Справа № 640/19887/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
21 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
При секретарі Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) до Антимонопольного комітету України, третя особа: Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ" про визнання протиправним та скасування рішення, -
Департамент житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа: Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ", в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 16 квітня 2020 року №244-р, зобов'язати вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дія Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" не поширюється на підтримку господарської діяльності, пов'язану з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг та дотримання чотирьох критеріїв Almark.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року даний адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 16 квітня 2020 року №244-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу» в частині визнання, що підтримка, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049, Комунальному підприємству «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
Визнано протиправним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 16 квітня 2020 року №244-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу» в частині визнання, що підтримка, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049, Комунальному підприємству «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, є державною допомогою, недопустимою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
Визнано протиправним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 16 квітня 2020 року №244-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу» в частині припинення надання незаконної державної допомоги, яка надається Комунальному підприємству «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, відповідно до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049.
Визнано, що підтримка, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049 Комунальному підприємству «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, не є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про дотримання комунальним підприємством чотирьох критеріїв Альтмарк, тому витрати на утримання служби замовника не є державною допомогою. Витрати на утримання служби замовника є складовою зведеної кошторисної частини проектної документації з будівництва кожного окремого об'єкта, яка в повному обсязі проходить комплексну державну експертизу, після чого підлягає затвердженню у встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 560 порядку. При цьому суд вважає, що штучне виокремлення із загальної затвердженої кошторисної вартості будівництва об'єкту будь-якої частини витрат є невмотивованим. Те, що Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальні підприємства не надали запитувані відповідачем відомості, не позбавляло Антимонопольний комітет України можливості звернутися до експертів чи до інших підприємств, які мають право виконувати функції замовника для отримання доказів та інформації, яка цікавила контролюючий орган. Натомість, відповідач обмежився лише запитами до надавача та отримувача допомоги, що, на думку суду, є неналежним виконанням контролюючим органом своїх обов'язків з проводження дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції задовольнив позовну заяву Департаменту та скасував Рішення Комітету в частині яка стосуються КП «Київбудреконструкція». Між тим, юридична або фізична особа має право звернутись до суду виключно за захистом своїх прав та інтересів, а не будь-якої іншої особи. Рішення Комітету стосуються прав не лише позивача, але й інших юридичних осіб, які не є стороною (позивачем) у даній справі, у той час як суд визнав недійсним Рішення Комітету цілому.
Крім того, Окружний адміністративний суд міста Києва застосував норму матеріального права, яка не підлягає застосуванню - статтю 8 Господарського кодексу України, оскільки поняття суб'єкта господарювання, яке має застосуватись до спірних правовідносин, міститься у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка має переважне застосування та носить характер спеціальної норми.
Також чотири критерії Альтмарк сукупно не дотримані, тому відсутні підстави вважати, що компенсація витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, на виконання функцій замовника, є обґрунтованою та не становить державну допомогу суб'єктам господарювання.
Апелянт наголошує, що делегування функцій замовника має здійснюватися на конкурсній основі відповідно до пп. 2 п. «а» ч. 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Разом з цим, комунальні підприємства не були визначені шляхом конкурсного відбору. Також, комунальні підприємства не здійснюють інвестування в об'єкти інфраструктури, оскільки такі об'єкти будуються/реконструюються за бюджетні кошти. Оскільки відповідні комунальні підприємства не було обрано за конкурентною процедурою, то відсутні підстави для висновку, що надана їм економічна вигода з компенсації витрат на виконання функцій замовника була б доступною для них на звичайних ринкових умовах.
Суд першої інстанції не мав права визнавати підтримку комунальним підприємствам для здійснення функцій замовника такою, що не є державною допомогою, оскільки це є виключним повноваженням Комітету як Уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», що свідчить про безпідставне втручання суду першої інстанції в дискреційну компетенцію органів Комітету.
Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягало на законності оскаржуваного рішення. Вказало, що комунальні підприємства не є юридично рівними з органом місцевого самоврядування та не мають майнової самостійності від останнього. Комунальні підприємства та орган місцевого самоврядування перебувають в суб'єктно-об'єктних правовідносинах, де комунальні підприємства є об'єктами управління, через які орган місцевого самоврядування, реалізуючи свою господарську компетенцію, здійснює ефективне управління майном територіальної громади м. Києва. Застосування відповідачем до реалізації Київською міською державною адміністрацією своїх повноважень у сфері управління майном територіальної громади міста Києва положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» без врахування інших нормативно-правових актів є незаконним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Рішення Київської міської ради (далі - КМР) № 416/6467 від 13 грудня 2018 року «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням КМР від 21 грудня 2017 року № 1042/4049 (зі змінами), Департаментом житлового-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до Антимонопольного комітету України було направлено повідомлення про нову державну допомогу від 26 червня 2019 року (вх. № 428-ПДД).
