ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 вересня 2021 року м. Київ № 640/24001/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Лебедєвої А.М. (ордер від 28.09.2021 року серії АА №1126780), представника відповідача Іванського В.І., вирішивши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Торум”
до третя особаЗахідного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Акціонерне товариство «Банк Січ»
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торум” (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Акціонерне товариство «Банк Січ» (далі також - третя особа), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправною відмову Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у погашенні простого векселя серії АА 2763011 від 11.05.2021 року, викладену у листі Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01;
- зобов'язати Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти рішення про погашення простого векселя серії АА2763011 від 11.05.2021 року, виданого ТОВ “ТОРУМ”.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було взято на податковий облік простий вексель серія АА 2763011 на суму 8 032 379,64 грн.
На виконання вимог підпункту 229.8.10 пункту 229.8. статті 229 Податкового кодексу України ТОВ «ТОРУМ» листом від 05.08.2021 року №0805/2 надано контролюючому органу первинні документи для погашення вищевказаного податкового векселя з наданням пояснень щодо таких документів та відповідні акцизні накладні щодо реалізації імпортованого товару з квитанціями № 2 про реєстрацію відповідних акцизних накладних в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
В подальшому, на підтвердження кількості отриманого палива, ТОВ «Торум» листом від 10.08.2021 року № 0810/3 подано додаткові документи від військових частин, в яких зафіксовано отримання відповідного палива військовими частинами. Подання таких документів листом від 10.08.2021 року обумовлено тим, що за умовами договору поставки, укладеним з Міністерством оборони України, за яким здійснювалося постачання товару, передбачено, що прийняття товару здійснюється протягом трьох днів з дати доставки товару отримувачу.
Враховуючи, що документи для погашення податкового векселя ТОВ «ТОРУМ» подано до контролюючого органу 05.08.2021 pоку, строк перевірки вказаних документів контролюючим органом сплив 12.08.2021 року (включно). Тобто, до 12.08.2021 року (включно) контролюючим органом повинно було бути прийнято рішення про погашення податкового векселя або про здійснення процедур, передбачених підпунктом 229.8.11 Податкового кодексу України.
Строк, на який видано податковий вексель, становить 08.08.2021 p., що зазначено безпосередньо в самому векселі. Таким чином, на переконання позивача, враховуючи положення підпунктів 229.8.10, 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 Податкового кодексу України, контролюючий органом був зобов'язаний не пізніше 12.08.2021 року прийняти рішення про погашення податкового векселя або про здійснення протесту податкового векселя (повідомивши про таке рішення платника податків), та у строк по 13.08.2021 року (включно) здійснити протест податкового векселя у порядку, передбаченому чинним законодавством.
В той же час, позивачем отримано лист від Західного регіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01 про не погашення податкового векселя.
Позивач вважає рішення відповідача прийнятим за відсутності правових підстав для його винесення, оскільки відповідачу надано усі первинні документи, які підтверджують приймання палива військовими частинами.
Крім того, встановлене відповідачем прострочення реєстрації акцизної накладної на перевищення кількості літрів викликано бухгалтерською помилкою, проте, штрафні санкції за прострочення реєстрації акцизної накладної не застосовуються відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Зокрема, ТОВ «Торум» сплачено акцизний податок за кількість вирученого товару 06.08.2021 року, тобто, до закінчення строку погашення векселю, розрахувавши суму оплати за курсом валюти, встановленим на 01.07.2021 року (перше число кварталу, в якому відбувається погашення податкового векселю) відповідно до пункту 217.3 статті 317 Податкового кодексу України.
Позивачем також звернуто увагу, що оформлення вантажної митної декларації відбувалося після закінчення звичайного робочого дня Товариства, а тому акцизну накладну на кількість імпортованого товару складено наступного робочого дня. Як наслідок, дата складання визначалась датою фактичного складання акцизної накладної. Незалежно від того, що дата складання акцизної накладної не співпадає з датою завершення оформлення ВМД - кількість літрів в Електронній системі акцизу відображена вірно та з необхідними реквізитами векселя.
Крім іншого, посилання відповідача на те, що станом на дату граничного терміну, на який видано вексель, ТОВ «ФЕРСТ ГРУП» віднесено до категорії ризикових платників податків є необґрунтованим, оскільки останнє відсутнє в ланцюзі реалізації пального. При цьому, вказане Товариство було лише зберігачем палива.
В той же час, в ланцюгу реалізації позивачем здійснено реалізацію палива ТОВ «ЕКСОН ЮК», а ТОВ «ЕКСОН КЖ», в свою чергу, здійснив реалізацію палива Міністерству оборони України, що підтверджується відомостями в акцизних накладних.
Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Судове засідання призначено на 29.09.2021 року.
Через канцелярію суду 16.09.2021 року представником Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 року заяву Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Судове засідання в адміністративній справі №640/24001/21, яке відбудеться 29.09.2021 року, ухвалено провести за участю представника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції в адміністративній справі №640/24001/21 доручено Залізничному районному суду міста Львова.
Через канцелярію суду 07.09.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій проти задоволення позову заперечує з підстав, встановлених у оскаржуваному рішенні. Крім того, на переконання податкового органу, лист від 10.08.2021 року №0810/3 (вх. від 11.08.2021 року №2030/6) мало бути подано позивачем до 08.08.2021 року.
