Справа № 357/13875/19
1-кп/357/219/21
29.09.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисників обвинуваченого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13
потерпілого ОСОБА_14
представника потерпілого
ОСОБА_15 ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110030002817 від 27.09.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іловайськ Донецької області, громадянин України, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 29.07.2013 року Київським районним судом м. Донецьк за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 296, ст. 70, ст. 71 КК України, до позбавлення волі строком до 4 років 2 місяця
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України, -
26.09.2019 близько 22 год. 20 хв. на території АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської області між раніше не знайомими ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_14 і ОСОБА_15 з іншої сторони, виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_7 образив матір ОСОБА_15 - ОСОБА_17 , яка знаходилася на території АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської області. Після сварки ОСОБА_18 покинув територію АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської на автомобілі таксі. 26.09.2019 року, близько 22 год. 35 хв. ОСОБА_7 повернувся на територію АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1 в м. Біла Церква Київської області, де знаходився ОСОБА_15 , і в цей час ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс один удар ножем в живіт ОСОБА_15 внаслідок чого завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді ушкодження брижі товстої кишки, петлі великого сальника, проникаючої рани на животі зліва, кров в черевній порожнині, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Своїми діями, які виразилися у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
Крім того, 26.09.2019 близько 22 год. 20 хв. на території АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської області між раніше не знайомими ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_14 і ОСОБА_15 з іншої сторони, виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_7 образив матір ОСОБА_15 . ОСОБА_17 , яка знаходилася на території АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської області. Після сварки ОСОБА_18 покинув територію АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської на автомобілі служби таксі під керуванням ОСОБА_19 . В подальшому, близько 22 год.40 хв. 26.09.2019, ОСОБА_7 повернувся на територію АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1 в м. Біла Церква Київської області, де наніс один умисний удар ножем ОСОБА_15 після чого, ОСОБА_14 перебуваючи на території вищевказаної АЗС «Marshal», побіг в напрямку руху ОСОБА_7 , де в подальшому неподалік вказаної АЗС «Marshal», близько 22 год. 40 хв. 26.09.2019 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 почалася боротьба, під час якої ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс ОСОБА_14 не менше п'яти ударів ножем по тілу останнього внаслідок чого завдав ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді рани в потиличній області зліва, на грудній клітині зліва, на животі зліва та на лівому плечі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми діями, які виразилися у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України визнав частково, цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12646 грн не визнав в повному обсязі, моральну шкоду в розмірі 100000 грн визнав частково в сумі 2000 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 показав наступне. 26.09.2021 року о 19 годині він закінчив свій робочий день на комбінаті «Поліс», де працював старшим зміни охорони, проживав в готелі «Поліс». Близько 21 год 30 хв приїхав на таксі до магазину «Піт Стоп». Вказував, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 знав раніше. В магазині купив дві пачки цигарок і банку слабоалкогольного напою. В магазині була продавець ОСОБА_22 та дівчина ОСОБА_23 , якій він запропонував її пригостити компотом. Вона відмовилася. Зайшов ОСОБА_20 , почав робити йому зауваження. Він ( ОСОБА_7 ) сказав Плесюку, що він не пристає до дівчини. Він вийшов з магазину, за ним вийшов ОСОБА_20 , підійшов ОСОБА_24 , вийшла ОСОБА_22 з ОСОБА_23 . Юлія ОСОБА_24 звернулася до нього і сказала, щоб він їхав. Після того як він докурив і випив напій, він сів до автомобіля таксі, розповів водію про цю ситуацію, під час поїздки можливо виражався нецензурною лайкою. Вони поїхали в сторону центра міста. Проїхавши певну відстань він попросив водія повернутися назад. Вказував, що оскільки настрій в нього був зіпсований, то він мав намір піти на роботу. Вони приїхали на територію «Полісу», зупинилися біля прохідної, він ( ОСОБА_7 ) попросив таксиста ОСОБА_25 заїхати на територію. Потім він зайшов в готель, хотів попередити, що сьогодні не буде ночувати. Після цього він відправився до магазину «Піт Стоп», оскільки хотів розміняти 50 євро, щоб розрахуватися з таксистом. Вказував, що раніше ОСОБА_26 обмінювала йому іноземну валюту або давала за неї товар. Правіше від входу в магазин стояв ОСОБА_20 , який висловив йому своє невдоволення. ОСОБА_20 стояв сам, він був агресивний. Вони розмовляли правіше від входу в магазин, ОСОБА_20 вдарив його в ліву ногу ножем, він перехопив ніж у ОСОБА_20 і в цей момент відчув удар в голову справа. Від удару вони з ОСОБА_20 похитнулися, він направився вліво, зробив пів кроку і вдарив ножем ОСОБА_24 , при цьому ніж тримав в правій руці. Куди саме прийшовся удар він не знає. Як з'ясувалося потім, що удар прийшовся в живіт. Після цього він направився в темряву праворуч від входу в магазин. Коли він йшов, то бачив як в його бік йдуть два силуети, він махав ножем. Вказував, що відчував себе погано, був дезорієнтований. Хтось з цих людей його вирубив. Зазначив, що ніж йому не належить і він не мав бажання нанести удар ОСОБА_24 . Вказував, що допускає, що міг нанести потерпілому ОСОБА_20 тілесні ушкодження, які зазначені в обвинувальному акті, махаючи ножем. Тілесні ушкодження ОСОБА_20 і ОСОБА_24 наніс з метою захисту свого життя. Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_14 визнав частково, а саме 2000 грн моральної школи. Розмір матеріальної шкоди не визнав, вказував, що потерпілим не доведено витрат на лікування.
