Справа № 558/416/21
номер провадження 2-а/558/11/21
27 вересня 2021 року смт.Демидівка
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі:
судді одноособово Олексюк А.О.,
секретар судового засідання Хом'як О.О.,
з участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панчини П.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та до поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області старшого сержаната поліції Католика Петра Михайловича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та до поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області старшого сержанта поліції Католика Петра Михайловича, в якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4364128 від 17.06.2021 року винесену поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції Католиком Петром Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 17 червня 2021 року він рухався за кермом автомобіля марки "Фольксваген Пасат", держ.номер НОМЕР_1 в смт.Демидівка. Приблизно після 15 год., він здійснив зупинку автомобіля на вул.Миру, з правої сторони навпроти центру зайнятості, приблизно 25 метрів від перехрестя. Включивши поворот, позивач хотів заїхати на стоянку і дивився як правильно заїхати, щоб не пошкодити піддон картера. В цей час до ОСОБА_1 підійшов працівник поліції відповідач ОСОБА_2 та після перевірки документів пред'явив претензію, що позивач здійснив зупинку та стоянку автомобіля з порушенням Правил дорожнього руху, а саме зупинив автомобіль на відстані ближче 10 метрів від пішоходного переходу. Позивач заперечив це, оскільки він не здійснив зупинку та стоянку автомобіля ближче 10 метрів до знака пішохідний перехід, як це йому інкриміновано, а саме порушення п.15.10.а. Правил дорожнього руху. Постанову позивачу вручено не було, оскільки йому ніхто не пропонував її отримати, а протокол на нього не складався.
21 липня 2021 року позивачем було отримано лист, в якому знаходилась постанова від 17.06.2021 року, із змісту якої позивачу стало відомо, що на нього накладено штраф в розмірі 340,00 грн.
Позивач вважає, що постанова є безпідставною, винесена з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Дії відповідача були незаконними, оскільки позивачем було надано докази того, що він діяв у відповідності до вимог правил дорожнього руху, а саме здійснив зупинку у місці, де це дозволено правилами дорожнього руху. Відповідач відстань визначив приблизно, хоча повинен був за допомогою сертифікованої рулетки провести проміри та скласти відповідний протокол чи акт.
Позивач також вказав, що ч.4 ст. 258 КУпАП передбачено, що коли під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до справи про адміністративне правопорушення. В даному випадку таке порушення відповідача не надало йому можливості надати пояснення та докази того, що позивач не вчиняв првавопорушення, що свідчить про упередженість відповідача та небажання збирати докази вчинення правопорушення.
Позивач також вважає, що поліцейським Католиком П.М. положень закону щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не дотримано та справу розглянуто невідомо де, чим порушено права позивача.
Крім того, незаконно розглянувши справу, поліцейський Католик П.М. не дав можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, а також проігнорував вимоги ч.2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Разом з тим, після висловлювання звинувачень, поліцейським Католиком П.М. будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошень посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, чим грубо порушено вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 , не маючи абсолютно ніяких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, грубо порушивши вищезазначені норми КУпАП, незаконно прийняв рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення.
Таким чином, позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН №4364128 від 17.06.2021 року, винесена поліцейсьим СПД № 1 відділення поліції № 1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції Католиком П.М., не грунтується на доказах і положеннях чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Під час розгляду справи в суді позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, наполягає на задоволенні позову. Суду пояснив, що 17 червня 2021 року, під час керування транспортним засобом Фольксваген Пасат, д.н. НОМЕР_1 в смт.Демидівка, приблизно о 15 год. він здійснив зупинку автомобіля на вул.Миру. В цей період часу до нього під'їхали працівники поліції і заблокували йому рух. Працівник поліції вийшов з службового автомобіля і підійшов до позивача та попросив надати документи. Мотор його автомобіля в цей час працював, позивач був пристебнутий ременем безпеки. Позивач мав намір заїхати на стоянку біля Центру зайнятості. Зупинку здійснив для того, щоб заїхати на стоянку, вибрати безпечне місце, щоб не пошкодити при цьому піддон картера, оскільки в тому місці був високий бардюр. Все це було пояснено працівнику поліції. Це все відбувалось приблизно на відстані 17 м. від пішоходного переходу. При ньому ніхто відстань від місця його зупинки та до пішоходного переходу не вимірював. Вважає, що працівник поліції візуально встановив дану відстань. Отримавши від нього документи на автомобіль, посвідчення водія, страховку, поліцейський пішов до свого автомобіля і щось там писав. Пізніше повернув документи і повідомив, що постанова надійде поштою. Постанову при ньому ніхто не виносив, розгляд справи не відбувався, права йому ніхто не роз'яснював, та про те, що на нього наклали стягнення у виді штрафу і в якому розмірі ніхто не повідомив. Про це свідчить відсутність його підпису в постанові серії ЕАН № 4364128 про отримання ним копії постанови. Жодних пояснень від нього поліцейські не відбирали. Пізніше постанова надійшла поштою. Про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу дізнався зі змісту постанови. Порядок оскарження ніхто не роз'яснював. Отримавши постанову відразу звернувся до адвоката , щоб оскаржити дії поліцейського. Разом з адвокатом зробив заміри рулеткою, щоб встановити відстань між тим місцем, де він зупинився та перехрестям, пішоходним переходом та знаком "Пішоходний перехід". Порушень правил дорожнього руху виявлено не було. Відстань від місця, де він здійснив зупинку до пішоходного переходу ( самої розмітки) була 17,5 м., а від знаку - 22 м.