Через канцелярію суду 29.09.2021 року третьою особою подано клопотання про розгляд справи без участі представника Акціонерного товариства «Банк Січ». Правом на подання пояснень тертя особа не скористалася.
У судове засідання в режимі відеоконференції прибули представники сторін.
Представником позивача позовні вимоги підтримано, долучено додаткові докази, а саме, бухгалтерські довідки від 06.08.2021 року №12/3, від 06.08.2021 року №12/4, від 06.08.2021 року №12/5.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує.
Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 29.09.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Західним міжрегіональним управлінням по роботі з великими платниками податків взято на облік податковий вексель серії АА 2763011 від 11.05.2021 року (1 264 862 л.), виданий ТОВ «Торум» (ЄДРПОУ 41367994) з метою використання митної пільги, пов'язаної зі сплатою акцизного податку без застосування підвищеного коефіцієнта на загальну суму акцизного податку 8 032 379,64 грн., нарахованого на обсяг ввезеного на митну територію України палива для реактивних двигунів Jet А-1. термін погашення податкового векселя серії АА 2763011 - 08.08.2021 року.
Листом ТОВ «Торум» від 05.08.2021 року №0805/2» просить Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків погасити податковий вексель серії АА 2763011 та долучено первинні документи на підтвердження цільового використання палива, а саме: копії простого векселя серія АА №2763011, митної декларації ІМ 40 АА № UA903180/2021/000806, митної декларації ІМ 40 ТФ № UA903180/2021/000807, митної декларації ІМ 40 ДТ № UA903180/2021/001039, митної декларації ІМ 40 АА № UA903180/2021/000837, митної декларації ІМ 40 ТФ № UA903180/2021/000854, митної декларації ІМ 40 ДТ № UA903180/2021/001040, митної декларації ІМ 40 ТФ № UA903180/2021/000877, митної декларації ІМ 40 ДТ № UA903180/2021/001027, митної декларації ІМ 40 ТФ № UA903180/2021/000888, митної декларації ІМ 40 ДТ № UA903180/2021/001026, митної декларації ІМ 40 ТФ № UA903180/2021/000912, митної декларації ІМ 40 ДТ № UA903180/2021/001023, митної декларації ІМ 40 ТФ № UA903180/2021/000964, митної декларації ІМ 40 ДТ № UA903180/2021/001030, митної декларації ІМ 40 ТФ № UA903180/2021/000968, митної декларації ІМ 40 ДТ № UA903180/2021/001032, митної декларації ІМ 40 АА № UA903180/2021/001124, договору N9CD-TR/120421 від 12.04.2021 року, додаткової угоди № 2 від 14.05.2021 року до договору №CD-TR/120421 від 12.04.2021 року, додаткової угоди № 3 від 14.05.2021 року до договору №CD-TR/120421 від 12.04.2021 року, додаткової угоди № 4 від 18.05.2021 року до договору №CD-TR/120421 від 12.04.2021 року, додаткової угоди № 4/1 від 18.05.2021 року до договору №CD-TR/120421 від 12.04.2021 року, додаткової угоди № 6 від 21.05.2021 року до договору №CD-TR/120421 від 12.04.2021 року, договору №CD-TR/210521-J від 21.05.2021 року, додаткової угоди № 1 від 21.05.2021 року до договору №CD-TR/210521-J від 21.05.2021 року, додаткової угоди № 1/1 від 21.05.2021 року до договору №CD-TR/210521-J від 21.05.2021 року, додаткової угоди № 1/2 від 24.05.2021 року до договору №CD-TR/210521-J від 21.05.2021 року, додаткової угоди № 2 від 25.05.2021 року до договору №CD-TR/210521-J від 21.05.2021 року, додаткової угоди № 3 від 01.06.2021 року до договору №CD-TR/210521-J від 21.05.2021 року, додаткової угоди №4 від 02.06.2021 року до договору №CD-TR/210521-J від 21.05.2021 року, додаткової угоди № 5 від 15.07.2021 року до договору №CD-TR/210521-J від 21.05.2021 року, фінального інвойсу №CDM-28103-1-FN від 26.05.2021 року, фінального інвойсу №CDM-28103-1/1-FN від 26.05.2021 року, фінального інвойсу №CDM-28103-2-FN від 28.05.2021 року, фінального інвойсу №CDM-28103-3-FN від 08.06.2021 року, фінального інвойсу №CDM-28103-4-FN від 08.06.2021 року, фінального інвойсу №CDM-28004-3-FN від 09.06.2021 року, фінального інвойсу №CDM-28004-4/l-FN від 09.06.2021 року, договору поставки № 2707/Дж від 27.07.2021 pоку, видаткової накладної № 87 від 03.08.2021 року, видаткової накладної № 88 від 04.08.2021 року, видаткової накладної № 89 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 6 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 7 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 8 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 9 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 10 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 11 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 12 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 13 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 14 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 30 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 31 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 32 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 33 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 34 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 35 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 36 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 37 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 38 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 39 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 40 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 41 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 43 від 04.08.2021 року, Договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) №286/1/20/9 від 02.08.2021 року з додатками; залізничної накладної № 40078404, залізничної накладної № 40122103, товарно-транспортної накладної № 768208 від 04.08.2021 року, товарно-транспортної накладної № 768209 від 04.08.2021 року, товарно-транспортної накладної № 768210 від 04.08.2021 року, товарно-транспортної накладної № 768211 від 04.08.2021 року, товарно-транспортної накладної № 768212 від 04.08.2021 року, товарно-транспортної накладної №768213 від 04.08.2021 року товарно-транспортної накладної №765643 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №1 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №2 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №3 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №4 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №5 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №6 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №7 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №8 від 03.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №1 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №2 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №3 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 4 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №5 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №6 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №7 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №8 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №9 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №10 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №11 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №12 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» №13 від 04.08.2021 року, акцизної накладної форми «П» № 16 від 04.08.2021 року.
