ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2021 року м. Київ № 640/20850/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доФонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання протиправними дій, стягнення відшкодування за вкладом
представники сторін:позивача - Старцева Т.М., відповідача - не з'явився,
29.10.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» № 1291/2015 від 10.09.2015, у розмірі 190 000,00 грн., - за заявою ОСОБА_1 від 05.09.2019;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» № 1291/2015 від 10.09.2015, у розмірі 190 000,00 грн.
В якості підстав позову позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті гарантованої суми відшкодування за банківським вкладом, розміщеним ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт». Зокрема позивач зазначає, що 10.09.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Контракт» було укладено договір № 1291/2015 банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт»; на виконання умов Договору № 1291/2015 банк для обліку вкладів відкрив позивачу рахунок № НОМЕР_1 ; 10.09.2015 позивачем на виконання умов договору № 1291/2015 на вказаний депозитний рахунок через касу банку були внесені грошові кошти у розмірі 190 000,00 грн.; відповідно до п. 8.7 договору № 1291/2015 владник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку; 10.12.2015 правлінням НБУ було прийнято постанову № 876 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»; 10.12.2015 виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 220 «Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора банку»; відтак, позивач з грудня 2015 року набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок ФГВФО за договором № 1291/2015; проте, сума гарантованого відшкодування вкладу позивачу не виплачена; підставою для відмови ФГВФО зазначає перебування рахунку № НОМЕР_1 , відкритого позивачу за договором № 1291/2015 під арештом; проте, 11.05.2018 арешт, накладений на рахунок № 2620500019700 скасовано; внаслідок скасування арешту 19.07.2018 позивач повторно звернувся до ФГВФО із заявою про виплату йому гарантованої суми відшкодування за вкладом, проте, ФГВФО знову відмовив позивачу у відшкодуванні коштів, оскільки кошти, розміщені ОСОБА_1 в ПАТ Банк «Контракт» визнані речовим доказом в рамках кримінального провадження № 42018101080000080; вважаючи таку відмову ФГВФО протиправною, ОСОБА_1 повторно 06.09.2019 звернувся до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування; проте, ФГВФО 17.09.2019 повторно відмовив позивачу на тій же підставі.
Позивач акцентує увагу на тому, що частиною 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено підстави, за наявності яких ФГВФО не відшкодовує кошти, проте у спірному випадку відсутня будь-яка із цих підстав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
04.11.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20850/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
27.11.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки повноваження щодо формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та визначення сум, що підлягають відшкодуванню покладені на уповноважену особу Фонду; у ФГВФО відсутні будь-які первинні документи по вкладникам, і тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників; Перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку; проте, у переданому уповноваженою особою Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, інформація про позивача відсутня, у зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру ФГВФО.
У своєму відзиві представник відповідача акцентує увагу і на тому, що нині правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018101080000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України; досудовим слідством встановлено, що напередодні введення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк «Контракт» ряд клієнтів банку - юридичних осіб здійснили штучне розподілення (дроблення) коштів, які знаходились на поточних рахунках, між фізичними особами, за результатами чого збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку; 10.05.2018 слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві Безсмертний М.В. виніс постанову про визнання об'єктів речовими доказами; таким чином, ФГВФО тимчасово призупинив виплату позивачу гарантованої суми відшкодування у зв'язку із винесенням слідчим постанови про визнання об'єктів речовими доказами, згідно п. 2 якої зберігання речових доказів покладено на посадових осіб фонду гарантування.
27.11.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи № 640/20850/19 у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
06.12.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що відзив у справі містить ряд суперечностей, стосується інших судових справ; зокрема, не відповідає дійсності інформація про те, що ОСОБА_1 не був поданий у Переліку вкладників як особа, яка має право на отримання гарантованої суми по вкладу, оскільки Уповноважена особа Фонду подала інформацію щодо включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників (копія листа № 01/11-474 від 27.09.2019).
Представник позивача акцентував увагу на тому, що підстави для невиплати гарантованої суми по вкладу ОСОБА_1 відсутні, а тому ФГВФО був зобов'язаний здійснити виплату гарантованої суми.
06.12.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києві від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи № 640/20850/19 в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
10.02.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва клопотання сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін задоволено та призначено справу № 640/20850/19 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 02.04.2020.
02.04.2020 зважаючи на технічні причини щодо можливості фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу розгляд адміністративної справи № 640/20850/19 відкладено на 11.06.2020.