Незважаючи на часткове невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованих кримінального правопорушення та проступку, вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Вина обвинуваченого підтверджується сукупністю зібраних та досліджений у судовому засіданні доказів, зокрема:
= показаннями потерпілого ОСОБА_14 , який суду показав, що 26 вересня 2019 року він пішов до магазину, що по вул. Сквирське шосе в м. Біла Церква, який розташований на території АЗС, де працює його кума ОСОБА_26 . Близько 22 год. 15 хв. він підійшов до магазину, біля входу в магазин стояла його кума ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ОСОБА_23 і ОСОБА_28 , вони розмовляли. ОСОБА_26 пішла до магазину робити каву, всі зайшли до магазину. ОСОБА_23 стала обличчям до вітрин, ОСОБА_28 стояв позаду, почав до неї чіплятися. Він ( ОСОБА_14 ) попросив ОСОБА_28 вести себе ввічливо, між ними виникла словесна перепалка, при цьому він сказав, що не хоче розмовляти з ОСОБА_28 . Вказав, що ОСОБА_28 був в стані алкогольного сп'яніння, був збуджений, очі його були скляні, поведінка його була неадекватною. Підійшов ОСОБА_29 і вони з ним вийшли на вулицю. Кума Юлія винесла їм каву. Слідом на ОСОБА_30 вийшов ОСОБА_28 , він знаходився від ОСОБА_31 на відстані витягнутої руки. ОСОБА_28 почав їх провокувати на бійку, йому не сподобалося, що йому робили зауваження. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_24 : « ОСОБА_32 викликати смотрящого". Юлія почала його всаджувати до автомобіля таксі марки «Жигулі». Таксі стояло напроти магазину. ОСОБА_28 сів в автомобіль і поїхав. Вони із ОСОБА_24 пішла до пеньочків, які поруч з магазином. На пеньочках сидів ОСОБА_33 . ОСОБА_24 відійшов до кущів побалакати. Тут він побачив, що під'їхав автомобіль, в цей час ОСОБА_24 закричав і побіг в бік магазину. За ним побіг ОСОБА_28 і зник за вуглом заправки. Він ( ОСОБА_20 ) почав рухатися від заправки «Інтернафти» вздовж забора, побачив силует людини, це був ОСОБА_28 . Останній наніс йому (Плесюку) близько шести ударів ножем в лівий бік. Він відштовхнув ОСОБА_28 і сказав йому, щоб той зупинився. Поблизу пройшла людина. Вони з ОСОБА_28 продовжували боротьбу, під час якої ОСОБА_28 наніс йому три удари ножем в руку і в голову. Тут він почув голос ОСОБА_34 , який сказав: «Ми його практично заломали». Коли ОСОБА_35 підсвітив ліхтариком, то він побачив, що в правій руці ОСОБА_28 був ніж. Коли вони з ОСОБА_36 скрутили ОСОБА_28 , то він ( ОСОБА_20 ) відкинув ножа. Гриб сів зверху на ОСОБА_28 . Потім він пам'ятає як його заносили на ношах до автомобіля «Швидкої допомоги». Перебував на стаціонарному лікуванні 20 днів, потім ще лікувався. Зі слів ОСОБА_37 знає, що ОСОБА_38 оперували, потім він був в реанімації. Після цього вони з ОСОБА_24 лежали в одній палаті. Зі слів ОСОБА_24 знає, що ОСОБА_28 встромив йому ( ОСОБА_24 ) ножа в живіт. Цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить стягнути із ОСОБА_7 на його користь 12646 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди. Вказував, що до цієї події він працював на виробництві за станком. Після лікування був вимушений звільнитися за станом здоров'я;
= показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який суду показав, що у вересні 2019 року близько 21 години він прийшов на заправку «Інтернафта» в магазин «Піт Стоп», де працює його мама ОСОБА_17 . Він стояв на дворі і курив, бачив, що в приміщенні магазину його мама ОСОБА_17 розмовляла з ОСОБА_28 , вони сварилися. Вказував, що ОСОБА_28 до цього він не знав. Через 5-10 хвилин вийшов ОСОБА_28 . На вулицю вийшли ОСОБА_20 і ОСОБА_39 ( ОСОБА_40 ). ОСОБА_20 розмовляв із ОСОБА_28 . ОСОБА_28 був п'яний, з пляшкою пива, він не ввічливо розмовляв з ОСОБА_20 . Він ( ОСОБА_24 ) зробив зауваження ОСОБА_28 . Після цього вони з ОСОБА_28 почали з'ясовувати стосунки. Їхня розмова тривала близько 10 хвилин. Потім ОСОБА_28 сів в таксі і поїхав. А він ( ОСОБА_24 ) залишився біля магазину розмовляти з другом по телефону десь метрів за 50 від магазину, в сторону пішохідного переходу, там поруч біля столиків стояли ОСОБА_20 із ОСОБА_36 . Потім він ( ОСОБА_24 ) розвернувся і відчув удар від ОСОБА_28 в лівий бік, стало боляче і він побіг в магазин. Сказав мамі, щоб викликала «швидку допомогу», на ньому було видно поріз. Після нанесення удару він ( ОСОБА_24 ) крикнув Плесюку, що повернувся ОСОБА_28 . «Швидка допомога» приїхала через 10 хвилин, надали йому допомогу, госпіталізували до лікарні «Семашко». Тиждень він лежав в хірургічному відділенні після операції. Матеріальної допомоги йому ніхто не пропонував. З ОСОБА_20 вони лежали в одній палаті.