Листом ТОВ «Торум» від 10.08.2021 року №0810/3 в доповнення листа від 05.08.2021 року №05-08 направлені додаткові первинні документи щодо здійснення часткової оплати акцизного податку за оформленими вантажними митними деклараціями, щодо надходження та прийняття військовими частинами палива - акти-приймання передачі військовими частинами та письмове підтвердження отримання палива військовими частинами, а саме: копії листа військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2021 року №786/4578, листа військової частини від 05.08.2021 року №350/312/40/1258, листа військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2021 року №125, рахунку на оплату №809 від 04.08.2021 року, видаткової накладної №2042 від 04.08.2021 року, повідомлення-підтвердження, акту приймання-передачі, паспорту якості №778 від 09.08.2021 року, рахунку на оплату №813 від 05.08.2021 року, видаткової накладної №2046 від 05.08.2021 року, повідомлення-підтвердження, акту приймання-передачі, паспорту кості №779 від 09.08.2021 року, рахунку на оплату №808 від 04.08.2021 року, видаткової накладної №2041 від 04.08.2021 року, повідомлення-підтвердження, акту приймання-передачі, паспорту якості №774 від 09.08.2021 року, паспорту якості №776 від 09.08.2021 року, паспорту якості №777 від 09.08.2021 року, рахунку на оплату №810 від 04.08.2021 року, видаткової накладної №2043 від 04.08.2021 року, повідомлення-підтвердження, акту приймання-передачі, паспорту якості №778 від 09.08.2021 року, рахунку на оплату №811 від 05.08.2021 року, видаткової накладної №2044 від 05.08.2021 року, повідомлення-підтвердження, акту приймання-передачі, паспорту якості №780 від 09.08.2021 року, товарно-транспортної накладної.
Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01 «Про непогашення податкового векселя». Відповідно до змісту рішення, дослідивши документи, подано з листом від 05.03.2021 року, відповідачем встановлено порушення позивачем підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 Податкового кодексу України, а саме, ТОВ «Торум» до граничного терміну, на який видано вексель серії АА 2763011:
- не підтверджено необхідними копіями первинних документів цільове використання палива для реактивних двигунів марки JET А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100), зокрема копії первинних документів щодо надходження та прийняття палива дня реактивних двигунів Jet А-1 військовими частинами, отриманими від ТОВ «Торум» листом від 10.08.2021 року за №0810/3 ( вхідна 11.08.2021 №2030/6) з порушенням терміну на який видано вексель від 11.05.2021 року серії АА 2763011;
- не сплачено акцизного податку при втратах палива за нецільовим призначенням, зокрема, необхідна сума акцизного податку при втратах пального ТОВ «Торум» сплачена відповідно до платіжних поручень від 12.08.2021 року №1332 на суму 1445 грн., від 12.08.2021року, №1331 на суму 380 грн., з порушенням терміну на який видано вексель від 11.05.2021 року серії АА 2763011;
- незареєстровано акцизні накладні на об'єм втраченого палива, зокрема, згідно з додаткових митних декларацій від 09.06.2021 року UA903180/2021/001023, UA903180/2021/001026, UA903180/2021/001027, від 10.06.2021 року № UA903180/2021/001030, UA903180/2021/001032, UA903180/2021/001039, UA903180/2021/001040 збільшено кількість палива для реактивних двигунів марки JET А-1 в обсязі 1 686 літрів, цільове використання якого не підтверджено, акцизні накладні на втрати пального зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних 12.08.2021 року з порушенням терміну, на який видано вексель від 11.05.2021 року серії АА 2763011.
Зокрема, відповідачем встановлено, що в порушення пункту 231.3 статті 231 Податкового кодексу України, ТОВ «Торум» на дату ввезення на митну територію України палива для реактивних двигунів Jet А-1, акцизні накладні із зазначенням векселя серії АА 2763011 складено із запізненням.
Додатково зазначено, що згідно даних Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено реєстрацію акцизних накладних на переміщення палива для реактивних двигунів Jet А-1, імпортованого за векселем АА 2763011 з акцизного складу №1008520 Продавця ТОВ «Ферст груп» (ЄДРПОУ 41701665) на акцизний склад №1015565 Покупця ТОВ «Ферст груп» (ЄДРПОУ 41701663), які не обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, чим порушено вимоги пункту 230.1.2 статті 230 Податкового кодексу України та вимоги статті 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Згідно з інформаційних ресурсів ДПС України, відповідачем також встановлено, що станом на дату граничного терміну, на який видано вексель, ТОВ «Ферст Груп» 28.01.2021 року віднесено до категорії ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.