11.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
11.06.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва, зважаючи на клопотання представника позивача, у відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ Банк «Контракт» (банк) укладено договір № 1291/2015 банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» від 10.09.2015, за умовами якого банк відкриває вкладнику рахунок для обліку вкладу на вимогу № НОМЕР_1 , а вкладник перераховує на нього готівкою через касу банку грошові кошти у сумі 190 000,00 грн.
Відповідно до пункту 2.2 договору № 1291/2015 від 10.09.2015 кошти, що знаходяться на депозитному рахунку, вважаються наданими вкладником банку на зберігання без встановленого строку на умовах платності та зворотності повертаються вкладнику готівкою через касу банку або шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок вкладника за його заявою.
Як підтверджує квитанція від 10.09.2015 № T.R.88849.93.550 ОСОБА_1 перерахував на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 190 000,00 грн.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.12.2015 № 876 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 10.12.2015 № 220 «Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк «Контракт», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шкурку Віктору Михайловичу на два роки з 11.12.2015 до 10.12.2017 включно.
В подальшому виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 27.11.2017 № 5173 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» строком на один рік до 10.12.2018 включно.
31.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи ФГВФО із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, у якій повідомив, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11.05.2018 у справі № 758/5698/18 скасовано арешт, накладений на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ Банк «Контракт» на ім'я фізичної особи ОСОБА_1 , а отже наявні підстави для виплати гарантованої суми на користь ОСОБА_1
16.08.2018 ФГВФО повідомив ОСОБА_1 про те, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018101080000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України; у зазначеному кримінальному провадженні постановою слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 10.05.2018 кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_1 , визнано речовими доказами, внаслідок чого іншим особам заборонено відчужувати, розпоряджатися та використовувати зазначені кошти, у зв'язку із чим виплата коштів можлива лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
На офіційному сайті ФГВФО за посиланням: https://www.fg.gov.ua/articles/3563-fond-garantuvannya-vkladiv-fizichnikh-osib-zdiysnyue-viplati-garantovanoi-sumi-vidshkoduvannya-vkladnikam-pat-bank-kontrakt.html розміщено оголошення про те, що з 04.10.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів вкладникам ПАТ Банк «Контракт» за договорами банківського вкладу незалежно від дати їх закінчення та за договорами банківського рахунку (включаючи карткові рахунки) в межах 200 тисяч гривень засобами Автоматизованої системи виплат Фонду.
Надалі виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2739 від 08.10.2018 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Банк «Контракт» на ОСОБА_2 з 11.10.2018.
05.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи ФГВФО із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, у якій повідомив, що йому було відмовлено у виплаті гарантованої суми на підставі визнання коштів на рахунку речовими доказами, проте, така підстава не входить до виключного переліку підстав, за наявності яких ФГВФО не відшкодовує кошти (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
17.09.2019 ФГВФО повідомив ОСОБА_1 про те, що рішення про виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом буде прийняте після остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Окрім того, з листа ПАТ Банк «Контракт» від 27.09.2019 № 01/11-474 вбачається, що уповноважена особа ФГВФО 11.06.2018 направила до ФГВФО зміни до Переліку вкладників ПАТ Банк «Контракт», до складу яких включено інформацію про вклад ОСОБА_1 із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню та ідентифікаційних даних.
Листом ФГВФО від 01.10.2019 № 34-036-16972/19 підтверджено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08.02.2018 № 387 кошти, які обліковувались на рахунку ОСОБА_1 станом на день процедури виведення Фондом банку з ринку включені до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, відкритими ПАТ Банк «Контракт».
За наведених обставин та враховуючи, що сума гарантованого відшкодування позивачу не була виплачена, останній звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Метою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.
Повноваження виконавчої дирекції Фонду регламентуються статтею 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено що вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Отже, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом у межах 200 000,00 грн. Натомість, відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09.08.2012 № 14, Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09.08.2012 № 14, передбачено, що Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09.08.2012 № 14, Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.
Під час дії тимчасової адміністрації до чергових частин Загального реєстру включаються ГСР тільки за тими договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, щодо яких знято обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій та строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє суду дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Як вже зазначалося вище, з листа ПАТ Банк «Контракт» від 27.09.2019 № 01/11-474 вбачається, що уповноважена особа ФГВФО 11.06.2018 направила до ФГВФО зміни до Переліку вкладників ПАТ Банк «Контракт», до складу яких включено інформацію про вклад ОСОБА_1 із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню та ідентифікаційних даних.