Департаментом моніторингу та контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України видано Подання від 23 жовтня 2019 року № 500-01/4407-п про початок розгляду справи для проведення поглибленого дослідження аналізу допустимості державної допомоги № 500-26.15/121-19ДД для конкуренції.
16 квітня 2020 року Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення за результатами розгляду справи № 500-26.15/121-19ДД про державну допомогу, згідно якого:
1. Визнано, що підтримка яка надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049 (зі змінами), КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція», що перераховується підрядним організаціям, які визначаються за конкурсною процедурою відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», для облаштування дитячих та спортивних майданчиків, реконструкції та модернізації ліфтового господарства, не є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
2. Визнано, що підтримка, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049 (зі змінами), КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
3. Визнано, що державна допомога, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049 (зі змінами), КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, є державною допомогою, недопустимою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
4. Зобов'язано Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) припинити надання незаконної державної допомоги, яка надається КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, відповідно до рішення Київської міської ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049 (зі змінами).
5. Зобов'язано КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції, до бюджету міста Києва.
6. Зобов'язано Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА):
- негайно після офіційного оприлюднення цього рішення розпочати його виконання;
- у двомісячний строк з дати офіційного оприлюднення цього рішення забезпечити виконання заходів щодо повернення незаконної державної допомоги, визнати недопустимою для конкуренції цим рішенням, в обсязі, наданому КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» на дату офіційного оприлюднення цього рішення;
- ужити в межах повноважень, визначених законом, вичерпних та ефективних заходів для забезпечення повернення незаконної державної допомоги КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція»;
- у разі порушення провадження у справі про банкрутство КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зобов'язаний вступити до судового процесу та вчинити інші відповідні дії, передбачені законодавством, щодо відновлення платоспроможності боржника, у тому числі подати відповідні вимоги кредиторів про повернення незаконної державної допомоги;
- забезпечити повернення незаконної державної допомоги КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дати офіційного оприлюднення цього рішення;
- у разі наявності підстав, які унеможливлюють (перешкоджають) виконання (виконанню) цього рішення, надати письмові пояснення щодо наявності перешкод для виконання цього рішення не пізніше двох днів з моменту виявлення таких обставин; надання таких пояснень не звільняє від обов'язку виконати це рішення у повному обсязі.
7. КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дати офіційного оприлюднення цього рішення:
- вчинити дії, передбачені заходами Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), для забезпечення повернення незаконної державної допомоги;
- повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції, в обсязі наданому на дату офіційного оприлюднення цього рішення, шляхом перерахування у дохід загального фонду бюджету міста Києва;
- інформувати Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Антимонопольний комітет України про виконання цього рішення;
- надати Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Антимонопольному комітету України докази виконання цього рішення з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують його виконання.
8. Зобов'язати Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проінформувати Антимонопольний комітет України про припинення надання незаконної державної допомоги протягом двох місяців та про повернення незаконної державної допомоги протягом шести місяців з дати офіційного оприлюднення цього рішення та надати належні докази виконання цього рішення.
Позивач, вважаючи такі висновки Антимонопольного комітету України необґрунтованими, а рішення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за допустимістю державної допомоги для конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, визначені Законом України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".
Правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції, спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов'язань України у сфері державної допомоги, регулюються Законом України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 1 вказаного Закону, державна допомога суб'єктам господарювання (далі - державна допомога) - підтримка у будь-якій формі суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
Частиною 4 статті 6 цього Закону встановлено, що рішення про визнання державної допомоги допустимою згідно із вимогами цього Закону приймає Уповноважений орган.
Згідно п. 6 ч. 1 статті 8 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", до повноважень Уповноваженого органу належить, зокрема визначення порядку розгляду справ про державну допомогу.
Рішення Антимонопольного комітету України від 16 квітня 2020 року було прийнято за результатами розгляду справи про державну допомогу №500-26.15/121-19-ДД для проведення поглибленого аналізу допустимості державної допомоги для конкуренції.