Показаннями свідків, а саме:
= свідка ОСОБА_17 , яка суду показала, що працює продавцем на ПП «Інтернафта плюс». 26.09.2019 року ввечері до неї в магазин прийшла ОСОБА_41 . Останню вона знала як покупця. Через 10-15 хвилин після приходу ОСОБА_23 приїхав ОСОБА_28 на автомобілі таксі вітчизняного виробника. Вони з ОСОБА_23 вийшли з магазину, ОСОБА_28 вийшов за ними. Був збуджений, чіплявся до ОСОБА_23 , казав їм, щоб показали йому місто і що він хоче покататися. Далі до них підійшов ОСОБА_14 , вони зайшли до магазину. ОСОБА_28 почав чіплятися до ОСОБА_20 через те, що він ( ОСОБА_20 ) розмовляє українською мовою. В цей час у вікно магазину постукав її син ОСОБА_29 і ОСОБА_20 вийшов до нього на вулицю. ОСОБА_28 вийшов слідом за ОСОБА_20 . На дворі її син ОСОБА_24 зробив ОСОБА_28 зауваження, вони почали сваритися. Вона вийшла до них на вулицю, стала поміж них. ОСОБА_24 казав ОСОБА_28 , що не гарно так звертатися до старших. Вона вмовила ОСОБА_28 сісти до автомобіля таксі. В цей час ОСОБА_28 сказав, що ще їм «здєлає» і поїхав. Весь цей час на неї чекав покупець ОСОБА_42 , вона його обслугувала і він вийшов. ОСОБА_24 з ОСОБА_20 також вийшли з магазину. Через хвилин 10-15 по тому до магазину забіг ОСОБА_29 і сказав: « ОСОБА_43 , мене підрізали». Вона побачила рану на тілі сина і викликала «швидку допомогу». Через хвилин 5-10 зі сторони залізничної дороги вийшов ОСОБА_35 і сказав, що вони з ОСОБА_20 зловили ОСОБА_28 . У ОСОБА_44 вся курточка була в крові. Вона викликала працівників поліції. В цей час під'їхав автомобіль «швидкої допомоги» і вони разом з сином і ОСОБА_36 поїхали в лікарню. Того ж дня в лікарні вона бачила і ОСОБА_20 ;
= свідка ОСОБА_45 , яка суду показала, що 26.09.2019 року близько 21 години вона прийшла до магазину, де працює ОСОБА_26 щоб попити кави. Спочатку вони були вдвох, потім прийшов ОСОБА_28 , він скупився і вони втрьох вийшли на вулицю. Потім прийшов кум ОСОБА_46 . Юлія відпускала покупців, ОСОБА_28 в цей час почав чіплятися до неї ( ОСОБА_47 ). ОСОБА_20 зробив ОСОБА_28 зауваження. ОСОБА_28 почав нецензурно висловлюватися в бік ОСОБА_20 через те, що ОСОБА_20 звертався до нього українською мовою. ОСОБА_20 з ОСОБА_28 стояли при вході в дверях магазину, в цей час у вікно постукав ОСОБА_24 і позвав ОСОБА_48 . Після цього вона пішла додому. Вказувала, що ОСОБА_28 вів себе зухвало, був неадекватний, просив показати йому місто. Раніше вона бачила ОСОБА_28 в магазині як покупця, але з ним не спілкувалася;
= свідка ОСОБА_42 , який суду показав, що 26.09.2019 року близько 21 години він прийшов на заправку, щоб купити води. Напроти вхідних дверей магазину стояли троє чоловіків і ОСОБА_26 , між ними був конфлікт. Він відійшов до пеньочків, що коло магазину. Бачив, що приїхав автомобіль таксі і чоловік сів в нього. Після цього він ( ОСОБА_35 ) купив пиво і пішов на пеньочки пити пиво. Почув крик чоловіка, який лунав з боку залізнодорожного вокзалу, він ( ОСОБА_35 ) пішов за заправку. Там він побачив двох чоловіків, один з них махав рукою, інший його заспокоював. Він ( ОСОБА_35 ) подумав, що в одного з чоловіків в руках пістолет. Коли він ( ОСОБА_35 ) почав проходити мимо них, то чоловік, який заспокоював іншого сказав: «Дай людині пройти». Він ( ОСОБА_35 ) пройшов мимо них і подумав, що чоловікові потрібен захист і, зайшовши позаду, побачив боротьбу чоловіків. Тоді він ( ОСОБА_35 ) накинувся на нападника ззаду і вони продовжили боротьбу втрьох. Нападник наніс йому п'ять ножових поранень в область п'ятої грудної клітини. Ці удари він відчував. Потім разом з іншим чоловіком вони скрутили нападника, забрали в нього ножа та викинули. ОСОБА_20 залишився з нападником, а він ( ОСОБА_35 ) побіг до магазину, щоб викликати наряд поліції. Вказав, що його доставили до лікарні, де він перебував сім днів з діагнозом колоті рани. Вказав, що нападником був ОСОБА_28 . Заяву про притягнення ОСОБА_28 до кримінальної відповідальності в нього ніхто не відбирав;
= свідка ОСОБА_49 , який суду показав, що він працює водієм таксі. У вересні 2019 року його, як таксиста, викликав ОСОБА_28 . Близько 19 годин він забрав ОСОБА_28 і його знайомого. Після цього завезли знайомого ОСОБА_28 на вул. Київську, що в м. Біла Церква. Потім з ОСОБА_28 вони близько години їздили по місту, ОСОБА_28 пив щось з баночки. Після цього вони з ОСОБА_28 приїхали на ОСОБА_50 , ОСОБА_28 пішов в магазин за цигарками, він ( ОСОБА_25 ) чекав на ОСОБА_28 хвилин 20-30. Вказував, що весь цей час перебував в автомобілі, стояв прямо біля входу до магазину, що на АЗС. З магазину вийшли двоє чоловіків і жінка. Між ними відбувалася сварка, почалася штовханина. Двоє хлопців підійшли до ОСОБА_28 , один з них махав руками, ОСОБА_28 відскочив, продавчиня їх розбороняла. Поведінка ОСОБА_28 була направлена в бік тих людей. Крові на ОСОБА_28 він не бачив. ОСОБА_28 виражався нецензурною лайкою, він ( ОСОБА_25 ) казав йому, щоб він заспокоївся. Потім вони поїхали в напрямку першої лікарні, розвернулися біля магазину «Мисливець», ОСОБА_28 сказав, щоб він їхав до «Полісу». Вони приїхали на територію «Полісу», ОСОБА_28 пішов у ворота попід парканом наліво. Напроти цієї будівлі знаходилася заправка. Він ( ОСОБА_25 ) чекав на повернення ОСОБА_28 хвилин 20-30, потім зателефонував йому, проте трубки ніхто не взяв і він поїхав звідти. Як від'їжджав, то бачив, що біля заправки були працівники поліції. Вказував, що до цього кілька разів ОСОБА_28 возив на таксі. ОСОБА_28 йому розповідав, що працює в «Полісі» охоронником. Вказував, що того дня він у ОСОБА_28 ножа чи пістолета не бачив;
= свідка ОСОБА_51 , який суду показав, що 26.09.2019 року він здзвонився із ОСОБА_24 , домовилися про зустріч. Ввечері ОСОБА_24 зателефонував близько 22 години і кричав, що його підрізали, кричав « ОСОБА_52 ». Він ( ОСОБА_53 ) приїхав за 3-4 хвилини, побачив ОСОБА_24 , який розповів йому, що його ( ОСОБА_24 ) пирнули ножем, ОСОБА_24 тримався за бік, також він бачив пораненого ОСОБА_54 .
Всі досліджені судом покази потерпілих та свідків по справі є чіткими, логічними, послідовними та узгодженими між собою. Вищезазначені показання свідків та потерпілих суд, відповідно до ст.ст. 85, 86 КПК України, визнає належними та допустимими доказами у справі.
Крім цього вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується:
= протоколом огляду місця події від 26.09.2019 року, а саме земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_3 . Під час огляду в присутності понятих виявлено та вилучено змиви речовини бурого кольору, марлевий тампон, куртка, два мобільні телефони, пачка цигарок та 6 ключів (т.1, а.с. 238-241) з фототаблицею до протоколу огляду місця події від 26.09.2019 року в АДРЕСА_3 , на якій зображено загальний вигляд магазину; обстановку на АЗС; стежку, яка розташована паралельно залізнодорожній колії; місце бійки; речовина бурого кольору та речі, виявлені на місці бійки (т.1, а.с. 242-247);
= розпискою ОСОБА_55 від 27.09.2019 року, відповідно до якої останній отримав 6 ключів, вилучих у ОСОБА_7 , які належать ТОВ «Перспективна угода» (т.1, а.с. 248);
= протоколом огляду місця події від 27.09.2019 року, а саме земельної ділянки, що розташована поруч із АЗС «Маршал» в м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, відповідно до якого в присутності понятих виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на ніж (т.1, а.с. 249-252);
= протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.09.2019 року, відповідно до якого 27.09.2019 року о 01 год. 00 хв. в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_7 за участі захисника та в присутності понятих (т.2, а.с. 1-3);
= копією протоколу № 734 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 27.09.2019 року ОСОБА_7 . Висновок огляду: алкогольне сп'яніння (т.2, а.с. 4);
= протоколом огляду предметів від 29.09.2019 року, а саме ножа, вилученого при огляді місця події, який проводився в каб. № 52 по вул. Привокзальна, 3А в м. Біла Церква. Об'єктом огляду є ніж, який складається із клинка і рукоятки. Кріплення рукоятки до клинка. Загальна довжина ножа - 325 мм. Клинок ножа завдовжки 117 мм виготовлений із дерева, має світло-коричневу поверхню. У клинка виражені лезо, обух і скіс обуха. Лезо завдовжки 10,5 см, згинається вгору в бік вістря, початок вигину в 7,2 см від обмежувача. Лезо клинка з двостороннім заточуванням, лінія заточування знаходиться на рівні обуха. Клинок має прямокутну п'яту довжиною 11 мм. Товщина обуха клинка - 2,9 мм. Ширина клинка в середній частині - 24,8 мм в 42 мм від обмежувача, максимальна ширина в області п'яти - 25,2 мм. Лезо клинка плавно згинається і, з'єднуючих зі скосом обуха під кутом 45 градусів, утворює вістря. Рукоятка ножа прямої форми. Довжина рукоятки - 104 мм. Діаметр рукоятки у напрямку від середини до кінців зменшується. Верхній кінець рукоятки закруглений і виступає у бік леза клинка на 5 мм. На поверхні ножа виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров (т.2, а.с. 5,6) з фототаблицею до протоколу огляду предметів від 29.09.2019 року із зображенням ножа (т.2, а.с.7,8);
= протоколом огляду предметів від 05.10.2019 року, а саме мобільного телефону марки «Samsung», який вимкнений (т.2, а.с. 9);
= фототаблицею до протоколу огляду предметів від 29.09.2019 року із зображенням мобільного телефону марки «Samsung» (т.2, а.с. 10,11);
= постановою про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів від 27.09.2019 року, винесеною слідчим СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_56 , відповідно до якої чоловіча куртка чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; розкладний мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, що належить ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, змиви речовини бурого кольору, футболку сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; спортивні штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, ніж, на лезі якого наявні сліди речовини бурого кольору визнано речовим доказом та вирішено зберігати при матеріалах кримінального провадження та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області та квитанцією про прийняття речових доказів до кімнати зберігання (т.2, а.с. 12-14);
= ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2019 року про накладення арешту на майно, а саме на: чоловічу куртку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; розкладний мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, що належить ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, футболку сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; спортивні штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, ніж, на лезі якого наявні сліди речовини бурого кольору (т.2, а.с. 15-18);
= розпискою ОСОБА_57 від 03.10.2019 року про отримання нею мобільного телефону чорного кольору, що належить її чоловіку ОСОБА_14 , який було вилучено під час огляду місця події 27.09.2019 року (т.2, а.с. 19);
= висновком експерта № 575/д від 25.11.2019 року, відповідно до якого під час проведення судово-медичної експертизи по медичних документах ОСОБА_15 , 1996 року народження, знайдені наступні ушкодження: ушкодження брижі товстої кишки, петлі великого сальника; проникаюча рана на животі зліва; кров в черевній порожнині. Описані ушкодження заподіяні гострими предметами можливо в строк, указаний в ухвалі і могли виникнути від удару ножем. Дані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя. Локалізація та характер ушкоджень дають змогу вважати, що мала місце одна точка прикладення сили. При вивченні медичних документів на ім'я ОСОБА_15 не було виявлено ушкоджень, які б не відповідали даті травми (т.2, а.с. 20-21);
= висновком експерта № 576/д від 25.11.2019 року, відповідно до якого при вивченні медичної документації на ім'я ОСОБА_14 знайдені наступні ушкодження: рани в потиличній області зліва, на грудній клітині зліва, на животі зліва та на лівому плечі. Описані ушкодження, згідно медичної документації - різані та колото-різані, а тому повинні бути заподіяні гострими (гострим) предметами, яким міг бути клинок ножа, можливо в строк, указаний в ухвалі. Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Локалізація та характер ушкоджень дають змогу вважати, що мало бути не менш, ніж п'ять точок прикладення сили. Характер та локалізація ушкоджень дають змогу вважати, що вони не могли утворитися в результаті падіння з висоти власного зросту. При вивченні медичних документів на ім'я ОСОБА_14 не було виявлено ушкоджень, які б не відповідали даті травми (т.2, а.с. 22,23);
= протоколом проведення слідчого експерименту від 24.10.2019 року за участі потерпілого ОСОБА_14 в присутності понятих в магазині «Пітстоп» поблизу АЗС «Маршал» в м. Біла Церква, вул. Залізнична. Слідчий експеримент проводився з метою уточнення відомостей щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14 (т.2, а.с. 24,25);
= додатком до протоколу проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_14 від 24.10.2019 року - оптичним диском, на якому потерпілий ОСОБА_14 розповів та показав про обставини нанесення йому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та про події 26.09.2019 року (т. 2, а.с. 26);
= протоколом проведення слідчого експерименту від 24.10.2019 року за участі потерпілого ОСОБА_15 в присутності понятих в магазині «Пітстоп» поблизу АЗС «Маршал» в м. Біла Церква, вул. Залізнична. Слідчий експеримент проводився з метою уточнення відомостей щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_15 (т.2, а.с. 27,28);
= додатком до протоколу проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_15 від 24.10.2019 року - оптичним диском, на якому потерпілий ОСОБА_15 розповів та показав про обставини нанесення йому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та про події 26.09.2019 року (т.2, а.с. 29);
= висновком експерта № 581/д від 25.11.2019 року, відповідно до якого локалізація та характер ушкоджень у ОСОБА_14 , виявлених при вивченні медичних документів, дають змогу вважати, що вони могли виникнути при обставинах, вказаних ним у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.10.2019 року (т. 2, а.с. 30);
= висновком експерта № 582/д від 25.11.2019 року, відповідно до якого локалізація та характер ушкоджень у ОСОБА_15 , виявлених при вивченні медичних документів, дають змогу вважати, що вони могли виникнути при обставинах, вказаних ним у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.10.2019 року (т.2, а.с. 31);
= висновком експерта № 553/д від 31.10.2019 року, відповідно до якого при судово-медичному обстеженні ОСОБА_7 01.10.2019 року знайдені наступні ушкодження: а) синці, садно та крововилив на обличчі; синці та садна на тулубі; синці та садно на руках; б) рани на тулубі справа, на лівій кисті та на лівому стегні. Ушкодження, описані в пункті № 1а заподіяні тупими предметами, не виключена можливість і під час боротьби. Рани, описані в пункті № 1б заподіяні гострими (гострими) предметами, чим міг бути і клинок ножа. Дані ушкодження могли виникнути в строк та при обставинах, указаних обстежуваним. Рани відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (тривалістю понад шести днів, але не більше, як три тижні (21 день). Синці, садна, крововилив відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.2, а.с. 32);
= висновком експерта № 618/д від 22.11.2019 року, відповідно до якого виключити можливість виникнення ушкоджень у ОСОБА_7 при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_14 у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.10.2109 року не представляється можливим (т.2, а.с. 33);
= висновком судово-психіатричного експерта № 444 від 13.11.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності. ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_7 під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_7 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 не потребує. Клінічних ознак алкогольної та наркотичної залежності під час проведеного обстеження у ОСОБА_7 не виявлено (т.2, а.с. 34, 35);
= протоколом пред'явлення предмету для впізнання за фотознімками від 04.12.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_14 , в присутності понятих, в кабінеті № 49 Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області впізнав предмет (ніж) за фотознімком під номером 3, а саме за наступною сукупністю ознак: за дерев'яною рукояткою посередині якого розташовані кнопки (т.2, а.с. 36-38);
= заявою ОСОБА_14 про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності від 03.12.2019 року (т. 2, а.с. 103);
= постановою про призначення судово-медичної експертизи від 22.10.2019 року (т.2, а.с. 177, 178);
= рапорт слідчої ОСОБА_58 (Демчукової) про те, що до матеріалів кримінального провадження помилково було долучено чорновик іншої постанови (т.2, а.с. 179).
Відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України та кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110030002817 від 27.09.2019 року (т.1, а.с. 236, 237).
Стороною обвинувачення надано рапорти, які містяться в т. 2, а.с. 96, 97, відповідно до яких 26.09.2019 року о 22.40 год. надійшло повідомлення зі служби 102, що 26.09.2019 року о 22.40 год. за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_17 повідомила про те, що невідомий чоловік в нетверезому вигляді порізав трьох чоловік ножем, ШМД на місці, правопорушника затримано, всі живі, просить наряд поліції. Дані рапорти складені на підставі заяви ОСОБА_17 , зареєстровано ЄО № 31961 та № 31962 від 26.09.2019 року. Дані рапорти свідчать про час та місце вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні переглянуто слідчі експерименти за участі потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які містяться на CD-дисках (т.2, а.с. 26, 29).
Також в судовому засіданні оглянуто речові докази, а саме: футболка та штани обвинуваченого ОСОБА_7 зі слідами бурої речовини, на штанах мається поріз, чоловіча куртка чорного кольору зі слідами бурого кольору, яка належить ОСОБА_28 , ніж зі слідами бурого кольору, мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, який належить обвинуваченому.
Потерпілий ОСОБА_14 після огляду речових доказів зазначив, що він впізнає цей ніж - це той самий ніж, яким ОСОБА_28 наніс йому тілесні ушкодження.
Всі вищевказані матеріали приймаються судом як допустимі та належні докази, оскільки вони складені слідчими відповідно до вимог КПК України, підписані всіма учасниками слідчих дій без зауважень.
Стороною захисту, на підтвердження нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілими, надано:
= копію висновку експерта № 146 від 08.10.2019 року, відповідно до якого при судово-медичному обстеженні гр. ОСОБА_7 знайдені наступні ушкодження: а) синці, садно та крововилив на обличчі; синці та садна на тулубі; синці та садно на руках;б) рани на тулубі справа, на лівій кисті та на лівому стегні. 2. Ушкодження, описані в пункті № 1а, заподіяні тупими предметами. Рани, описані в пункті № 1б, заподіяні гострим (гострими) предметами. 3. Дані ушкодження могли виникнути в строк та при обставинах, указаних обстежуваним. 4. Рани відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Синці, садна, крововилив відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.2, а.с. 181, 182);
= відповідь начальника ІТТ № 1 ГУНП в Київській області ОСОБА_59 від 15.05.2021 року про те, що ОСОБА_7 був поміщений до ІТТ № 1 ГУ НП 27.09.2019 року о 06 год. 40 хв. Під час поміщення до ІТТ у гр. ОСОБА_7 були виявлені та зареєстровані в ЖЕО № 31979 від 27.09.2019 року тілесні ушкодження, а саме - множинні т/у на голові, тулубі та руках, ОСОБА_7 була викликана швидка медична допомога, лікарем ШМД було рекомендовано консультація лікаря нейрохірурга. Лікарем нейрохірургом ОСОБА_60 було оглянуто ОСОБА_7 та назначено лікування (т.2, а.с. 184);
= копією витягу з книги обстеження осіб, які утримуються в ІТТ № 1 ГУНП в Київській області, на а.с. 187 зазначено - ОСОБА_7 та виявлені тілесні ушкодження (т.2, а.с. 185-188);
= копією витягу з книги надання медичної допомоги особам, які тримаються в ІТТ, на а.с. 191 міститься відмітка - ОСОБА_7 , дата і час виклику 27.09.2019 року о 14 год. 30 хв., мета виклику бригади ШМД - сильний головний біль, запаморочення (т.2, а.с. 189-194).
Стороною обвинувачення, на вимогу сторони захисту, надано заяву ОСОБА_7 про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які нанесли йому тілесні ушкодження (т.2, а.с. 104).
Суд констатує, що потерпілими не оспорюється факт боротьби з ОСОБА_7 з метою самооборони, покази обвинуваченого та потерпілих з даного приводу узгоджені між собою.