Листом ФГВФО від 01.10.2019 № 34-036-16972/19 підтверджено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08.02.2018 № 387 кошти, які обліковувались на рахунку ОСОБА_1 станом на день процедури виведення Фондом банку з ринку включені до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, відкритими ПАТ Банк «Контракт».
Отже, суд акцентує увагу на тому, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був включений до Загального реєстру, однак сума гарантованого відшкодування не виплачена з посиланням на те, що кошти, розміщені ОСОБА_1 в ПАТ Банк «Контракт» визнані речовим доказом в рамках кримінального провадження № 42018101080000080.
Суд критично ставиться до такої підстави для відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом, оскільки частиною 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено вичерпний перелік підстав для не відшкодування коштів у межах гарантованої суми і така підстава для не відшкодування як визнання грошових коштів речовим доказом у межах кримінального провадження там не зазначена.
До того ж, у матеріалах справи міститься відповідь на запит від 01.10.2019 № 14/23-1111, у якій вказано, що матеріали кримінального провадження № 42018101080000080 об'єднано з матеріалами досудового розслідування № 120151000700007282 в одне провадження, якому присвоєно номер останнього; крім того, 31.10.2018 прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 120151000700007282 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Отже, фактично кримінальне провадження № 120151000700007282, до якого приєднано кримінальне провадження № 42018101080000080, закрито у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
Суд підкреслює, що листом ФГВФО від 01.10.2019 № 34-036-16972/19 та листом ФГВФО від 17.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про те, що виплата коштів можлива після прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Оскільки кримінальне провадження № 120151000700007282 закрите, що по своїй суті є остаточним процесуальним рішенням у кримінальному провадженні, то наявні правові підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправними дій ФГВФО щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» № 1291/2015 від 10.09.2015, у розмірі 190 000,00 грн., - за заявою ОСОБА_1 від 05.09.2019.
Щодо позовних вимог про стягнення з Фонду на користь ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом у розмірі 190 000,00 грн. суд зазначає таке.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
В матеріалах справи відсутні докази затвердження Загального реєстру вкладників.
Проте, на офіційному сайті ФГВФО за посиланням: https://www.fg.gov.ua/articles/3563-fond-garantuvannya-vkladiv-fizichnikh-osib-zdiysnyue-viplati-garantovanoi-sumi-vidshkoduvannya-vkladnikam-pat-bank-kontrakt.html розміщено оголошення про те, що з 04.10.2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів вкладникам ПАТ Банк «Контракт» за договорами банківського вкладу незалежно від дати їх закінчення та за договорами банківського рахунку (включаючи карткові рахунки) в межах 200 тисяч гривень засобами Автоматизованої системи виплат Фонду.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08.02.2018 № 387 кошти, які обліковувались на рахунку ОСОБА_1 станом на день процедури виведення Фондом банку з ринку включені до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, відкритими ПАТ Банк «Контракт» (зазначене підтверджено листом ФГВФО від 01.10.2019 № 34-036-16972/19).
Оскільки початок виплати коштів в межах гарантованої суми неможливий без затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, то початок процедури виплат свідчить про наявність вказаного реєстру, і залучення до матеріалів справи доказів його затвердження не є необхідним.
Вказана інформація є доказом в розумінні ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки являє собою дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також суд зазначає, що оскільки вказана інформація розміщена на офіційному сайті ФГВФО, на якому відображено всю інформацію щодо проведення процедур тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ Банк «Контракт», то вона є загальновідомою в розумінні ч. 3 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на те, що позивача було включено до Загального реєстру, однак, сума гарантованого відшкодування не виплачена, а підстави вказані відповідачем для відмови у виплаті відповідної суми було визнано судом протиправними, та разом з цим інших підстав для невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування за його вкладом у банку судом не встановлено, суд дійшов до висновку, що належним та ефективним способом захисту та відновлення порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ Банк «Контракт» за договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» № 1291/2015 від 10.09.2015, у розмірі 190 000,00 грн.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про задоволення позову, та беручи до уваги факт звільнення позивача під сплати судового збору, то не підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» № 1291/2015 від 10.09.2015, у розмірі 190 000 (сто дев'яносто тисяч) грн. 00 коп., - за заявою ОСОБА_1 від 05.09.2019.
3. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» № 1291/2015 від 10.09.2015, у розмірі 190 000 (сто дев'яносто тисяч) грн. 00 коп.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Пащенко К.С.