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Панчина П.Є. під час розгляду справи в суді повністю підтримав позов з викладених в ньому підстав та підтвердив те, що разом з позивачем робили заміри на місці зупинки транспортного засобу рулеткою та вимірювали відстань до пішоходного переходу. Ніяких порушень Правил дорожнього руху виявлено не було. Відстань від зупинки транспортного засобу до пішоходного переходу була 17,5 м. Стороною відповідача не надано суду жодних доказів відеофіксації, схем із замірами, що підтверджували б факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Представник відповідача Головного Управління Національної поліції в Рівненській області та поліцейський сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 1 Дубенського РВП старший сержант поліції Католик П.М. на розгляд справи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про розгляд справи за відсутності відповідачів чи відкладення розгляду справи не подали, хоча неодноразово були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в суді. /а.с.16, 18, 21, 25, 38/. Відзиву на позов та жодних доказів до суду не подали.
Заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази по справі за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду справи в суді, судом було винесено ухалу, якою визнано поважною причину пропуску процесуального строку та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4364128 , винесеної 17 червня 2021 року о 15 год. 38 хв. поліцейським СПД № 1 відділення поліції № 1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції Католиком Петром Михайловичем, ОСОБА_1 17 червня 2021 року о 15:28 год. в смт.Демидівка, вул.Миру, керуючи транспортним засобом "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10м від пішоходного переходу, чим порушив п.15.10.а. ПДР - порушення стоянки, стоянка у місцях, де заборонена зупинка. /а.с.5/.
Ч. 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Правил дорожнього руху заборона здійснення зупинки транспортного засобу ближче 10 м від пішоходного переходу, передбачена п.15.9.г Правил дорожнього руху.
Пункт 15.10.а. Правил дорожнього руху передбачає заборону стоянки, у місцях, де заборонена зупинка, про що зазначено в оскаржуваній постанові.
Таким чином, при винесенні постанови відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП, працівником поліції не вірно вказано, яке саме порушення Правил дорожнього руху допустив позивач. Поліцейським не докінця з'ясовано стоянку чи зупинку транспортного засобу здійснив ОСОБА_1 . В постанові зазначено, що ОСОБА_1 здійснив зупинку т/з ближче 10 м від пішоходного переходу, чим порушив п.15.10.а ПДР - порушення стоянки, стоянка у місцях, де заборонена зупинка.
Під час розгляду справи в суді, було досліджено диск із записом місця події 17 червня 2021 року, який надано позивачем.
З проглянутого відеозапису на диску вбачається, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу на відстані більше 10 м. від пішоходного переходу, особисто зробив заміри рулеткою.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідачами Головним Управлінням Національної поліцї в Рівненській області та поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Дубенського РВП ГУНП старшим сержантом поліції Католиком П.М. доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП до суду не надано. Відзиву на позов відповідачі не надали.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП відповідачем не надано.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не грунтується на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.ст. 73,76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, зміст самої постанови серії ЕАН №4364128, суд дійшов до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4364129 від 17.06.2021 року відносно ОСОБА_1 є незаконною і підлягає скасуванню. Під час розгляду справи не встановлено жодними належними та допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а саме здійснення ним зупинки на відстані ближче 10 м. від пішоходного переходу. Дані обставини спростовуються доказами наданими позивачем.
У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилався на положення ст.ст. 276, 276 КУпАП, які обґрунтовано підлягають застосуванню при вирішенні спору між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вказаних обставин справи та наведених правових норм, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та наявність законних підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи.
Позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір, про що підверджує квитанція про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19,72-77,241-246,255,286,295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та до поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області старшого сержаната поліції Католика Петра Михайловича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4364128 від 17.06.2021 року винесену поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції Католиком Петром Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити.
Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Рівненській області (місцезнаходження: 33000, м.Рівне, вул.М.Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 40108761) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Демидівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О.Олексюк
Повний текст рішення складено 30 вересня 2021 року.