Допитаний за клопотання сторони захисту експерт ОСОБА_61 суду показав, що має досвід роботи експертом 33 роки. Ним було складено висновок експерта № 553/д. При складанні висновку він керувався наказом МОЗ № 6, висновок складав на вимогу постави слідчої ОСОБА_62 , в постанові було три запитанні, він надав три відповіді. Висновок № 146 ліг в основу експертизи № 553/д. Вказував, що в експертизі зазначено, що рани ОСОБА_28 заподіяні гострим предметом, чотири рани - на грудях, на руці і на нозі. Він сам оглядав ОСОБА_28 і записав всі ушкодження, які на ньому були. Всі рани нанесені ОСОБА_28 розташовані в зоні тіла, де їх можна нанести власноручно. Експертиза проводилася 01 жовтня.
Захисник ОСОБА_13 просила суд визнати недопустимими наступні докази: протокол проведення слідчого експерименту від 24.10.2019 року за участі потерпілого ОСОБА_14 та додаток до протоколу диск із відеозаписом слідчого експерименту; висновки експерта № 575/д від 25.11.2019 року; № 576/д від 25.11.2019 року; № 581/д від 25.11.2019 року та № 582/д від 25.11.2019 року, мотивуючи це наступним. На думку сторони захисту, слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_14 проведено з порушенням норм КПК, оскільки в межах кримінального провадження № 12019110030002817, внесеного до ЄРДР 27.09.2017 року за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , ОСОБА_14 заяви про вчинення відносно нього кримінального правопорушення не подавав та потерпілим визнаний не був. 03.12.2019 року ОСОБА_14 до Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, 04.12.2019 року за даною заявою внесено відомості до ЄРДР за № 12019110030003664 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України. Станом на 24.10.2019 року ОСОБА_14 не мав статус потерпілого в кримінальному провадженні № 12019110030003664. 24.10.2019 року проведена слідча дія - слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_14 до внесення відомостей до ЄРДР. Крім того, під час призначення та проведення експертиз (висновки експерта № 575/д від 25.11.2019 року; № 576/д від 25.11.2019 року) порушено право підозрюваного на захист. Як вбачається зі змісту судово-медичних експертиз № 575/д від 25.11.2019 року; № 576/д від 25.11.2019 року, експертом досліджувалися медичні карти стаціонарних хворих № 10545 та № 10546, однак, на думку сторони захисту, прокурором не надано доказів підтвердження отриманих медичних карток у встановленому законом порядку. Також захисником зазначено, що висновком експерта № 581/д від 25.11.2019 року встановлено механізм виникнення тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_14 . Однак, на момент призначення та проведення експертного дослідження відомості до ЄРДР стосовно тілесних ушкоджень ОСОБА_14 не вносилися. А тому висновок експерта № 581/д, сформований на підставі недопустимих доказів, а саме висновку експерта № 576/д та слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_14 від 24.10.2019 року. Також сторона захисту зазначає, що експерт, під час проведення експертного дослідження № 581/д досліджував висновок експерта № 576/д, а під час проведення експертного дослідження № 582/д досліджував висновок експерта № 576/д. Однак експерту надавалася лише постанова про призначення судово-медичної експертизи та протокол слідчого експерименту з додатком. Тому експерт порушив заборону за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.
Крім того, захисник ОСОБА_13 просила суд відповідно до ч. 3 ст. 358 КПК України виключити з числа доказів рапорти від 26.09.2019 року, оскільки повідомлення, які містяться у вказаних рапортах, є лише підставою для внесення відомостей до ЄРДР та протокол огляду предмету від 29.09.2019 року, а саме ножа, оскільки, на думку захисту, розкладний ніж не може бути такої довжини, клинок ножа виготовлений із дерева, а не із металу.
Також захисник ОСОБА_13 звернула увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_7 26.09.2019 року також отримав тілесні ушкодження, написав заяву про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, проте дана заява залишилася поза увагою органів досудового розслідування.
Надаючи оцінку доказу - протоколу проведення слідчого експерименту від 24.10.2019 року за участі потерпілого ОСОБА_14 та додатку до протоколу - відеозапису слідчого експерименту, суд вважає даний доказ допустимим з наступних підстав. Відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст.121 КК України було внесено до ЄРДР 27.09.2019 року за № 12019110030002817 по факту вчинення ОСОБА_7 конфлікту з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_15 та 03.12.2019 року внесено відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 125 КК України за № 12019110030003664 по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_14 (т.1, а.с. 236, 237). Постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 04.12.2019 року матеріали кримінального провадження за № 12019110030002817 та № 12019110030003664 були об'єднані в одне провадження за № 12019110030002817 (т.2, а.с. 117, 118). Як вбачається із рапортів від 26.09.2019 року (т. 2, а.с. 97), о 22.40 год. надійшло повідомлення зі служби 102, що вказаного дня о 22.40 год. за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_17 повідомила про те, що невідомий чоловік в нетверезому вигляді порізав трьох чоловік ножем, ШМД на місці, правопорушника затримано, всі живі, просить наряд поліції. Тобто, досудове розслідування здійснювалося щодо двох потерпілих - ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в кримінальному провадженні в рамках однієї події - від 26.09.2019 року. Висновком експерта № 576/д від 25.11.2019 року було встановлено ступінь тілесних ушкоджень, як таких, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Оскільки до 25.11.2019 року не було встановлено ступінь тілесних ушкоджень, досудове розслідування проводилося за ч. 1 ст. 121 КК України. Під час огляду відтворення з потерпілим ОСОБА_14 , судом встановлено, що останній надав чіткі та послідовні покази, на статисту відтворив нанесення йому ОСОБА_7 ударів ножем, які узгоджуються з показаннями, наданими ОСОБА_14 в суді.
