Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.
21 вересня 2021 р.Справа № 520/14129/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (далі - УСЗН адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради) та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) в редакції Закону від 25.12.1998 року;
- зобов'язати УСЗН адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити йому недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що він має статус ветерана війни - учасника бойових дій. У відповідності до ст. 12 Закону № 3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога. 17.04.2020 року йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі 1.390 грн. Законом України від 25.12.1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 367-XIV) статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною п'ятою такого змісту: «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком». Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення ст. 67 розділу, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Таким чином, позивач зазначає, що на момент нарахування і виплати у квітні 2020 року позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст. 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком, а не 1.390 грн., як було йому сплачено.
У відзиві на адміністративний позов відповідач УСЗН адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, не погоджуючись з вимогами позивача, зазначив, що оскільки в самому Законі № 3551-XII зазначається, що порядок проведення зазначених законі нарахувань встановлюється Кабінетом міністрів України, цей порядок встановлено саме постанова від 19.02.2020 року № 112 і підстави для застосування іншого порядку відсутні.
Також, відповідач зазначив, що у разі прийняття рішення на користь позивача, таке рішення виконати буде неможливо, оскільки УСЗН адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради не має повноважень здійснювати нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у будь-якому розмірі. Управління не є розпорядником коштів державного бюджету з питань виплати щорічної допомоги до 5 травня, не має відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних асигнувань з цього приводу, не має розрахунків з яких здійснюється виплата коштів на ці цілі. Відповідно до покладених повноважень Управління формує на направляє до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат списки осіб, які мають право на отримання вищеозначених виплат. З 2001 року та по теперішній час нарахування та здійснення соціальних виплат, утому числі щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснюється Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації.
До відзиву надана довідка Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова № 01-47/248-б від 22.06.2020 року, якою повідомлено УСЗН адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про відсутність відкритого реєстраційного рахунку розпорядника за коштами державного бюджету та затверджених кошторисних призначень на 2020 рік за КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» по управлінню праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (а.с. 40), а також наказ Головного УПСЗН Харківської ОДА (а.с. 43), яким наказано передати функції по нарахуванню і виплаті допомог і компенсацій в районних управліннях праці та соціального захисту населення Дзержинського, Орджонікідзевського та Червонозаводського районах м. Харкова обласному центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року до участі у справі у якості відповідача залучений УСЗН адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради.
У відзиві на адміністративний позов відповідач Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, не погоджуючись з вимогами позивача, зазначив, що в Харківській області існує дві системи нарахування і виплати соціальних допомог та компенсацій: централізована та децентралізована. В умовах централізованої системи знаходяться райони м. Харкова (крім Основ'янського і Індустріального) та два райони області: Харківський і Дергачівський. По цих районах на підставі списків-розпоряджень відповідних районних управлінь праці та соціального захисту населення центр проводить нарахування, готує виплатні документи та відправляє їх до вузлів зв'язку та установ банків, складає звітність. Основ'янський район є децентралізованим районом, який призначає допомоги, компенсації та здійснює виплату самостійно. Повноваження Центру на Основ'янський район не розповсюджуються, тому Центр не може бути належним відповідачем по даній справі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач УСЗН адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, не погоджуючись з вимогами позивача, зазначив, що відповідно до роз'яснень наданих Департаментом реалізації державної соціальної політики Міністерства соціальної політики витрати, зокрема, на виплату допомоги до 5 травня, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, тому прийняття відповідних змін до Закону можливе за умови забезпечення їх реалізації фінансовими ресурсами. Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, позивачу здійснювалась Управлінням відповідно до діючих норм матеріального права з урахуванням прийнятого державою (Кабінетом Міністрів України) рішення про розміри допомог даного виду, виходячи з передбачених державою коштів.
Також, відповідач зазначив, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, позивачу здійснювалась на підставі подання відділу з призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2020 року № 3013/02.3-20 Управлінням відповідно до діючих норм матеріального права з урахуванням прийнятого державною (Кабінетом Міністрів України) рішення про розміри допомог даного виду, виходячи з передбачених державою коштів у розмірі 1.390 грн у квітні 2020 року шляхом перерахування коштів за місцем отримання пенсії на розрахунковий банківський рахунок.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 року частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнано протиправними дії УСЗН адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 року.
Зобов'язано Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Висновок суду вмотивований тим, що на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Також, суд зазначив, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Крім того, суд зазначив, що на час розгляду даної справи по суті позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради. Тобто, на даний час здійснювати відповідні виплати позивачу має Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та прийняти нове, яким визнати Обласний центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неналежним відповідачем.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
На час розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач УСЗН адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.12.2016 року (а.с. 9).
Згідно довідки Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 1952/02 від 18.02.2021 року, відповідно до бази даних одержувачів допомог та компенсацій по Харківській області станом на 01.01.2021 року ОСОБА_1 , як одержувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Основ'янського району Харківської міської ради, яке призначає та виплачує таку допомогу самостійно (в умовах децентралізованої системи нарахування), без участі Центру. Нарахування і виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік зазначеній особі Центром не проводилася (а.с. 70).
Відповідно до листа Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 4619/05 від 05.04.2021 року, останній повідомив, що згідно з базами АСОПД КОМТЕХ виплата допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 у Шевченківському районі м. Харкова не проводилась (а.с. 107).
У відповідності до довідки Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради № 1279/11 від 19.03.2021 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.03.2019 року по 31.07.2020 року, як учасник бойових дій та ветеран військової служби.
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківському району Харківської міської ради № 910 від 22.03.2021 року, що ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , має пільговий статус учасник бойових дій, ветеран військової служби, перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги у Шевченківському районі м. Харкова в період з 06.02.2017 року по 13.03.2019 року, з 14.09.2020 року по теперішній час (а.с. 113).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон № 3551-XII.
Пільги учасникам бойових дій встановлені ст. 12 Закону № 3551-XII.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 25.12.1998 року № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3551-XII, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Статтею 17-1 Закону № 3551-XII визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Законом України від 28.12.2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону № 3551-XII, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
При цьому у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 112) встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1.390 грн.
Отже, на час виплати позивачу у 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.
Виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1.638 гривень.
Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році застосуванню підлягає ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV.
Враховуючи викладене вище, виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1390,00 грн. з урахуванням приписів постанови КМУ № 112, а не статті 12 Закону № 3551-XII, є неправомірною та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 29.09.2020 року по справі № 440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Підпунктом 41 п. 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 п. 4 Положення про Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням голови Харківської державної адміністрації від 22.11.2016 року № 335 (а.с. 158-159), Обласний центр відповідно до покладених на нього завдань здійснює вхідний контроль документів у день їх надходження від управлінь праці та соціального захисту населення, організацій та установ. Перевіряє правильність визначення права на призначення всіх видів грошових допомог. Забезпечує у строк не більше 6 днів оформлення документів на виплату всіх видів грошових допомог і відправку їх до підприємств зв'язку та до банківських установ відповідно до узгоджених графіків.
З огляду на те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат визначений відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги позивачу, оскільки вчинення таких дій прямо передбачено означеним вище Положенням про Центр.
Колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій цей відповідач не надав доказів, які б безспірно посвідчували ту обставину, що визначене у п.п. 4.1, 4.2 п. 4 Положення про Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо завдань Центру розповсюджуються не на всі управління соціального захисту населення Адміністрацій Харківської міської ради.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова
Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 01 жовтня 2021 року.