У спірному рішенні відповідач зазначив, що орган місцевого самоврядування як юридична особа може самостійно виконувати функцію замовника, а залучення відповідного комунального підприємства (яке є самостійним учасником правовідносин) можливо виключно на конкурсній основі.
Натомість в оскаржуваному рішенні суд дійшов висновку, що Київська міська державна адміністрація є повноважним органом, до компетенції якого належить вирішення питання щодо виконання функцій замовника на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об'єктів комунальної власності, шляхом надання цих функції профільним комунальним підприємствам. Приймаючи рішення про виконання функцій замовника комунальними підприємствами, Київська міська державна адміністрація діє на підставі і у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. А виконання функцій замовника через комунальні підприємства є саме безпосереднім здійсненням діяльності органу місцевого самоврядування через комунальну установу, про що є пряма вказівка чинного законодавства. А тому в даному випадку для виконання функцій замовника будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів соціальної інфраструктури проведення конкурсу не вимагається.
Згідно пп. 2 п. "а" ч. 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.
Відповідно до ч. 3 статті 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що при комплексній забудові території функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.
Вказані норми передбачають альтернативу у виборі дій щодо здійснення функцій замовника: виконання їх самостійно або делегування на конкурсних засадах.
Відповідно до п. 4 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно статті 8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.
Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом (стаття 24 Господарського кодексу України).
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (стаття 78 Господарського кодексу України).
Комунальне підприємство, яке є третьою особою у справі, утворене відповідним рішенням Київської міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання. Комунальне підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого в установленому порядку виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Відповідно до статуту комунальне підприємство утворено з метою організації служби замовника з нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів підприємств, установ та організацій галузей освіти, охорони здоров'я, зв'язку, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства, культурно-побутового й іншого призначення, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Зазначене підприємство здійснює господарську діяльність, пов'язану з інвестуванням в об'єкти міської інфраструктури із застосуванням процедур публічних закупівель.
Вказані обставини свідчать про те, що Київська міська рада на підставі свого рішення створила та підпорядкувала Департаменту комунальні підприємства з метою здійснення функцій замовника будівництва об'єктів соціальної інфраструктури.
Приймаючи рішення про виконання функцій замовника комунальними підприємствами, Київська міська державна адміністрація діє на підставі і у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а виконання функцій замовника через комунальні підприємства є саме безпосереднім здійсненням господарської діяльності органу місцевого самоврядування через комунальну установу, про що є пряма вказівка чинного законодавства. А тому, у контексті обставин цієї справи, для виконання функцій замовника будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів соціальної інфраструктури проведення конкурсу не вимагається.
Вказані обставини спростовують доводи апелянта про те, що орган місцевого самоврядування як юридична особа може самостійно виконувати функцію замовника, а залучення відповідного комунального підприємства можливо виключно на конкурсній основі, не відповідають вимогам чинного законодавствам України.
Перелік об'єктів, які потребують капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи нового будівництва виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) визначає, враховуючи потреби населення з метою їх ефективного задоволення.
На стадії визначення замовника присутня лише суспільна потреба у об'єкті, який має назву, орієнтовні технічні показники (параметри), тобто відсутній предмет закупівлі, який необхідний для проведення процедури, відсутня ціна. Чинним законодавством не встановлена процедура чи методика закупівлі робіт чи послуг за відсутності предмета закупівлі.
Комунальні підприємства (підзвітні і підконтрольні Київській міській раді, усе майно якого є комунальною власністю територіальної громади міста Києва), виконуючи функції замовника, реалізують волю народу і потреби територіальної громади щодо створення об'єктів соціальної інфраструктури без переходу права власності на об'єкти будівництва.
В результаті проведених робіт з будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єкти не вибувають з комунальної власності територіальної громади міста та у подальшому використовуються за своїм функціональним призначенням для задоволення нагальних потреб населення міста в галузі освіти, охорони здоров'я, комунального господарства тощо.
Крім того, метою діяльності комунальних підприємств під час виконання функцій замовника, не є отримання прибутку, а - створення об'єктів на замовлення міста для забезпечення соціальних потреб населення.
Оскільки, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт соціальних об'єктів є інвестуванням в об'єкти інфраструктури, а залучення підрядної організації на виконання таких робіт здійснюється за результатами процедур державних закупівель, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що дія Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" не поширюється на діяльність комунальних підприємств з виконання функцій замовника.
