22 вересня 2021 р.Справа № 440/6679/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київська митниця Держмитслужби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 25.02.21 року по справі № 440/6679/20
за позовом Приватного підприємства "АЛІСВІТ"
до Київської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне підприємство "АЛІСВІТ" (далі по тексту - ПП "Алісвіт" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі по тексту - митний орган / відповідач) в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року позов Приватного підприємства "АЛІСВІТ" (код ЄДРПОУ 41443891, проспект Свободи, 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39601) до Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, бульвар Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року.
Стягнуто на користь Приватного підприємства "Алісвіт" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби витрати зі сплати судового збору у сумі 2 471,88 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Алісвіт" (код ЄДРПОУ 41443891) зареєстроване як юридична особа 07 липня 2017 року номер запису 1 585 102 0000 010020, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 39).
02 листопада 2019 року між ПП "Алісвіт" (покупець) та "Changzhou Jietai Textile Co.," (продавець) укладено контракт № SH20191102 (а.с. 16-17).
За умовами контракту в період дії контракту продавець здійснює поставку товару, а покупець приймає товар на умовах FOB Шанхай, по асортименту, якості, цінам, строкам у відповідності до технічних умов на суму в долларах США, вказаних у специфікації (пункт 1.1). Розрахунок за товар здійснюється в долларах США. Покупець здійснює передоплату в 30% і доплату в 70% за товар згідно специфікації, яка являється невід'ємною частиною контракту (пункт 5.1, 5.2).
Специфікацією № 2 до контракту було визначено найменування товару: тканини Оксфорд 600Д ПВХ, Оксфорд 600Д два тона, 600D pve oxford fabrie на загальну суму 11 485,55 долларів США, передоплата 3 247,50 долларів США (а.с. 18).
14 серпня 2020 року декларантом Ніколайчук Н.І. в інтересах ПП "Алісвіт" подано електронну митну декларацію ІМ40 ДЕ № UA100030/2020/137971 з метою митного оформлення поставки товару від компанії Changzhou Jietai Textile Co.,, а саме: текстильний матеріал не просочений, не дубльований, покритий полівінілхлоридом (шкірзамінник), завширшки 1,5 м, (для власного використання): 600D oxford fabric / оксфорд 600Д ПВХ, Камуфляж бірюза - 1012 м.п.; 600D pvc oxford fabric / оксфорд 600Д ПВХ, зелений камуфляж - 5781 м.п.; 600D pvc oxford fabric / оксфорд 600Д ПВХ, чорний - 1500 м.п.; 600D double tag1s dyed fabric / оксфорд (а.с. 11).
До митної декларації додано такі документи: контракт № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (а.с. 16-17), специфікацію № 2 від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (а.с. 18), комерційний рахунок № JT200221-1 від 25 травня 2020 року (а.с. 19), платіжне доручення № 41 від 28 лютого 2020 року (а.с. 20), платіжне доручення № 44 від 09 червня 2020 року (а.с. 21), довідку про транспортні витрати № 10/08-9 від 10 серпня 2020 року (а.с. 22), генеральний договір транспортного експедирування № 2907-102/19sm від 29 липня 2019 року (а.с. 23-25), CMR № 455175 від 12 серпня 2020 року (а.с. 26), транспорту накладну № 455175 від 12 серпня 2020 року (а.с. 27), діловий лист № 90 від 10 серпня 2020 року (а.с. 29), прайс-лист б/н від 20 лютого 2020 року (а.с. 31), сертифікат країни походження C20072715116X1004 (а.с. 32).
Листом № 94 від 17 серпня 2020 року ПП "Алісвіт", на вимогу митного органу, повідомило, що в Держмитслужбу за допомогою засобів електронного зв'язку було надано: специфікацію № 2 від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року, сертифікат походження товару № C2007271564X1004, калькуляцію виробництва б/н, діловий лист № 90 від 10 серпня 2020 року, заявку на перевезення № SM032700, платіжні доручення № 41 від 28 лютого 2020 року та № 44 від 09 червня 2020 року. Стосовно інших документів, проінформовано, що виписка з бухгалтерської документації відсутня, товар використовується для власного виробництва; каталоги, специфікації виробника товару, відсутні, товар купується згідно біржових цін (а.с. 38).
17 серпня 2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2, згідно з яким розрахована декларантом митна вартість товару у МД UA100030/2020/137971 у сумі 11 485,55 дол. США (314 799,40 грн), скоригована і визначена в сумі 21 546 дол. США (а.с. 15).
У графі 33 рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено: "У відповідності до статті 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: 1) У рахунку-проформі від 21 лютого 2020 року № JT2002221 наданому до митного оформлення зазначена сума товару 14 072,50 USD, що більше вартості заявленого до митного оформлення товару. 2) У рахунку-фактура (інвойс) від 25 травня 2020 року № JT200221-1 наданому до митного оформлення зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення , яка не відповідає частинам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору. 3) Платіжні доручення надані до митного оформлення не містять відміток уповноваженого банку та суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору. 4) номер коносаменту зазначений у митній декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту заявленого до митного оформлення. 5) Калькуляція на виробництво товару не враховує всіх складових, зокрема транспортних витрат по порту відвантаження та інше.
Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв'язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Митна вартість товару, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МКУ та грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару № 1 за ЕМД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року на рівні 1,5422 USD/м.кв.
Позивач, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року, звернувся до суду із вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів на відповідність критеріям, наведеним у ч.2ст.2 КАС Україниприходить до висновку, що таке рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідност. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1ст. 53 МК України,у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2ст. 53 МК України).
Як вбачається з матеріалів справи, декларантом позивача до митного оформлення товару разом з електронною митною декларацією ІМ40 ДЕ № UA100030/2020/137971 для підтвердження заявленої митної вартості товару надано наступні документи: контракт № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (а.с. 16-17), специфікацію № 2 від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (а.с. 18), комерційний рахунок № JT200221-1 від 25 травня 2020 року (а.с. 19), платіжне доручення № 41 від 28 лютого 2020 року (а.с. 20), платіжне доручення № 44 від 09 червня 2020 року (а.с. 21), довідку про транспортні витрати № 10/08-9 від 10 серпня 2020 року (а.с. 22), генеральний договір транспортного експедирування № 2907-102/19sm від 29 липня 2019 року (а.с. 23-25), CMR № 455175 від 12 серпня 2020 року (а.с. 26), транспорту накладну № 455175 від 12 серпня 2020 року (а.с. 27), діловий лист № 90 від 10 серпня 2020 року (а.с. 29), прайс-лист б/н від 20 лютого 2020 року (а.с. 31), сертифікат країни походження C20072715116X1004 (а.с. 32).
Отже, декларантом позивача було надано всі документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачені ч.2ст. 53 МК України.
Відповідач, не погодившись з заявленою декларантом позивача митною вартістю товару ввезеного на митну територію України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року за резервним методом.
Відповідно до ч.1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостоюстатті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.6ст. 54 МКмитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантомзаявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.
Митний орган посилаючись на те, що відомості використані декларантом для визначення митної вартості товару не підтверджені в повній мірі документально, а також подані документи, що зазначені у частині другій статті 53 МКУ не місять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року.
Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року незаконним, з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 1,2 ч. 5ст. 54 МК України,митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Частиною третьоюстатті 53 МКвстановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язуєможливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчинятинаступні дії, спрямовані на визначення дійсної митноївартості товарів.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5ст.242 КАС Україниколегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
В обгрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення митний орган посилається на нявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом.
Прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура проведення консультацій між митним органом та декларантом шляхом направлення електронного повідомлення.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності доп.2 ч.4ст. 54 МК Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявленамитна вартість не може бути визнана.
У електронному повідомленні митний орган посилається на те, що декларантом позивача під час митного оформлення товару надано документи, які містять розбіжності, а отже не підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товару, а саме: 1) у рахунку-проформі від 21 лютого 2020 року № JT2002221 наданому до митного оформлення зазначена сума товару 14 072,50 USD, що більше вартості заявленого до митного оформлення товару; 2) у рахунку-фактура (інвойс) від 25 травня 2020 року № JT200221-1 наданому до митного оформлення зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення, яка не відповідає частинам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору; 3) платіжні доручення надані до митного оформлення не містять відміток уповноваженого банку та суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору; 4) номер коносаменту зазначений у митній декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту заявленого до митного оформлення; 5) калькуляція на виробництво товару не враховує всіх складових, зокрема транспортних витрат по порту відвантаження та інше.
У позивача було витребувано додаткові документи, передбачені ч.3ст.53 МК України, на підтвердження складових митної вартості товару.
Декларантом 17.08.2020 року надіслано митному органу повідомлення про відмову у наданні на вимогу митного органу інших документів.
Посилаючись на невиконання декларантом позивача вимог митниці щодо надання додаткових документів в підтвердження заявленої митної вартості товару та наявність, на думку митного органу, в наданих до митного оформлення документах розбіжностей митний орган зазначає про правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Проте, такий висновок колегія суддів вважає помилковим, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьоюстатті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Із рядка 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року випливає, що підставами для коригування митної вартості за резервним методом слугувало наступне:
1) У рахунку-проформі від 21 лютого 2020 року № JT2002221 наданому до митного оформлення зазначена сума товару 14 072,50 USD, що більше вартості заявленого до митного оформлення товару;
2) У рахунку-фактура (інвойс) від 25 травня 2020 року № JT200221-1 наданому до митного оформлення зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення, яка не відповідає частинам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору;
3) Платіжні доручення надані до митного оформлення не містять відміток уповноваженого банку та суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору;
4) Номер коносаменту зазначений у митній декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту заявленого до митного оформлення;
5) Калькуляція на виробництво товару не враховує всіх складових, зокрема транспортних витрат до порту відвантаження та інше.
Як слідує із матеріалів справи 21 лютого 2020 року компанією Changzhou Jietai Textile Co.,виписано рахунок-проформ (попередній) № JT2002221, з якого випливає, що загальна вартість товару становить 10 825 долларів США, передоплата 3 247,50 долларів США (а.с. 75).
Вищевказана сума в рахунку-проформі № JT2002221 відповідає Специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року.
У свою чергу суд зазначає, що рахунок-проформа це формально виставлений рахунок-фактура, мета якого - оголосити вартість товару чи послуги. На відміну від реального, комерційного рахунку-фактури, одержувач рахунку-проформи не зобов'язаний оплачувати зазначену в ньому суму, відповідно - і той, хто надсилає, нічого не отримує. Рахунок-проформа підтверджує замовлення, й обидві сторони документують умови майбутньої угоди або вартість/деталі продукту та погоджуються з ними. Тим не менше, договір, викладений у рахунку-проформі, є обов'язковим для виконання, хоча ціна або кількість одиниць товару можуть відрізнятись в початковому та остаточному варіантах угоди.
При цьому, судом встановлено, що 25 травня 2020 року компанією Changzhou Jietai Textile Co.,виписано рахунок № JT200221-1, з якого випливає, що загальна вартість товару становить 11 485,55 долларів США, передоплата 3 247,50 долларів США, сума до оплати 8 238,05 долларів США (а.с. 77).
Сума вказана у рахунку № JT200221-1 відповідає сумі та умовам оплати згідно Специфікації № 2 (остаточна) від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (а.с. 89).
Щодо розбіжностей у рахунку-фактурі (інвойс) від 25 травня 2020 року № JT200221-1 та специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору, суд зазначає наступне.
Як випливає із попереднього рахунку від 21 лютого 2020 року № JT2002221 обсяг передоплати становив - 3 247,50 долларів США, яка сплачена платіжним дорученням № 41 від 28 лютого 2020 року (а.с. 20).
Визначивши загальну кількість товару постачальником товару виставлено комерційний рахунок в якому визначено ціну товару за одиницю, загальну вартість товару та суму яку необхідно доплатити, а саме 8 238,05 долларів США, яка сплачена платіжним дорученням № 44 від 09 червня 2020 року (а.с. 21).
Таким чином фактично сплачена вартість товару складає 11 485,55 долларів США, яка вказана в комерційному рахунку № JT200221-1 від 25 травня 2020 року та специфікації № 2 (остаточна) від 25 травня 2020 року (а.с. 18, 77).
Стосовно посилань митного органу, що платіжні доручення надані до митного оформлення не містять відміток уповноваженого банку та суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи платіжне доручення № 41 від 28 лютого 2020 року та платіжне доручення № 44 від 09 червня 2020 року містять відмітки Акціонерного банку "Південний" про виконання операцій (а.с. 20-21).
Крім того, суми платежів по вищевказаним платіжним дорученням відповідають складовим, які зазначені в попередньому рахунку на оплату № JT200221 від 21 лютого 2020 року (попередня оплата - 3 247,50 долларів США), рахунку № JT200221-1 від 25 травня 2020 року (сплачена попередня оплата - 3 247,50 долларів США та 8 238,05 долларів США - сума до оплати, всього 11 485,55 долларів США).
