ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
29 вересня 2021 року м. Київ № 640/23669/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанови НКРЕКП від 07.10.2019 року №2080 в частині застосування до побутових споживачів нововведених підзаконних дискримінаційних відносно них термінів «річна замовлена потужність», «місячна вартість послуги розподілу природного газу» і зобов'язати НКРЕКП забезпечити перерахунок операторами газового ринку рахунків побутових споживачів за розподіл газу за фактичним споживанням природного газу з 01.01.2020 року.
Ухвалою суду від 30.08.2021 року позовну заяву залишено без руху, зокрема, з підстав необхідності подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження своєї позиції.
20 вересня 2021 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, обґрунтовуючи строк звернення до суду зазначив, що 28.05.2021 року позивач отримав останній лист-відповідь НКРЕКП №5128/16.3.1./9-21, даний позов подав 16.08.2021 року до закінчення трьох місячного строку з дня вручення позивачу рішення про результати розгляду його скарги, отже позивач вважає, що ним дотримано строків звернення до суду.
Розглянувши матеріали позовної заяви, додатки до неї та дослідивши заяву про поновлення пропущеного строку для подання позову, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить суду визнання протиправною та нечинною постанову НКРЕКП від 07.10.2019 року №2080 в частині.
Разом з тим, позивач неодноразово надсилав звернення на Урядову «гарячу лінію» та Офісу Президента України щодо питання оплати за послугу розподілу природного газу. На свої звернення позивач отримував листи від НКРЕКП від 09.06.2020 року №6597/16.2.1/9-20, від 18.08.2020 року №8634/16.2.1/9-20, від 26.02.2021 року №1486/16.3.1/9-21, від 26.05.2021 року №5128/16.3.1/9-21.
Відтак, суд вважає, що позивач дізнався про порушення його прав та інтересів з моменту отримання першої відповіді на його звернення, тобто ще в червні 2020 року. Відтак, позивач звертаючись з даним позовом 16.08.2021 року пропустив строк звернення до суду.
Суд зазначає, що встановлення певних строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду шляхом подачі відповідного позову.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Наведені позивачем причини пропуску встановленого КАС України строку звернення до суду, суд вважає необґрунтованими, адже відповідно до заявлених позивачем позовних вимог останній оскаржував саме певне рішення відповідача, пов'язане з відокремлення вартості послуг розподілу природного газу від вартості самого природного газу.
Посилання позивача щодо дотримання ним строку на звернення до суду з цим позовом враховуючи останню відповідь на його звернення, суд вважає таким, що не підтверджує наявність поважних причин пропуску такого строку та обставин, що свідчать про неможливість звернутись до суду в межах строків визначених процесуальним законом.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи не визнання судом поважними підстави пропуску строку звернення, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанови, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
3. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда