П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2512/21
Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
ухвала суду першої інстанції прийнята у
м. Херсон, 23 червня 2021 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.06.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про визнання бездіяльності Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" неправомірною; зобов'язання Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та управління праці здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням попередньо виплаченої суми.
03.06.2021р. Херсонським окружним адміністративним судом зареєстрована (вхід.№10735/21) заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, обґрунтована проходженням ОСОБА_1 у період з 09.02.2016р. по 17.02.2017р. військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2021р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2021р. позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу, у зв'язку із не усуненням виявлених недоліків.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що хоча позов ОСОБА_1 було подано з порушенням строку, встановленого ст. 122 КАС України, однак позивач звертаючись до суду з даною позовною заявою 02.06.2021р. через систему «Електронний суд», подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій на його думку були зазначені поважні причини пропуску такого строку та суд першої інстанції мав би поновити такий строк.
Судова колегія вважає, що у відповідності до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (в даному випадку - ухвали) в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху в частині надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, правовою підставою для залишення позовної заяви без руху є її невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, а неусунення таких недоліків - в свою чергу є підставою для повернення позову.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як свідчать матеріали справи та встановлено апеляційним судом, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що таку позивачем подано без дотримання вимог ст. 122 КАС України, а саме поза межами встановленого шестимісячного строку.
За вказаного, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2021р. позивачу було встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом зазначення обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2021р. було доставлено через систему «Електронний суд» представнику позивача Андруневич В.М. - 08.06.2021р.
Однак, протягом встановленого судом строку, позивачем недоліків позовної заяви не усунуто.
У своїй апеляційній скарзі апелянтом наголошується на тому, що ним було зазначено у заяві від 03.06.2021р. поважні на його думку підстави для поновлення строку подання даного позову, у зв'язку із чим судом першої інстанції повертаючи позовну заяву зроблено хибні висновки.
На думку колегії суддів таке твердження позивача (апелянта) є хибним, оскільки згідно із ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Як встановлено ч.1, ч.2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З вищенаведених норм слідує, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просив зокрема визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня за 2016р., яка передбачена ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що разова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою та позивачу мало бути відомо про можливе порушення своїх прав внаслідок неотримання такої допомоги після спливу строку її виплати у відповідному році.
В силу вимог ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутись за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Правові висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд узгоджуються з правовими висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 06.02.2018р. по справі № 607/7919/17.
З огляду на встановлені обставини, враховуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно порушення позивачкою строку, встановленого ст. 122 КАС України. Для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не було взято до уваги доводи позивача, викладені у поданій 03.06.2021р. заяві про поновлення строків пропущеного строку позовної давності (на які зокрема наголошується й у апеляційній скарзі), з приводу того, що у період з 09.02.2016р. по 12.02.2017р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (18 окремий вертолітний загін українського національного контингенту Місії Організації Об'єднання Націй зі стабілізації ДР Конго, місто Гома), у зв'язку із недоведеністю жодними документами причин, що унеможливили звернення ОСОБА_1 після 12.02.2017р.
Будь-яких інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом апелянтом не наводиться.
Як було вже було зазначено вище, частиною 1 статті 123 КАС України, суд зобов'язаний залишити позов без руху також у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Підставами ж для повернення позивачеві позовної заяви, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, є неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав у даному випадку для повернення позовної заяви, оскільки позов ОСОБА_1 подано з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України, поважність пропуску якого позивачем не доведено, недоліки позовної заяви які полягали у наданні доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом до суду першої інстанції не було надано.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 540/2512/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.