Також, згідно з інформаційних баз даних ДПС України, акцизний склад №1015565 знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н. За цією адресою зареєстровано інший акцизний склад №1008957, розпорядником якого є ТОВ «Ойл трансшипмент» (ЄДРПОУ 41268404). Податкові накладні на оренду вищезазначеного акцизного складу ТОВ «Ойл трансшипмент» в адресу ТзОВ "Ферст Груп" не реєструвались.
Враховуючи вищенаведене, позивачем порушено підпункт 230.1.1. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
Позаяк, відповідачем повідомлено позивача про необхідність сплати акцизного податку за векселем від 11.05.2021 року серії АА 2763011 та відмовлено у погашенні векселя.
Вважаючи вказане рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01 «Про непогашення податкового векселя» протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.22. пункту 14.1 статті 14 ПК України векселедавець для цілей розділу VI цього Кодексу - суб'єкт господарювання - виробник, який одержує:
з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI цього Кодексу;
з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного пунктами 229.2-229.8 статті 229 розділу VI цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.23. пункту 14.1 статті 14 ПК України векселедержатель для цілей розділу VI - контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця.
Підпунктом 14.1.176. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель для цілей розділу VI цього Кодексу), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.204. пункту 14.1 статті 14 ПК України простий вексель, авальований банком, - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ банку сплатити після настання строку платежу визначену суму векселедержателю.
Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити до Державного бюджету України відповідну суму коштів і є податковим зобов'язанням, визначеним векселедавцем самостійно і узгодженим з дня взяття на облік векселя контролюючим органом за місцезнаходженням векселедавця, а в разі, якщо законодавством передбачено відстрочення із сплати митних платежів, - з дня митного оформлення товарів у відповідний режим;
Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України підвищувальний коефіцієнт 10 не застосовується для суб'єктів господарювання, які відповідно до пункту 229.8 статті 229 цього Кодексу видали податковий вексель.
Особливості оподаткування бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів врегульовано пунктом 229.8 статті 229 ПК України.
Згідно з підпунктом 229.8.1. пункту 229.8 статті 229 ПК України ввезення на митну територію України або реалізація вироблених в Україні бензинів авіаційних (код 2710 12 31 00 згідно з УКТ ЗЕД) та палива для реактивних двигунів (код 2710 12 70 00, 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД) може здійснюватися із сплатою акцизного податку за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10.
Відповідно до підпункту 229.8.2. пункту 229 статті 229 ПК України для ввезення на митну територію України або реалізації вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів імпортер бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі - імпортер) оформлює податковий вексель у трьох примірниках, а виробник бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі - виробник) - у двох примірниках. Перший примірник подається до контролюючого органу (векселедержателя) за місцезнаходженням імпортера або виробника, другий примірник залишається імпортеру або виробнику, а третій примірник подається до контролюючого органу за місцем митного оформлення таких бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів.
Підпунктом 229.8.3. пункту 229.8 статті 229 ПК України передбачено, що податковий вексель видається на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг ввезених на митну територію України або вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10. До податкового векселя додається розрахунок суми акцизного податку.
Реалізація обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб'єктами господарювання, які отримали акцизні накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, із зазначенням в них реквізитів податкового векселя, виданого на суму акцизного податку, нарахованого на такі обсяги, здійснюється без сплати акцизного податку.
Згідно з підпунктом 229.8.4. пункту 229.8 статті 229 ПК України строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів для палива для реактивних двигунів (код 2710 12 70 00, 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД) та 270 календарних днів - для бензинів авіаційних (код 2710 12 31 00 згідно з УКТ ЗЕД).
Відповідно до підпункту 229.8.5. пункту 229.8 статті 229 ПК України податковий вексель може бути виданий лише імпортером або виробником - платником податку.
Підпунктом 229.8.6. пункту 229.8 статті 229 ПК України встановлено, що виданий виробником податковий вексель є підставою для реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів із сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10.
Згідно з підпунктом 229.8.7. пункту 229.8 статті 229 ПК України підставою для митного оформлення бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, що ввозяться на митну територію України імпортером із сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10, є подання таким імпортером до контролюючого органу, який здійснює митне оформлення, в порядку, передбаченому Митним кодексом України, засобами електронного зв'язку копії податкового векселя, взятого на облік контролюючим органом.
Відповідно до підпунктами 229.8.8., 229.8.9 пункту 229.8 статті 229 ПК України обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.
За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.
Підпунктом 229.8.10. пункту 229.8 статті 229 ПК України передбачено, що податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції з:
1) заправлення повітряних суден бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів, складених суб'єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб'єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України;
2) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб'єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", складених платником податку, який здійснює таку реалізацію;
3) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», складених платником податку, який здійснює таку реалізацію;
4) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, складених платником податку, який здійснює таку реалізацію.
Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів.
Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку за операціями, визначеними:
у підпункті 1 цього підпункту, - погашається на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, суб'єктами господарювання, визначеними у підпункті 1 цього підпункту, виходячи з обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних;
у підпунктах 2-4 цього підпункту, - погашається на підставі копій первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб'єктів, визначених у підпунктах 2-4 цього підпункту, поданих до контролюючого органу, та акцизних накладних, складених на такі операції та зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку на обсяги втрачених бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, що не перевищують нормативів втрат, затверджених Кабінетом Міністрів України, погашається на підставі копій первинних документів про втрати таких обсягів пального та акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Сума акцизного податку, сплачена виробником/імпортером до закінчення строку, на який видано податковий вексель, виходячи з обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, цільове використання яких не підтверджено, враховується векселедержателем при погашенні податкового векселя. Така сума податку обчислюється виходячи з обсягу бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, цільове використання якого не підтверджено, та ставки податку, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10.
Векселедержатель перевіряє документи, надані виробником/імпортером для погашення податкового векселя, протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання. За результатами перевірки векселедержатель приймає рішення про погашення податкового векселя або про здійснення процедур, передбачених підпунктом 229.8.11 цього пункту.
Інформація про суб'єктів господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, та суб'єктів господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України, на його офіційному веб-сайті.
Суб'єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, та суб'єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, у складі декларації акцизного податку надається інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден.
Згідно з підпунктом 229.8.11. пункту 229.8 статті 229 ПК України у разі якщо передбачений цим пунктом податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель протягом п'яти робочих днів, наступних за останнім днем строку, на який видано податковий вексель, здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.
Відповідно до підпункту 229.8.12. пункту 229.8 статті 229 ПК України у разі відсутності підтвердження у встановлений строк цільового використання імпортером або виробником, які видали податковий вексель, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів з таких імпортера або виробника справляється штраф у розмірі 50 відсотків суми акцизного податку, яка обчислюється виходячи з обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, за якими відсутнє підтвердження цільового використання, та ставки акцизного податку, встановленої підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10.
З аналізу положень податкового законодавства України висновується, що за результатами проведення перевірки поданих векселедавцем документів, векселедержатель приймає рішення про: погашення податкового векселя (підпункт 229.8.10. пункту 229.8 статті 229 ПК), здійснення протесту векселю, який не погашено (підпунктом 229.8.11. пункту 229.8 статті 229 ПК України) або здійснення розрахунку штрафу з коефіцієнтом 10 (підпунктом 229.8.11. пункту 229.8 статті 229 ПК України).
Разом з тим, відмови у погашенні векселя податковим законодавством України, як рішення векселедержателя, податковим законодавством України не передбачено.
Крім того, дослідивши зміст оскаржуваного рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01, судом встановлено, що відповідачем не прийнято одного з можливих рішень відповідно до підпунктів 229.8.10., 229.1.11, або 229.8.12 пункту 229.8 статті 229 ПК України, що свідчить про недотримання суб'єктом владних повноважень, як векселедержателем, принципу належного урядування для платника податків.
Так, Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 року у справі №П/811/1015/16 наголошено, що неухильне дотримання основних складових принципу «належного урядування» забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип «належного урядування» підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №826/17201/17 звернуто увагу, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Отже, на переконання суду, прийняте рішення Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01 «Про непогашення податкового векселя» суперечить принципу належного урядування, та, як наслідок, порушує принцип правомірного очікування на прийняте відповідачем рішення згідно з вимогами податкового законодавства України, що свідчить про протиправність останнього.
Крім зазначеного, судом встановлено, що строк оплати за векселем від 11.05.2021 року серії АА 2763011 визначено 08.08.2021 року, тобто, фактично, поставка палива кінцевому отримувачу могла відбуватися в останній день сплати векселя.
В свою чергу, погашення податкового векселя, відповідно до положень Податкового кодексу України, відбувається векселедержателем в термін п'яти робочих днів після отримання останнім документів, наданих для погашення податкового векселя.
Отже, фактично дата погашення податкового векселя перебуває у залежності від дати подання документів, наданих виробником/імпортером контролюючому органу - векселедержателем, строк подання яких не встановлено податковим законодавством України.
З цих підстав судом відхиляється твердження відповідача, що лист позивача від 10.08.2021 року №0810/3 (вх. від 11.08.2021 року №2030/6) мав бути направлений до 08.08.2021 року (граничний день оплати за векселем).
З матеріалів справи судом встановлено, що перший лист ТОВ «Торум» №0805/2 із первинними документами подано контролюючого органу 05.08.2021 року, отже, граничним днем строку розгляду останнього, відповідно до підпункту 229.8.10. пункту 229.8 статті 229 ПК, є 12.08.2021 року.
Суд зауважує, що лист від 10.08.2021 року №0810/3 (вх. від 11.08.2021 року №2030/6) із додатковими документами, які, на переконання позивача, підтверджують цільове призначення використання палива для реактивних двигунів марки JET A-1, поданий позивачем контролюючому органу в межах строку розгляду листа позивача від 05.08.2021 року №0805/2, що не заборонено податковим законодавством України, мав бути взятий до уваги та проаналізований відповідачем.
Водночас, із змісту оскаржуваного рішення від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01, встановлено, що векселедержатель дійшов висновку про відмову у погашенні векселю лише на підставі документів, поданих позивачем з листом від 05.08.2021 року №0805/2, що свідчить про неповне з'ясування фактичних обставин контролюючим органом щодо поданих позивачем документів у додаток до листа від 10.08.2021 року №0810/3.
Суд зауважує про відсутність доказів дослідження відповідачем наданих позивачем додаткових документів разом з листом від 10.08.2021 року №0810/3.