Таким чином суми платежів відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 (остаточна) від 21 лютого 2020 року.
Щодо невідповідності номера коносамента зазначеного у митній декларації країни відправника та номера коносамента заявленого до митного оформлення, суд зазначає наступне.
Коносамент це по своїй суті товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.
Судом встановлено, що згідно договору транспортного експедирування № 2907-102/19sm від 29 липня 2019 року транспортно-експедиційні послуги пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу згідно Специфікації № 2 (Остаточна) від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року надавалися ТОВ "Супрамарін" (а.с. 23-25).
Згідно довідки про транспортні витрати № 10/08-9 від 10 серпня 2020 року, яка складена ТОВ "Супрамарін", транспортні витрати за межами території України по перевезенню вантажу, який прибув до кордону України згідно коносамента KY0DEH2000433 по маршруту Шанхай (Китай) - Одеський морський торговий порт (Україна) становили 37 878,58 грн (а.с. 22).
До митної декларації позивачем було надано коносамент KY0DEH2000433.
Отже позивачем до митного органу для митного оформлення товару було пред'явлено коносамент отриманий разом із вантажем від експедитора.
Як випливає із митної декларації країни відправлення номер контейнера ВМОU5592250 (а.с. 106), відповідає номеру контейнера, що зазначений у коносаменті KYODEH2000433 від 01 липня 2020 року (а.с. 79) та у довідці про транспортні витрати експедитора № 10/08-9 від 10 серпня 2020 року (а.с. 22).
Варто також зазначити, що з митної декларації країни відправника неможливо встановити де вказано неправильний номер коносамента з огляду на складення такої декларації китайською мовою.
Крім того митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МКУ не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МКУ може бути віднесений до додаткових документів, які декларант за власним бажанням може подати для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Стосовно тверджень митного органу, що калькуляція на виробництво товару не враховує всіх складових, зокрема транспортних витрат до порту відвантаження та інше, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що калькуляція на виробництво тканини придбаної ПП "Алісвіт" у компанії Changzhou Jietai Textile Co. містить ціну за плетіння та покраску тканини, ціну за нанесення принта, ціну ПВХ та ПУ покриття та розмір оплати за виконану роботу (а.с. 28).
Вищевказані складові розраховані в долларах за метр виробленої продукції.
За своєю суттю калькуляція це бухгалтерський розрахунок витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці виробу або партії виробу.
У межах спірних операцій компанією Changzhou Jietai Textile Co. складено і надано ПП "Алісвіт" саме калькуляцію на виробництво товару, а не калькуляцію на поставку товару.
Судом враховано, що за умовами контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (пункт 2.1) товар постачається продавцем в порт Шанхай на умовах FOB Шанхай порт (згідно Інкотермс 2010).
За умовами FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) - термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.
Пунктом 1.1 контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року передбачено, що продавець здійснює поставку товару, а покупець приймає товар, по асортименту, якості, цінам і строкам у відповідності до технічних умов на суму в долларах США, яка вказана у специфікації.
У свою чергу згідно пункту 3.1 контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року ціни на товар встановлюються в долларах США і включають у себе вартість тари, упаковки, маркування і транспортування в порт Шанхай.
Таким чином до калькуляції на виробництво продукції не включається вартість транспортних витрат в порт Шанхай, які включені в загальну вартість товару.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об'єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Крім того, митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року товар №1 (а.с. 114-134) .
Судом досліджено МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року та встановлено, що згідно даної декларації здійснювалося розмитнення 58 видів товару.
У рядку 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року не зазначено вартість якого товару за МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року взято з метою коригування вартості товару позивача.
В ході розгляду справи відповідачем не обґрунтовано та не надано належних та достатніх доказів обґрунтованості коригування митної вартості товарів позивача за резервним методом на підставі МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року.
Стосовно тверджень митного органу у апеляційній скарзі щодо розбіжностей у вазі товару суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Проте, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить посилань на розбіжності у вазі товару.
Враховуючи, що посилання на розбіжності у вазі товару не були покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення, то відповідач в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України не може на них посилатися в обгрунтування правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару.
Посилання відповідача на те, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Згідно з ч.2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим, відповідачем не виконано обов'язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування рішення про коригування митної вартості товару.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції прозадоволення позову.
Відповідно до ст.242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судомвідповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом напідставіповно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогамст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зіст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення,рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судоверішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі № 440/6679/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 01.10.2021 року