1[1]
Номер справи : 756/11439/21
Номер провадження : 33/824/4049/2021
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
20 вересня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мазманяна Е.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2021 року,
Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2021 року,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Як встановлено постановою судді, ОСОБА_1 25.06.2021 року приблизно о 22 год. 56 хв. у м. Києві по вул. Я. Івашкевича, 3, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2021 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова суду є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
На думку апелянта, працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан наркотичного сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що має тягнути за собою висновки про неналежність доказів у справі про адміністративне правопорушення, проте, суд першої інстанції прийшов до протилежного висновку.
Зокрема, як зазначає апелянт, у протоколі він не зазначав, що відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, а суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд і у який спосіб він має пройти на вимогу поліцейського.
Вказує апелянт і на те, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що свідчить, на думку апелянта, про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, крім того працівники поліції не дали змоги скористатись юридичною допомогою.
Натомість, не погоджуючись із складеним протоколом, апелянт вказує, що наступного дня, самостійно, звернувся в лабораторію «Сінево», для спростування факту наявності у нього наркотичного сп'яніння, та згідно медичного обстеження, ознак наркотичного сп'яніння не виявлено.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мазманяна Е.Р.,які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи поданої апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 006967 від 25 червня 2021 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, підтверджується оглянутим у судовому засіданні відеозаписом, з нагрудної камери працівника патрульної поліції № АА 00102, з якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та його відмова мала свідомий та категоричний характер.
При цьому, погоджуючись із висновками судді, який розглядав дану справу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У зв'язку з цим, приймаючи до уваги встановлений та зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейський, у відповідності до вимог п. 6 Розділу ІХ Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, обґрунтовано склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначив ознаки наркотичного сп'яніння та дії водія щодо ухилення від проходження огляду.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення даних про те, що він складався в присутності двох свідків, не є свідченням його недопустимості, як доказу, оскільки згідно вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, яка на відміну від вказаної вище Інструкції, має силу закону, присутність свідків є обов'язковою лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. В даному випадку технічні засоби відеозапису були застосовані, а тому присутність свідків при складанні протоколу не є обов'язковою.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення встановленого законом порядку проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння та складання відповідного протоколу.
Що ж стосується доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо того, що він фактично не відмовлявся від огляду, та самостійно, наступного дня, звернувся до медичного закладу, у зв'язку з чим, не може вважатися таким, що порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, то вони також не дають підстав для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки його було притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у такому стані.
Відповідний огляд, який ОСОБА_1 пройшов самостійно, не може вважатися таким, що проведений відповідно до встановленого порядку, оскільки він проводився без дотримання вимог ст. 266 КУпАП та положень Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735.
Більш того, посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції не надали йому можливості скористатись юридичною допомогою з приводу законності дій поліцейських та на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є розглядом справи про адміністративне правопорушення, а відповідно до вимог ст. 268 цього Кодексу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права при розгляді справи, в даному випадку в суді першої інстанції.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, вважаю, що доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не спростовують правильності та законності постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та служити законними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Жук М.В.