ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2021 року м. Київ № 640/27876/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії за вислугу років, виходячи з сум грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмежень, які були встановленні п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2018 перерахунок і виплату пенсії за вислугу років виходячи з сум грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмежень, які були встановленні п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, якому пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ. Після перерахунку пенсії позивача відповідно до чинного законодавства, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідачем виплачується пенсія з 01.01.2018 - 50% суми підвищення; з 01.01.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100%. Позивач вважає таке обмеження щодо строків та розмірів виплати пенсії за вказані роки протиправним та таким, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відповідач на час виникнення спірних правовідносин діяв з дотриманням вимог чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704-2017-п у позивача виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням сітки тарифних розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення згідно з додатком 1 зазначеної Постанови.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 позивачу з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії, а виплату перерахованої пенсії вирішено здійснювати поетапно: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 22.09.2020 із заявою про проведення з 01.01.2018 перерахунку і виплати пенсії за вислугу років, виходячи з сум грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмежень, які були встановленні п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Листом від 26.10.2020 № 24207-25021/Б-02/8-2600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що перерахунок пенсії останньому проведено на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років. Також відповідачем повідомлено, що зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 щодо перерахунку пенсій з оновленого грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704-2017-п, у відповідача відсутні правові підстави для проведення перерахунків пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом, в тому числі і у зв'язку з уточненням грошового забезпечення, після дати набрання вказаним рішенням суду законної сили, не приймалося.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати в повному обсязі підвищеного розміру пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Уразі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Крім того, Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову №704-2017-п «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Цією Постановою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, з набранням чинності Постановою №704 (з 01.01.2018), якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
У подальшому, 24.02.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова №103).
У пунктах 1 та 2 Постанови №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) слід проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, вказаним пунктом визначено порядок виплати сум підвищення перерахованої пенсії, згідно якого виплата пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 рр.).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, відповідачем на підставі зазначених нормативно-правових актів здійснено перерахунок пенсії позивача, після якого сума підвищення склала 4894,84 грн., виплата якої здійснюється поетапно:
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 2447,42 грн.;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 3671,13 грн.;
- з 01.01.2012 100 % щомісячно від підвищення - 4894,84 грн.
Слід зазначити, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимогам підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Суд звертає увагу на вимоги частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Пункти 1, 2 Постанови №103, які застосовані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві при виплаті пенсії позивачу, визнані протиправними і нечинними у судовому порядку рішенням суду у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, а відтак, враховуючи наведені положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.
Таким чином, виплата пенсії у період з 01.01.2018 по 05.03.2019 мала здійснюватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві у порядку, встановленому пунктом 2 Постанови №103.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №240/6263/18 та від 11.03.2020 року у справі №160/3586/19.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не надано жодних доказів, які підтверджували б, що з 05.03.2019 позивачу виплачується пенсія у розмірі 100% суми її підвищення.
В той же час, Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804), яка набрала чинності 04.09.2019, згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Отже, після набрання законної сили (05.03.2019) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, проте, з 04.09.2019 набрала чинності Постанова №804, яка підлягала обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
З огляду на те, що Постанова №804 набрала чинності 04.09.2019, і така була обов'язковою до застосування, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно).
Водночас, на момент вирішення судом спору по суті, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, визнано Постанову №804 протиправною та нечинною повністю.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19 набрало законної сили 31.03.2020.
Частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, Постанова №804 втратила чинність з 31.03.2020.
Таким чином, виплата пенсії позивачу у період з 04.09.2019 по 31.12.2019 мала здійснюватися відповідачем у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №804.
З 01.01.2020 пенсія позивачу виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
З урахуванням вищенаведеного, проаналізувавши норми законодавства, з'ясувавши усі обставини у справі, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови провести перерахунок та виплати пенсію позивачу з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії є протиправними та з метою ефективного способу захисту порушених прав, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно), з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Крім того, у позові позивач просить встановити строк виконання рішення суду в один місяць від дати набрання рішення суду законної сили.
Суд звертає увагу, що відповідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення судового контролю є правом суду.
У даному випадку, позивачем не доведено, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду.
Більш того, відповідно до положень статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про виконавче провадження» законодавчо забезпечена можливість позивача, як стягувача, на ефективне примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) з урахуванням 100% підвищення пенсійного забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, визначеного станом на 01.03.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100 % підвищення пенсійного забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Відмовити у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя В.П. Шулежко