Таким чином, висновок контролюючого органу, викладений в оскаржуваному рішенні, про не підтвердження позивачем необхідними копіями первинних документів цільового використання палива для реактивних двигунів марки JET А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100) є передчасним.
Крім того, відповідачем не зазначеного переліку первинних документів, які, на думку останнього, не надано позивачем для підтвердження цільового використання палива для реактивних двигунів марки JET А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100).
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто, надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Щодо інших підстав відмови у погашенні векселя, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до висновків відповідача, викладених у оскаржуваному рішенні, позивачем не сплачено акцизного податку при втратах палива за нецільовим призначенням, зокрема, необхідна сума акцизного податку при втратах пального ТОВ «Торум» сплачена відповідно до платіжних доручень від 12.08.2021 року №1332 на суму 1445 грн., від 12.08.2021 року, №1331 на суму 380 грн., з порушенням терміну, на який видано вексель від 11.05.2021 року серії АА 2763011, зокрема, не здійснено реєстрацію акцизних накладних на об'єм втраченого палива. Так, контролюючим органом встановлено, що згідно з відомостей додаткових митних декларацій від 09.06.2021 року UA903180/2021/001023, UA903180/2021/001026, UA903180/2021/001027, від 10.06.2021 року № UA903180/2021/001030, UA903180/2021/001032, UA903180/2021/001039, UA903180/2021/001040 збільшено кількість палива для реактивних двигунів марки JET А-1 в обсязі 1 686 літрів, цільове використання якого не підтверджено, акцизні накладні на втрати пального зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних 12.08.2021 року, з порушенням терміну, на який видано вексель від 11.05.2021 року серії АА 2763011.
Згідно з абзацом 2 пункту 231.1 статті 231 ПК України платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.
Відповідно до абзацу 1 пункту 231.3. статті 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.
Згідно з абзацом 8 пункту 231.6 статті 231 ПК України реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється: акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України - не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації.
Так, відповідачем встановлено факт втрати пального позивачем у розмірі 1686 літрів та зауважено про реєстрацію акцизних накладних на втрати пального №1332 та №1331 лише 12.08.2021 року.
Разом з тим, відповідно до вимог підпункту 52-1 пункту 51 Прикінцевих положень Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за, зокрема, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Водночас, санкції за невчасну реєстрацію акцизної накладної до платників податку не входять до переліку таких, які є застосовними в період карантину.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» пунктом 1 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
З огляду на викладене, невчасна реєстрація позивачем акцизних накладних на втрати пального №1332 та №1331 12.08.2021 року не може слугувати підставою для відмови у погашенні податкового векселя векселедержателем.
Зокрема, відповідно до наданих представником позивача пояснень у судовому засіданні, 06.08.2021 року позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру акцизних накладних 7 акцизних накладних на збільшення 1686 літрів по додаткових ВМД. Разом з тим, через технічний збій роботи Єдиного реєстру акцизних накладних відбулася затримка в реєстрації вказаних акцизних накладних та згідно з отриманими квитанціями, до податкового обліку збільшення літрів зараховані лише 09.08.2021 року, що підтверджується протоколами перевірки документів з програмного забезпечення MEДос, долучених до бухгалтерської довідки від 06.08.2021 року №12/4, що не спростовано відповідачем.
Крім цього, суд зауважує, що відповідачем не спростовано тверджень позивача про відсутність впливу втрати ввезеного палива у розмірі 1686 літрів на визначений обсяг палива у відповідно до митних декларацій ТОВ «Торум» розмірі 995 000 кг/1 259 430 літрів через наявність природних втрат товару у зв'язку із випарюванням, переміщенням тощо.
Так, відповідно до пункту 50 постанови кабінету Міністрів України 24.04.2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» у разі коли відхилення між обсягом пального у літрах, приведених до температури 15 °С, визначеним територіальними органами Держмитслужби на підставі висновків спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби та обсягом пального у літрах, приведених до температури 15 °С, зазначеним платником акцизного податку у митній декларації, поданій ним до отримання таких висновків, не перевищує 0,5 відсотка, розрахунок коригування до акцизної накладної не складається.
Серед іншого, відповідно до пункту 217.3 статті 217 ПК України податок з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), які використані як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
З матеріалів справи судом встановлено, що акцизний податок за кількість втраченого пального позивачем сплачено із застосуванням коефіцієнту 10 у розмірі 10 307,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.08.2021 року №1322, тобто, до 08.08.2021 року - строку сплати векселю, розрахувавши суму оплати за курсом валюти, встановленим станом на 01.07.2021 року (перше число кварталу, в якому відбувається погашення податкового векселя).
Так, відповідно до матеріалів справи та інформації, зазначеної у бухгалтерській довідці від 06.08.2021 року №12/5, загальна кількість втраченого пального, тобто, цільове використання якого не підтверджено, склала 8119,01 літра (втрати по ВМД 1686 літрів та втрати по договору поставки 6433,01 літра). Сума акцизного податку до сплати розраховується наступним чином: кількість втраченого пального 8119,01 * ставка акцизного податку 189Є/1000 (курс Євро ка 1 число місяця відповідного податкового періоду) (тобто, вексель погашається в серпні 2021 року, враховується в звіті за серпень 2021, що є ІІІ кварталом і застосовується курс на 01.07.2021 року (перше число третього кварталу), а саме, 32,3463.
