому засіданні.
Крім визнання вини обвинуваченим, факт вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за викладених вище обставин, підтверджується документами, дослідженими та перевіреними у судовому засіданні, які доповнюють один одного та у своїй сукупності підтверджують його винуватість, а також показами наступних свідків, зокрема:
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює медичним реєстратором у ППФ "Ортопед". Лікар ОСОБА_7 вийшла у кімнату, де вони перевдягаються та проводять вільний час, але відразу прибігла і повідомила, що у неї відкрита сумка і у ній немає гаманця, а також запропонувала і іншим подивитись, чи все у них на місці. Потім ОСОБА_6 також повідомила, що у неї зник гаманець, а у медсестри зникли гроші, які лежали зверху у сумочці. Після того вона відразу зателефонувала та викликала працівників поліції. На прийомі тоді були пацієнти, яких також попросили зачекати. Коли прийшли працівники поліції, то почали усіх опитувати, але особу, яка вчинила крадіжку знайти не вдалось. Згодом, при перегляді відео вони дізналися, хто це вчинив.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона прийшла із чоловіком ОСОБА_10 на прийом до лікаря у стоматологічний кабінет ППФ "Ортопед". Потім у приміщення зайшов невідомий їй чоловік, яким є обвинувачений і трохи постояв біля дверей, а після пішов. Через деякий час виявилось, що у людей зникли гроші. При цьому інших людей на той час у приміщенні не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він прийшов із дружиною ОСОБА_9 на прийом до лікаря у стоматологічний кабінет. Потім він вирішив піти до магазину. Коли виходив із приміщення, то побачив на сходах невідомого йому чоловіка, який рухався до приміщення стоматологічного кабінету. Коли ОСОБА_10 повернувся, то вказаний чоловік стояв за дверима біля кабінету, де лікарі зберігають свої речі. В судовому засідання він підтвердив, що даним чоловіком є обвинувачений ОСОБА_4 .
Суд, дослідивши та проаналізувавши показання обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілих, показання свідків, допитаних в судовому засіданні, вважає їх такими, що в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині і показання вказаних свідків не викликають сумнівів в їхній об'єктивності, оскільки є послідовними, підтверджені в судовому засіданні та узгоджуються з іншими письмовими доказами, які були досліджені судом та містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:
- даними, що містяться у протоколі огляду місця події та ілюстративних таблицях до нього від 20 січня 2020 року, з яких вбачається, що місцем події є приміщення побутової кімнати стоматологічного кабінету, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.п.13-15);
- даними, що містяться у протоколі перегляду відеозапису від 22 січня 2021 року (а.п.28-30);
В судовому засіданні було проведено перегляд відеозаписів із камери відеоспостереження, що знаходиться в приміщенні коридору та в приміщенні ординаторської кімнат. При огляді відео із камери відеоспостереження №1, яка знаходиться із тильної сторони приміщення коридору стоматологічного кабінету та відео з якої у нижньому правому куті містить маркування "Camera 01", а у лівому верхньому куті наявні маркування "01/20/2020 14:45:23" встановлено, що з правої сторони під стінкою знаходиться ОСОБА_4 , який одягнений в чорну шкіряну куртку із світлим комірцем, темно сині чоловічі джинси. Останній, рухаючись по коридору став навпроти входу до ординаторської кімнати, почав дивитись по сторонах та попрямував до приміщення ординаторської кімнати. На момент, коли у верхньому лівому куті наявні маркування "01-20-2020 Mon 14:55:36", ОСОБА_4 виходить із приміщення ординаторської кімнати та правою рукою кладе невідому річ до правої задньої кишені штанів та прямує в сторону виходу із приміщення стоматологічного кабінету. При огляді відео із камери відеоспостереження №1, яка знаходиться у правому верхньому куті ординаторської кімнати стоматологічного кабінету та фіксує обстановку вікна та підвіконня, відео з якої у нижньому правому куті містить маркування " Camera 01", а у лівому верхньому куті наявні маркування "01/20/2020 14:54:45" встановлено, що до вікна, на якому знаходилась сумка, підійшов ОСОБА_4 та постійно оглядаючись на вхідні двері, перебував біля неї деякий час та згодом вийшов із вказаної кімнати.
Таким чином, провівши судовий розгляд на засадах змагальності і диспозитивності, безпосередньо перевіривши й проаналізувавши зібрані та досліджені вище перелічені докази, які є належними та допустимими по даній справі та такими, що не викликають сумнівів щодо їх достовірності, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, тому його умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з'ясовувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.
Тому при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує наступне.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як нетяжкий злочин.
Характеризуючи особу обвинуваченого, суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше судимий (а.с.109-111), за місцем проживання характеризується позитивно (а.п.33 ), на “Д” обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п. 36, 37).
Крім того, судом було оглянуто медичну довідку, видану Філією ДУ "Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України" від.17.08.2021 року №910/ВВ-21, та встановлено, що згідно даних медичної документації, ОСОБА_4 встановлено діагноз: параліч Белла та артеріальна гіпертензія ІІІ ст. та призначено лікування, яке він отримує по даний час.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Тому, зважаючи на тяжкість скоєного, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, поведінку ОСОБА_4 , його оцінку скоєному, а також відомості про стан здоров'я та враховуючи думку прокурора, потерпілих, суд при обранні міри покарання приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, що передбачено санкцією ч.2 ст.185 КК України, оскільки це, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2020 року за ч. 2 ст. 185 та ч.3 ст.185 КК України та остаточно на підставі ч.1 ст.70, п.б ч.1 ст.72 КК України йому було призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці, а дане кримінальне правопорушення він вчинив до постановлення попереднього вироку від 18 серпня 2020 року, а тому остаточне покарання за цим вироком йому слід призначити за сукупністю кримінальних правопорушень, з врахуванням вимог ч.4 ст.70 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази відсутні.
Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає.
Майнова шкода не відшкодована.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Зарічненського районного суду від 18 серпня 2020 року остаточно за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років та 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 05 березня 2020 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1