Справа № 536/1710/20
29 вересня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170220000677 від 22.10.2020 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України
21 жовтня 2020 року біля 14 год. ОСОБА_5 з метою крадіжки чужого майна прибув домоволодіння розташованого в АДРЕСА_2 належного його знайомому ОСОБА_7 , яке було огороджене парканом із сітки, де шляхом вільного доступу через незачинену хвіртку зайшов на подвір'я та реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та мети, впевнившись, що його дії непримітні для господаря та інших сторонніх осіб, таємно, викрав велосипед «Мінськ», який стояв на подвір'ї під деревом, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №3600 від 29 жовтня 2020 року 766 грн.67 коп. належний ОСОБА_4 , спричинивши їй матеріальну шкоду у вказаному розмірі, зник з місця злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та пояснив про обставини вчиненого так, як це викладено в мотивувальній частині вироку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються.
Виходячи із наданих матеріалів, пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні суд кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він вчинив крадіжку поєднану з проникненням в інше приміщення.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, ОСОБА_5 розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, і суд визнає ці обставини пом'якшуючими його покарання.
Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.
З урахуванням усіх обставин у справі, характеризуючих даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вину визнав повністю, вчинив тяжкий злочин з пом'якшуючими та без обтяжуючих покарання обставин, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, невелику кількість та незначну вартість викраденого, що повернуто, матеріальна шкода відшкодована і потерпіла просить його суворо не карати, його вік та стан здоров'я, що суттєво зменшує суспільну небезпечність вчиненого, а також загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд дійшов висновку, що обвинувачений може бути виправлений без ізоляції від суспільства, тому призначає покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі з застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, враховуючи наявність вказаних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного керуючись положеннями ст.69 КК України, та на підставі ст.75 КК України звільняє від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком.
Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.374,375 України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_6 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, куди періодично з'являтися для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази: велосипед «Мінськ» переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 залишити у її володінні і користуванні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб через Кременчуцький районний суд з моменту проголошення всіма учасниками судового провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1