22 вересня 2021 р.Справа № 440/1822/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, по справі № 440/1822/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана"
до Головного управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про скасування індивідуальної податкової консультації,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" (далі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування індивідуальної податкової консультації Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.02.2021 №561/ІПК/16-31-04-01-20.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року по справі №440/1822/21- позов задоволено.
Визнано протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 16.02.2021 № 561/ІПК/16-31-04-01-20.
Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області надати нову індивідуальну податкову консультацію у відповідності до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 у справі № 816/3988/15.
Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192 на користь держави (номер рахунку UA588999980313101206084016712, код за ЄДРПОУ 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.). судовий збір у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року по справі №440/1822/21 та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог платника в повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.07.2015 ТОВ "Фірма “Світлана” звернулось із запитом до ДПІ у м. Полтаві про надання роз'яснення щодо порядку сплати земельного податку відповідно до положень підпункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, а саме, просило пояснити: "Чи зобов'язане підприємство сплачувати плату за землю (земельну ділянку) по вул. Фрунзе, 33? І якщо зобов'язане - чи потрібно сплачувати її у формі податку на землю чи у формі орендної плати за землю?".
За результатами розгляду зазначеного запиту відповідачем надано письмову податкову консультацію від 14.08.2015 № 4555/10/16-01-11-03-58 , в якій після аналізу норм законодавства було роз'яснено, що якщо строк дії договору оренди землі закінчився і він належним чином не був поновлений, підприємство повинно сплачувати земельний податок на площу під таким приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності.
Не погодившись із наданою податковою консультацією, вважаючи її такою, що суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, позивач звернувся до суду із позовом про визнання консультації протиправною, скасування вказаної консультації та зобов'язання контролюючого органу надати нову податкову консультацію з питань, порушених у запиті.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі № 816/3988/15, позовні вимоги ТОВ "Фірма Світлана" задоволено в повному обсязі, визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 серпня 2015 року № 4555/10/16-01-11-03-58; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" від 15.07.2015 про надання податкової консультації відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуваннями висновків суду.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016, скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 по справі № 816/3988/15 в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" від 15.07.2015 про надання податкової консультації відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуваннями висновків суду, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову в цій частині; в іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року по справі № 816/3988/15 залишено без змін.
04.01.2016 позивач звернувся з письмовим запитом № 22/10 від 04.01.2016 про надання індивідуальної податкової консультації до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з урахуванням висновків суду по справі № 816/3988/15 про скасування індивідуальної податкової консультації ДПІ у м. Полтаві від 14.08.2015 № 4555/10/16-01-11-03-58.
24.02.2016 ГУ ДФС у Полтавській області надано ТОВ “Фірма “Світлана” податкову консультацію № 708/10/16-31-15-04-30, у якій роз'яснено, що позивач, незважаючи на те, що не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщення, як власник цього нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку за площі під таким приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України.
Вважаючи консультацію № 708/10/16-31-15-04-30 від 24.02.2016 такою, що прийнята без урахування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі № 816/3988/15, що порушує вимоги статті 53 Податкового кодексу України, ТОВ “Фірма “Світлана” оскаржила її до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі № 816/1144/16, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 позовні вимоги задоволені, скасовано індивідуальну податкову консультацію від 24.02.2016 № 708/10/16-31-15-04-30.
На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду ГУ ДПС у Полтавській області надано нову індивідуальну податкову консультацію від 16.02.2021 № 561/ІПК/16-31-04-01-20
З урахуванням того, що податкова консультація від 16.02.2021 № 561/ІПК/16-31-04-01-20 за своїм змістом не змінилась та відповідачем не враховано позицію суду, викладену у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 по справі №816/3988/15 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №816/1144/16.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що , при наданні попередніх податкових консультацій від 14 серпня 2015 року №4555/10/16-01-11-03-58 та від 24.02.2016 №708/10/16-31-15-04-30 відповідачем не було враховано висновків, викладених у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 по справі №816/3988/15 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №816/1144/16. Разом з цим, надана позивачу індивідуальна податкова консультація від 16.02.2021 № 561/ІПК/16-31-04-01-20 містить лише цитування норм права та висновок. При цьому індивідуальна податкова консультація не містить обставин і мотивів, з урахуванням яких відповідач дійшов такого висновку. Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо надання індивідуальної податкової консультації з обґрунтуванням застосування норм законодавства, що передбачений статтею 52 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Статтею 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
За приписами ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Аналіз викладених норм права дає можливість дійти висновку, що індивідуальна податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування.
Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Податкова консультація обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Виходячи із змісту положень наведених вище норм ПК України, обов'язковими складовими письмової податкової консультації є:
-опис питань, що порушуються платником податків;
-обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків;
-висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/2032/16 та від 22.10.2019 у справі №520/10111/18, від 28.01.2020 у справі №804/8131/16.
В матеріалах справи встановлено, що позивач звернувся з письмовим запитом від 15.07.2015 до Державної податкової інспекції у м. Полтава про надання роз'яснення щодо порядку сплати земельного податку відповідно до положень підпункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, а саме, просило пояснити: "Чи зобов'язане підприємство сплачувати плату за землю (земельну ділянку) по вул. Фрунзе, 33? І якщо зобов'язане - чи потрібно сплачувати її у формі податку на землю чи у формі орендної плати за землю?".
На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 ГУ ДПС у Полтавській області було надано нову індивідуальну податкову консультацію від 16.02.2021 №561/ІПК/16-31-04-01-20, проте даною індивідуальною податковою консультацією не надано відповіді на запитання які були поставлені позивачем.
Натомість податкова консультація містить інформацію про надання податкової преференції щодо звільнення від сплати земельного податку платників єдиного податку з 01.07.2020 року, хоча запит датований 15.07.2015 рік, отже стосуються правовідносин та норм права, що діяли станом на час надіслання запиту.
Також, надана індивідуальна податкова консультація від 16.02.2021 не містить повної обґрунтованої відповіді на питання позивача, а фактично складається лише з переліку правових норм та не містить конкретної відповіді стосовно того, чи зобов'язане підприємство сплачувати плату за землю (земельну ділянку) по вул. Фрунзе, 33 і якщо зобов'язане - чи потрібно сплачувати її у формі податку на землю чи у формі орендної плати за землю, з урахуванням пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України.
Також, в вищезазначеній індивідуальній податковій консультації не враховані позиції суду, які були надані судами за даними обставинами.
Податкова консультація не містить обґрунтувань правових норм на які посилався позивач у запиті, натомість має роз'яснення норм права щодо реєстрації права власності, компенсації завданої шкоди, які не були предметом звернення позивача.
Водночас надаючи відповідь на питання, які позивачем взагалі не порушувались, відповідач у консультації зазначив загальні норми ПК України, без врахування вихідних даних, зазначених позивачем, а відтак фактично платник податків не отримав допомоги контролюючого органу стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Колегія суддів зазначає, що при наданні неякісної та/або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності. Тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але не містить висновків або рекомендацій щодо їх застосування для конкретного платника, який звернувся за таким роз'ясненням, підлягає скасуванню.
Дана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 28.01.2020 у справі №804/8131/16.
Таким чином, доводи на які посилався апелянт не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, а також враховуючи, що індивідуальна податкова консультація від 16.02.2021 №561/ІПК/16-31-04-01-20 не містить повної обґрунтованої відповіді на запит позивача від 15.07.2015, а фактично складається лише з переліку правових норм та не містить конкретної відповіді стосовно питань які були порушені у запиті позивачем, колегія суддів погоджується з висновками судів першої інстанції про недотримання суб'єктом владних повноважень вимог податкового законодавства, що, з урахуванням пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, є підставою для скасування спірної податкової консультації.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року по справі №440/1822/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 по справі № 440/1822/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 01.10.2021 року