Разом підлягає сплаті до бюджету 49 634,11 грн. Позивачем бюджетний платіж розділено на «Втрати по ВМД 1686 літрів - 10 307,28 грн., Втрати по договору поставки 6433,01 літра - 39 327,83 грн.» Оплату здійснено 06.08.2021 року платіжними дорученнями №1322, №1323 відповідно, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, відповідачем не доведено наявності правових підстав для врахування суми доплати акцизного податку, здійсненої ТОВ «Торум» 12.08.2021 року відповідно до платіжних доручень №1332 та №1331 в погашення векселя.
Щодо додатково зазначених висновків контролюючого органу.
Суд зауважує, що виключними вимогами для погашення векселю є підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних, або/та подання первинних документів реалізації.
Разом з тим, відмову у погашенні податкового векселя, зокрема, обґрунтовано тим, що відповідачем встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено реєстрацію акцизних накладних на переміщення палива для реактивних двигунів JET А-1, імпортованого за векселем АА 2763011 з акцизного складу №1008520 Продавця ТОВ «Ферст Груп» (код ЄДРПОУ 41701663) на акцизний склад №1015565 Покупця ТОВ «Ферст Груп» (код ЄДРПОУ 41701663), які не обладнано витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
Крім того, відповідач посилається на порушення позивачем підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 ПК України, оскільки за адресою, Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н, за якою знаходиться акцизний склад №1015565, зареєстрований також інший акцизний склад №1008957, розпорядником якого є ТОВ «Ойл трансшипмент» (код ЄДРПОУ). Водночас, податкові накладні на оренду вказаного акцизного складу ТОВ «Ойл трансшипмент» на ТОВ «Ферст Груп» не реєструвалися.
Проте, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з підпунктом 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Відповідно до пункту 230.1. статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Згідно з підпунктом 230.1.1. пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, що призначені для безперервного вимірювання, запам'ятовування, фіксування та відображення в електронному вигляді даних про обсяг отримання або відпуску спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° С, та обсяг вмісту денатуруючих добавок (далі - витратомір-лічильник спирту етилового), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;
б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється отримання та реалізація спирту етилового без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового, без реєстрації акцизного складу, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового.
Витратоміри-лічильники спирту етилового повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників спирту етилового для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками спирту етилового.
Згідно з підпунктом 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Так, згідно з положеннями ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації в ЄДР витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, тягнуть за собою накладення штрафу: в розмірі 20 тис. грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу; повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з зазначених порушень, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 тис. грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу (п. 128-1.1 ПК України); за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ платником податку - розпорядником акцизного складу передбачено штраф в розмірі 1 млн. грн.; ті самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 млн. грн. (п. 128-1.2 ПК України); незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання електронних документів (довідки щодо подання щоденних залишків пального та щомісячних обсягів залишків пального, ідентифікатор форми J0210401), що містить дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 тис. грн. за кожний неподаний електронний документ (п. 128-1.3 ПК України) та ін.
Отже, з аналізу податкового законодавства України висновується, що відповідальність за порушення положень підпунктів 230.1.1, 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України несе розпорядник акцизного складу, яким, в даному випадку, є ТОВ «Ферст Груп».
Разом з тим, позивач не є розпорядником акцизного складу, з огляду на що, у контролюючого органу відсутні правові підстави вважати порушеними позивачем положення податкового законодавства України в межах спірних правовідносин.
Щодо посилання контролюючого органу на відомості з інформаційних ресурсів ДПС України щодо віднесення 28.01.2021 року ТОВ «Ферст Груп» до категорії ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У пункті 38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року по справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02) зазначено, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Отже, навіть у разі задіяння контрагентів позивача у певних ризикових операціях, але з позивачем не пов'язаних, це не може мати негативних наслідків для позивача. Суд зауважує, що відповідачем таких доказів суду не надано.
З огляду на викладене, посилання відповідача на віднесення ТОВ «Ферст Груп» до категорії ризикових платників податків не приймаються судом як правомірна підстава для відмови у погашенні податкового векселя.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v.» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини до недоліків мотивації правозастосування відносить неналежну оцінку чи ігнорування необхідних доводів та аргументів при винесенні рішення. У рішенні «Нечипорук і Ионкало проти України» ЄСПЛ визнав, що реакція і суду першої інстанції, і Верховного Суду на аргументи заявника є вражаюче недостатньою та неадекватною. Ігноруючи конкретний, доречний і важливий аргумент заявника, національні суди не виконали своїх зобов'язань за п. 1 ст. 6 Конвенції [п. 183, 185-196, 277]. Суд неодноразово вказував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії») [п. 36]. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись справедливість та визначеність правозастосування (Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» [п. 25]). Таким чином, ЄСПЛ наголошує, що національні суди, оцінюючи застосування права владними інституціями, мусять ретельно перевіряти обґрунтованість, вмотивованість, а відтак, законність актів, які приймають суб'єкти владних повноважень.
Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з положеннями статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати прийняте Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення, оформлене листом від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01 «Про непогашення податкового векселя», з огляду на що, останнє підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 9 кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не прийняття одного з рішень за результатами проведення перевірки поданих векселедавцем документів, а саме, про: погашення податкового векселя (підпункт 229.8.10. пункту 229.8 статті 229 ПК), здійснення протесту векселю, який не погашено (підпунктом 229.8.11. пункту 229.8 статті 229 ПК України) або здійснення розрахунку штрафу з коефіцієнтом 10 (підпунктом 229.8.11. пункту 229.8 статті 229 ПК України), що спричинює негативні наслідки для позивача у виді правової невизначеності.
Крім того, про прийняття одного з зазначених рішень відповідачем не повідомлено суд й під час судового засідання.
Так, за сталою практикою Верховного Суду, протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи викладене, у суду наявні правові підстави для виходу за межі позовних вимог шляхом визнання протиправної бездіяльності Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неприйняття рішення за результатами проведення перевірки поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Торум» документів в порядку, визначеному статтею 229 Податкового кодексу України.
Крім того, щодо позовної вимоги зобов'язати Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти рішення про погашення простого векселя серії АА2763011 від 11.05.2021 року, виданого ТОВ «Торум», суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої, пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем виконано обов'язок щодо надання первинних документів, підтверджуючих цільове призначення використання палива для реактивних двигунів марки JET A-1, зокрема, позивачем надані акцизні накладні, якими підтверджується сплата векселя серії АА2763011 від 11.05.2021 року в повному обсязі, що не спростовано відповідачем.
Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Конвенцією від 07.06.1930 року (далі також - УЗ) векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.
Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.
Згідно із абзацами 1, 2 статті 77 УЗ до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо, зокрема, платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63).
Відповідно до статті 53 УЗ Після закінчення строків, встановлених, зокрема, для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.
У разі непред'явлення для акцепту протягом строку, обумовленого трасантом, держатель втрачає своє право регресу у неакцепті, а також у неплатежі, якщо тільки із змісту умови не випливає, що трасант лише мав на увазі звільнити себе від відповідальності за акцепт.
Якщо застереження про строк для пред'явлення міститься в індосаменті, то тільки індосант може посилатися на нього.
Згідно з податковим векселем серії АА 2763011 від 11.05.2021 року, днем його сплати є 08.08.2021 року.
Отже, відповідно до строку, визначеного підпунктом 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 ПК України, останнім днем протесту векселя є 13.08.2021 року.
Разом з тим, протесту Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків до 13.08.2021 року не здійснено. Відомостей щодо здійснення протесту після цієї дати сторонами суду не повідомлено.
Таким чином, відповідачем, як векселедержателем, втрачено право на протест векселя серії АА 2763011 від 11.05.2021 року.
В свою чергу, дослідивши матеріали справи та подані первинні документи до листів від 05.08.2021 року №0805/2 та від 10.08.2021 року №0810/3, судом встановлено, що останні відповідають вимогам до первинних документів, встановлених статтею 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та останніми підтверджується цільове використання палива для реактивних двигунів марки JET А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100), що, зокрема, висновується й з зареєстрованих акцизних накладних в порядку, встановленому ПК України.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати наявними підстави для розрахунку штрафу на підставі підпункту 229.8.12 пункту 229.8 статті 229 ПК України.
Отже, єдиним рішенням, яке має бути прийнятим векселедержателем за наслідками розгляду справи по суті предмета спору, є, саме, прийняття рішення про погашення векселя серії АА 2763011 від 11.05.2021 року.
Суд зауважує, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Зазначене визначення закріплено у Наказі Міністерства юстиції України від 24.04.2017 року №1395/5 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи».
Враховуючи те, що за обставин, встановлених судом під час розгляду справи, єдиним рішенням за наслідками результатів розгляду листів позивача від 05.08.2021 року №0805/2 та від 10.08.2021 року №0810/3 із долученими документами, мало бути погашення податкового векселя, зокрема, враховуючи, що на день розгляду справи у суді першої інстанції, строк на пред'явлення протесту вичерпано, на переконання суду, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про погашення податкового векселя не є втручанням у дискреційні повноваження Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідає меті адміністративного судочинства та сприяє ефективному захисту порушеного права позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, зокрема шляхом виходу за їх межі.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У матеріалах справи містяться платіжне доручення від 26.08.2021 року №1358, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у загальному розмірі 4 540,00 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, сплачена сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ «Торум».
Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торум” задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у погашенні простого векселя серії АА 2763011 від 11.05.2021 року, викладену у листі Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.08.2021 року №2719/6/33-00-04-02-01.
3. Визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неприйняття рішення за результатами проведення перевірки поданих Товариством з обмеженою відповідальністю “Торум” документів в порядку, визначеному статтею 229 Податкового кодексу України.
4. Зобов'язати Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти рішення про погашення простого векселя серії АА2763011 від 11.05.2021 року, виданого ТОВ “Торум”.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торум” (код ЄДРПОУ 41367994) за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП: 44045187) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 540, 00 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торум» (код ЄДРПОУ 41367994, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 82-Г, офіси 4,5);
Відповідач: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП: 44045187, адреса: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд.35);
Третя особа: Акціонерне товариство «Банк Січ» (код ЄДРПОУ 37716841, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд.63).
Повне рішення суду складено 01.10.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна