ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2021 року м. Київ № 640/11357/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
провизнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
25.05.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті з 01.03.2018 до січня 2020 року раніше призначеної пенсії, з урахуванням довідки Офісу Генерального прокурора від 26.02.2020 № 21-134зп, виданої на виконання Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7(ІІ)/2019 та вимог постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 та від 30.08.2017 року № 704;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті з 01.02.2020 раніше призначеної пенсії, з урахуванням довідки Офісу Генерального прокурора від 26.02.2020 № 21-134зп, виданої на виконання Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 року № 7(ІІ)/2019 та вимог постанов Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 та від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2018 до січня 2020 року пенсію, згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 26.02.2020 № 21-134зп, виходячи з 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.02.2020 пенсію, згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 26.02.2020 № 21-133зп, виходячи з 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру.
В якості підстав позову позивач вказує на протиправність відмови відповідача щодо проведення перерахунку пенсійних виплат позивача. Зокрема позивач зазначає, що з квітня 2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві у зв'язку з призначенням та виплатою пенсії за вислугою років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми щомісячної заробітної плати; 26.02.2020 ОСОБА_1 подав до ГУ ПФУ у м. Києві довідки № 21-133зп та № 21-134зп для перерахунку його пенсії, проте листом від 12.03.2020 № 2600-0307-8/33544 позивачу повідомлено, що в перерахунку пенсії відмовлено; відмова мотивована тим, що відповідно до п. 7 постанови КМУ № 1155 зміна посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Позивач акцентував увагу на тому, що така відмова ГУ ПФУ у м. Києві у перерахунку пенсії ОСОБА_1 не відповідає позиції Конституційного Суду України, яка викладена у рішенні № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
10.07.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі № 640/11357/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
До канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.06.2020 № 2600-0803-7/77735 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили у зразковій адміністративній справі № 560/2120/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2020 зупинено провадження в адміністративній справі № 640/11357/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20.
10.03.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі № 640/11357/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2021 поновлено провадження у адміністративній справі № 640/11357/20.
11.05.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок; постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур; при цьому, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру»; у зв'язку з цим ОСОБА_1 було повідомлено про відмову у перерахунку пенсії.
Також відповідач акцентував увагу і на тому, що відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати, отже твердження позивача щодо розміру пенсії на рівні 90% не заслуговують на увагу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
31.03.2020 наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 260 звільнено генерал-майора юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас.
26.02.2020 ОСОБА_1 видано довідку про розмір заробітної пати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-134зп. У довідці вказано, що відповідно до рішення КСУ від 13.12.2019 № 7(ІІ)\2019 та постанов Кабінету Міністрів від 30.08.2017 № 657 та від 30.08.2017 № 740 розмір заробітної пати станом на 01.03.2018 за відповідною посадою заступника начальника ГУ, яка прирівнюється до заступника начальника Департаменту, складає 61 597,08 грн.
26.02.2020 ОСОБА_1 видано довідку про розмір заробітної пати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-133зп. У довідці вказано, що відповідно до рішення КСУ від 13.12.2019 № 7(ІІ)\2019 та постанов Кабінету Міністрів від 11.12.2019 № 1155 та від 30.08.2017 № 740 розмір заробітної пати станом на 02.01.2020 за відповідною посадою заступника начальника ГУ, яка прирівнюється до заступника начальника Департаменту, складає 82 721,34 грн.
26.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок № 21-134зп та № 21-133зп. Як на підставу для перерахунку пенсії позивач послався на Рішення КСУ № 7-(ІІ)/2019.
Листом № 2600-0307-8/33544 від 12.03.2020 ГУ ПФУ у м Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що пунктом 7 постанови КМУ № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у його постанові від 14.04.2021 у справі № 2340/3024/18 (адміністративне провадження № К/9901/2378/19).
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На час призначення ОСОБА_1 пенсії (квітень 2010 року) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (до 15.07.2015).
За приписами ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
До статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», унаслідок яких наведена вище ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ.
У первинній редакції ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.».
Отже, первинна редакція ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ та ч. 17 (з 01.10.2011 - 18) ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й ст. 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон України «Про прокуратуру»№ 1789-XII (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) та ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроєкту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Таким чином, починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01.01.2015 делегував Кабінету Міністрів України.
У рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, справа № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20), Верховний Суд установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 установив такий порядок виконання цього рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
В силу приписів ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зазначене Рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримано довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-134зп від 26.02.2020 та № 21-133зп від 26.02.2020.
У довідці № 21-134зп від 26.02.2020 вказано, що відповідно до рішення КСУ від 13.12.2019 № 7(ІІ)\2019 та постанов Кабінету Міністрів від 30.08.2017 № 657 та від 30.08.2017 № 740 розмір заробітної пати станом на 01.03.2018 за відповідною посадою заступника начальника ГУ, яка прирівнюється до заступника начальника Департаменту, складає 61 597,08 грн.
У довідці № 21-133зп від 26.02.2020 вказано, що відповідно до рішення КСУ від 13.12.2019 № 7(ІІ)\2019 та постанов Кабінету Міністрів від 11.12.2019 № 1155 та від 30.08.2017 № 740 розмір заробітної пати станом на 02.01.2020 за відповідною посадою заступника начальника ГУ, яка прирівнюється до заступника начальника Департаменту, складає 82 721,34 грн.
Як вже зазначалося вище, ГУ ПФУ у м. Києві відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з посиланням на п. 7 постанови КМУ від 11.12.2019 № 1155, за змістом якого зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Суд до таких тверджень відповідача ставиться критично, оскільки на момент прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7(ІІ)\2019 вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів.
Така суттєва різниця у грошовому забезпеченні була зумовлена постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657, якою було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, внаслідок яких істотно збільшилося грошове забезпечення працівників прокуратури.
До того ж, постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення КМУ є рішенням про «підвищення заробітної плати працівників прокуратури».
Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.01.2021 у справі № 560/2120/20 (провадження № 11-337заі20).
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.01.2021 у справі № 560/2120/20 (провадження № 11-337заі20) акцентувала увагу і на тому, що нерівність у грошовому забезпеченні має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.
Щодо дати, з якої Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов'язане здійснити перерахунок пенсії позивача, то варто зазначити, що первинна редакція ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ до 13.12.2019 (дати ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом України № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни були внесені в текст ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).
Тому ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 від 14.09.2020, справа № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20).
Відтак, суд принагідно зазначає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача саме з 13.12.2019.
Суд критично ставиться до вимог позивача про проведення перерахунку пенсії з 01.03.2018, оскільки такий перерахунок варто здійснювати з 13.12.2019, так як саме рішенням КСУ від 13.12.2019 № 7(ІІ)\2019 була забезпечена можливість реалізації права на перерахунок прокурорських пенсій.
Отже, позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 26.02.2020 № 21-134зп підлягають частковому задоволенню, а саме з 13.12.2019 підлягає перерахунку пенсія ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 26.02.2020 № 21-134зп.
Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру, то суд зазначає таке.
Головним управління Пенсійного фонду України у м. Києві у відповідь на заяву позивача відмовлено йому у перерахунку пенсії, оскільки п. 7 постанови КМУ від 11.12.2019 № 1155 передбачено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також суд акцентує увагу і на тому, що матеріалами справи, зокрема, листом ГУ ПФУ у м. Києві № 2600-0307-8/33544 від 12.03.2020, підтверджується, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», яка призначена у розмірі 90% посадового (чинного) окладу та виплачується без обмеження граничного розміру пенсії.
Отже, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Верховний Суд в ухвалі від 12.07.2019 у справі № 620/4300/18 (адміністративне провадження № К/9901/18673/19) зазначив, що суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Щодо позовних вимог стосовно перерахунку пенсії на підставі довідки № 21-133зп від 26.02.2020, яка видана на підставі, зокрема, постанови Кабінету Міністрів від 11.12.2019 № 1155, то суд зазначає таке.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів», яка набрала чинності з 16.01.2020 (далі - постанова № 1155), затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3.
Пунктом 6 постанови КМУ № 1155 установлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (Офіційний вісник України, 2012 р., № 44, ст. 1697; 2015 р., № 80, ст. 2668; 2017 р., № 72, ст. 2201).
Враховуючи те, що позивачу видано довідку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505, то постанова КМУ № 1155 не застосовується до спірних правовідносин.
З огляду на все вищевикладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII з 13.12.2019 на підставі довідки від 26.02.2020 № 21-134зп.
Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що: 1) перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; 2) відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Частина 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, як вже зазначалося вище, набрала чинності з 13.12.2019, відтак ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. При цьому позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 26.02.2020, тобто різниця буде виплачена ОСОБА_1 за минулий час менш як за 12 місяців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.01.2021 у справі № 560/2120/20 (провадження № 11-337заі20) зазначила, що з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі постанови № 657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019.
За приписами ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Постанова Верховного Суду у справі № 560/2120/20 є зразковим рішенням для справ, у яких предметом спору є: вимога зобов'язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ або ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII; звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019.
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ або Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII; б) предметом спору є перерахунок пенсії відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII після ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019.
На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, можуть впливати істотні розбіжності у фабулах справ.
При розгляді цієї прави суд прийшов до висновку, що зразкова справа № 560/2120/20 є типовою для адміністративної справи № 640/11357/20. Відтак, в основу рішення у справі № 640/11357/20 покладено висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/2120/20.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із квитанції № МР-АВ040498SES-13797614 від 19.05.2020, позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку та виплаті раніше призначеної пенсії, з урахуванням довідки Офісу Генерального прокурора від 26.02.2020 № 21-134зп, виданої на виконання Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019 та вимог постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 та від 30.08.2017 року № 704.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 13.12.2019 пенсію згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 26.02.2020 № 21-134зп.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) шляхом їх безспірного списання на ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Пащенко К.С.