Згідно статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування України» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, організація благоустрою та здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності; підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації; орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів.
Частиною 3 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
У розумінні Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" державна допомога суб'єктам господарювання - це підтримка у будь-якій формі суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
За п. 14 ч. 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", послуги, що становлять загальний економічний інтерес, - послуги, пов'язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки.
У ч. 2 статті 3 вказаного Закону зазначено, що дія Закону не поширюється, зокрема, на підтримку господарської діяльності, пов'язаної з: інвестуванням в об'єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель; наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг.
Тобто, комунальне підприємство задовольняє потреби територіальної громади міста Києва в об'єктах виробничої інфраструктури та виконує завдання органу місцевого самоврядування щодо доступності цієї інфраструктури, а отже надає послуги, що становлять загальний економічний інтерес, що підтверджує висновки суду про те, що дія Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" не поширюється на діяльність комунальних підприємств з виконання функцій замовника.
Фінансування будівництва об'єктів через замовників будівництва комунальних підприємств передбачається Київською міською радою під час щорічного затвердження бюджету міста Києва та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на відповідні роки за рахунок коштів місцевого бюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ" є одержувачем бюджетних коштів.
Бюджетні призначення та бюджетні асигнування мають цільове обмеження та перераховуються Департаментом будівництва та житлового забезпечення комунальним підприємствам-одержувачам бюджетних коштів за кодами програмної класифікації видатків (КПКВК) та кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в Головному управлінні державної казначейської служби України у м. Києві.
Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) визначено головним розпорядником бюджетних коштів відносно об'єктів включених в Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої відповідним рішенням Київської міської ради, відтак рішення Антимонопольного комітету України від 16 квітня 2020 року стосується його прав та охоронюваних законом інтересів.
Щодо неналежного виконання Комітетом своїх обов'язків з провадження дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, слід зазначити таке.
Згідно ч.1 статті 8 Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» Уповноваженим органом у сфері державної допомоги є Комітет.
Відповідно до п.2 ч.2 статті 8 цього Закону до повноважень Уповноваженого органу належить, зокрема, отримання та розгляд повідомлень про нову державну допомогу від надавачів такої допомоги у порядку, встановлену цим Законом, визначення належності до державної допомоги заходів з підтримки суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, оцінювання допустимості державної допомоги для конкуренції, прийняття рішень, передбачених цим Законом.
Згідно ч.5 статті 9 Закону повідомлення про нову державну допомогу подаються надавачами державної допомоги Уповноваженому органу у визначеному ним порядку з урахуванням строків розгляду повідомлення та справи про державну допомогу, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.6 статті 9 Закону повідомлення про нову державну допомогу повинні містити вичерпну та достовірну інформацію про мету, очікуваний результат, обсяг, строк, форми, правові підстави, надавачів та отримувачів державної допомоги.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до Закону саме надавач під час подання до Комітету повідомлення про нову державну допомогу повинен надати всю вичерпну та достовірну інформації щодо умов надання такої державної допомоги.
Крім того, пунктом 30 додатку 1 до Порядку подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженого розпорядженням Комітету від 03 березня 2016 року № 2-рп, передбачено, що надавач надає будь-яку іншу інформацію, необхідну для прийняття органами Комітету обґрунтованого рішення (наприклад додаються відповідні документи, звіти, діаграми, пояснювальні та аналітичні записки, довідки, малюнки, презентації тощо, будь-яка інша інформація, необхідна для розгляду повідомлення про нову індивідуальну державну допомогу).
При цьому, статтею 1 Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» визначено, що надавачі державної допомоги - органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління :а контролю, а також юридичні особи, що діють від їх імені, уповноважені розпоряджатися ресурсами держави чи місцевими ресурсами і ініціюють та/або надають державну допомогу. Отже, Департамент є надавачем повідомленої державної допомоги, тобто повністю володіє інформацією щодо всіх умов надання повідомленої державної допомоги КП «Київбудреконструкція».
Враховуючи наведене, відповідачем було здійснено аналіз інформації, наданої надавачем в повідомленні, в тому числі, і документів, які є правовою підставою для надання державної допомоги, а також положень національного законодавства, що регулює систему державної допомоги, включно з міжнародними зобов'язаннями України у сфері державної допомоги, відповідного законодавства Європейського Союзу та національного законодавства.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2021 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків