Справа № 557/1593/21
про залишення позовної заяви без руху
"01" жовтня 2021 р. смт Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Тишкун П.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок, який належав спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також чи не мають місце випадки, коли позовну заяву необхідно повернути, відмовити у відкритті провадження.
Перевіривши вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суддею встановлено, що необхідність звернення позивача до суду за захистом своїх прав викликана неможливістю скористатись правом на спадщину через втрату правовстановлюючих документів на нерухоме майно, та про пуском строку для відмови від права на спадщину з боку відповідача, який, за словами позивача, не бажає оформлювати право власності на себе.
У відповідності з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно приписів ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є факт звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право спадщину та відмова нотаріуса про у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, позивачу необхідно на підтвердження позовних вимог і наявності правового спору (наявності спору про право) надати суду відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, яка до позову не додана.
Суддя звертає увагу позивача на те, що без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, звернення до суду з даним позовом є передчасним.
Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цим позовом та призначити справу до судового розгляду.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на наведене, дану позовноу заяву необхідно залишити без руху, надавши заявникові строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Суддею пропонується наступні способи усунення допущених недоліків позовної заяви: подати письмову відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Керуючись статтями 185 та 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Надати позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання заявником цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати для відома позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що в разі якщо у строк, встановлений судом, недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Тишкун