30 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4647/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (м. Дніпро, суддя Луніна О.С.) у справі № 160/4647/21
за позовом ОСОБА_1
до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки,
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
29 березня 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати на заміну до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року по справі № 160/4990/20, із обов'язковим зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, та відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії;
- на підставі статті 24 постанови Пенсійного фонду України №3-1 Дніпропетровському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України здійснити відповідне повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо настання підстав для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до частини 18 статті 43 та частини 1 та 2 статті 63 Закону України №2262-ХІІ, та щодо складання «списку осіб» на перерахунок пенсійного забезпечення з 01.04.2019 та розмірів грошового забезпечення станом на 05.03.2019;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року закрито провадження у справі.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що на день подання апеляційної скарги ухвала суду від 21.04.2021 у справі № 160/4991/20 не набрала законної сили, тому висновок суду першої інстанції щодо вирішення спірних правовідносини у справі № 160/4991/20 є помилковим. Основна вимога позовної заяви - підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, з урахуванням рішень суду по справам № 160/4990/20 та № 160/4991/20. Тобто, позивач просив скласти об'єднану довідку з урахуванням показника 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 та щомісячних надбавок та премій. Всі ці показники підтверджені рішенням судів у справах № 160/4990/20, № 160/4991/20. На даний час змін для обчислення нового розміру пенсії, з урахуванням рішення суду по справі № 160/4990/20, не відбулося. Згідно наданих центром довідок, пенсійний орган має право нарахувати пенсію з 01.04.2019 із розрахунку окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років із показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, а надбавки - із розрахунку показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, що значно менше розрахунку з урахуванням показника 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, помноженого на відповідні тарифні коефіцієнти.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Ухвалою суду першої інстанції від 07 червня 2021 року закрито провадження у справі № 160/4547/21 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки позивач у межах справи № 160/4547/21 звернувся до суду з позовом між тими самими сторонами той самий предмет і з тих самих підстав, що й у справах № 160/4991/20 та № 160/4990/21, рішення в яких набрали законної сили.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі № 160/4991/20, яке набрало законної сили 13.08.2020, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії; зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 160/4990/20, яке набрало законної сили 12.10.2020, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 та надані до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у березні 2018 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року; зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 р. у справі №916/1764/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала суду про закриття провадження у справі, яка обґрунтована існуванням рішень суду між тими самими сторонами і з тих самих підстав, не ґрунтується на положеннях пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки даною правовою нормою встановлюється необхідність існування постанови чи ухвали суду про закриття провадження, а не рішення суду по суті заявлених позовних вимог.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що посилання суду на положення п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України як правову підставу для закриття провадження у справі є безпідставними.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі № 160/4647/21 скасувати.
Справу № 160/4647/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко