П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10747/20
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні, -
В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління МВС України на Одеській залізниці, Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національна поліція України, в якому просив:
1. визнати неправомірною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 :
- грошового забезпечення за період з 15.11.2017 року по 13.12.2017 року у розмірі 8864,14 грн.;
- одноразової грошової допомоги при звільнені з органів внутрішніх справ у розмірі 135 178,86 грн.;
2. стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 :
- грошове забезпечення за період з 15.11.2017 року по 13.12.2017 року у розмірі 8864,14 грн.;
- одноразову грошову допомогу при звільненні з органів внутрішніх справ у розмірі 135 178,86 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року замінено відповідача - Управління МВС України на Одеській залізниці на правонаступника Міністерство внутрішніх справ України. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Національну поліцію України. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 29 червня 2021 року об 11 год. 00 хв.
28.04.2021 року представник МВС України подав до Одеського окружного адміністративного суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі № 420/3943/21 за позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію припинення УМВС на Одеській залізниці.
До клопотання не було додано жодного документа на підтвердження викладених у клопотанні обставин, тому суд ухвалив про вирішення цього клопотання у наступному судовому засіданні до початку з'ясування обставин у справі за участю сторін, отримавши необхідні відомості щодо справи, на яку посилається заявник.
14.06.2021 року представник МВС України надав до суду першої інстанції докази, що обґрунтовують клопотання про зупинення провадження у справі.
Клопотання МВС України обґрунтоване тим, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа Управління МВС України на Одеській залізниці припинена 16.01.2021 року (номер запису: 1005561110007037176).
Також в клопотанні зазначено, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №420/3943/21 за позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача МВС України, Кабінет Міністрів України про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію припинення Управління Міністерства внутрішніх прав України на Одеській залізниці (головуючий суддя Вовченко О.А.).
Заявник вказав, що МВС не є правонаступником УМВС на Одеській залізниці та є неналежним відповідачем у цій справі та, зважаючи на те, що у разі прийняття судом рішення у справі №420/3943/21 про скасування рішення про державну реєстрацію припинення Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, саме УМВС на Одеській залізниці повинно відповідати за вимогами позивача.
У судовому засіданні 16.07.2021 року представник МВС України підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача заперечував про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача ГУ НП в Одеській області підтримав клопотання МВС про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року клопотання представника МВС України - задоволено. Провадження в адміністративній справі № 420/10747/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/3943/21 за позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача МВС України, Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію припинення УМВС України на Одеській залізниці, що розглядається Одеським окружним адміністративним судом.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для подальшого розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно з вимогами ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 420/3943/21, оскільки в іншому випадку юридична відповідальність у вигляді стягнення грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, у разі задоволення позову ОСОБА_1 по справі № 420/10747/20, може бути покладена судом на іншу особу, ніж та, яка б відповідала за первісним позовом у разі відсутності в ЄДР запису про припинення юридичної особи Управління МВС України на Одеській залізниці.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Частинами 2 та 3 ст.81 ЦК України встановлено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права; цим Кодексом встановлюється порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права; порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.
Порядок утворення, реорганізації або ліквідації юридичних осіб публічного права врегульовано спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 року №3166-VI та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» від 20.10.2011 року №1074 (надалі - Порядок №1074).
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права (ч.1 ст.4 вказаного Закону); міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізовуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із Прем'єр-Міністром України (ч.1 ст.5 вказаного Закону).
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.1 Порядку №1074, цей Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку №1074 передбачено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Пунктом 6 Порядку №1074 визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять:
- у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття;
- у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади;
- у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу;
- у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади;
- у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань і функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Таким чином, законодавством передбачено правонаступництво територіальних органів міністерства-юридичних осіб публічного права. Виключення становить лише випадок, коли держава відмовляється від виконання функцій та завдань, які виконував орган виконавчої влади, що ліквідується.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому, обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Згідно з вимогами п.1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 28.10.2015 року №878, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг.
Відповідно до відомостей, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління МВС України на Одеській залізниці, його засновником є Міністерство внутрішніх справ України; основний вид діяльності - діяльність з охорони громадського порядку та безпеки; рішення про створення та припинення вказаної юридичної особи публічного права приймались Міністерством внутрішніх справ України.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що держава не відмовилась від виконання завдань і функцій по діяльності з охорони громадського порядку та безпеки, які виконувались Управління МВС України на Одеській залізниці, вказані завдання і функції згідно з постановою Кабінету Міністрів України №878 від 28.10.2015 року, закріплені за Міністерством внутрішніх справ України. Відтак, дане міністерство являється процесуальним правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку правонаступником Управління МВС України на Одеській залізниці є Міністерство внутрішніх справ України.
Такий висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеного в постанові від 18.03.2021 року у справі №804/8952/15.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості клопотання МВС України про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі № 420/3943/21 за позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача МВС України, Кабінет Міністрів України про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію припинення Управління Міністерства внутрішніх прав України на Одеській залізниці.
За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст.320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 312; 320; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року - скасувати.
Направити справу №420/10747/20 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.