Щодо слідчого експерименту від 24.10.2019 року, суд вважає, що він проведений відповідно до вимог ст. 240 КПК України особою, яка вповноважена на проведення слідчого експерименту шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Висновки експерта № 575/д від 25.11.2019 року; № 576/д від 25.11.2019 року; № 581/д від 25.11.2019 року та № 582/д від 25.11.2019 року суд визнає належним і допустимим доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87,101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.
Так, на спростування твердження захисника щодо отримання медичних карток експертом у невстановленому законом порядку, суд зазначає наступне. Відповідно до постанов слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_63 від 07.11.2019 року було призначено судово-медичну експертизу щодо встановлення механізму, часу та обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілим Плесюку та ОСОБА_15 . В розпорядження експерту було надано копію вказаної постанови та протоколи слідчого експерименту (т.2, а.с. 111-114). Крім цього, ухвалами слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2019 року слідчому ОСОБА_64 надано тимчасовий доступ до медичних карток хворих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з можливістю вилучення документів, з яких складається амбулаторна картка, що знаходиться в Комунальному закладі БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1» (т.2, а.с. 98,99). Тобто, висновки експерта № 575/д від 25.11.2019 року; № 576/д від 25.11.2019 року; № 581/д від 25.11.2019 року та № 582/д від 25.11.2019 року ґрунтуються на відомостях, які стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, що узгоджується зі змістом ч. 3 ст. 101 КПК України.
Суд звертає увагу на те, що рапорти від 26.09.2019 року не є доказом по справі, а лише свідчать про час та місце вчинення кримінального правопорушення.
Щодо посилання захисника на виключення з числа доказів протоколу огляду предмету від 29.09.2019 року, суд приходить до наступного висновку. Посилання захисника ОСОБА_13 на те, що розкладний ніж не може бути такої довжини та клинок якого виготовлений з деревини, повністю спростовуються протоколом огляду предмету від 29.09.2019 року, під час проведення якого встановлено, що ніж складається із клинка і рукоятки. Кріплення рукоятки до клинка. Загальна довжина ножа - 325 мм. В протоколі зокрема, зазначено, що у клинка ножа виражені лезо, обух і скіс обуха (т.2, а.с. 5,6) та фототаблицею до протоколу огляду (т.2, а.с. 7,8), на якому зображено оглянутий предмет - ніж.
Щодо твердження захисника обвинуваченого про порушення права підозрюваного ОСОБА_7 на захист під час призначення та проведення експертиз (висновки експерта № 575/д від 25.11.2019 року; № 576/д від 25.11.2019 року), суд приходить до наступного. В протоколі затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 27.09.2019 року (т.2, а.с. 1-3) зазначено, що під час затримання останнього був залучений та присутній захисник ОСОБА_8 , який був захисником ОСОБА_7 під час всього досудового розслідування та судового розгляду до 11.03.2020 року, про що свідчить розписка захисника про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (т.1, а.с. 11). Під час судового розгляду 11.03.2020 року обвинувачений ОСОБА_7 відмовився від захисника ОСОБА_8 .
Твердження сторони захисту щодо не встановлення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та не реагування на це працівниками органів досудового розслідування не заслуговують на увагу та надають підстави вважати, що вказана позиція свідчить про намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинене, оскільки висновком експерта № 553/д від 31.10.2019 року проведено судово-медичне обстеженні ОСОБА_7 виявлені ушкодження, які могли виникнути в строк та при обставинах, указаних обстежуваним. (т.2, а.с. 32).
Посилання сторони захисту щодо визнання неналежним та недопустимим доказом постанову від 22.10.2019 року про призначення судово-медичної експертизи, оскільки кількість запитань в постанові та висновку експерта № 553/д від 31.10.2019 року не знайшло своє підтвердження в суді. Рапортом слідчої ОСОБА_65 (дівоче прізвище ОСОБА_66 ), поданий прокурору ОСОБА_67 14.09.2021 року слідча доповідає, що до матеріалів кримінального провадження було помилково долучено чернетку іншої постанови. В судовому засіданні прокурором було надано постанову про призначення судово-медичної експертизи від 22.10.2019 року, яка судом визнано належним та допустимим доказом (т.2, а.с. 177, 178).
Отже, джерелами доказів в їх сукупності підтверджується обставини, регламентовані ст. 91 КПК України, тому суд визнає їх належними й допустимими, що свідчить про те, що у ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що 26.09.2019 близько 22 год. 20 хв. на території АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської області між раніше ОСОБА_7 та ОСОБА_14 і ОСОБА_15 з іншої сторони, виник конфлікт. 26.09.2019 року, близько 22 год. 35 хв. ОСОБА_7 повернувся на територію АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1 в м. Біла Церква Київської області, де знаходився ОСОБА_15 , і в цей час ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс один удар ножем в живіт ОСОБА_15 внаслідок чого завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді ушкодження брижі товстої кишки, петлі великого сальника, проникаючої рани на животі зліва, кров в черевній порожнині, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя в момент заподіяння. Крім того, беззаперечно встановлено, що 26.09.2019 близько 22 год. 20 хв. на території АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської області між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 і ОСОБА_15 виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_7 образив матір ОСОБА_15 . ОСОБА_17 , яка знаходилася на території АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1, в м. Біла Церква Київської області. Близько 22 год.40 хв. 26.09.2019, ОСОБА_7 повернувся на територію АЗС «Marshal» по вул. Сквирське Шосе, 1 в м. Біла Церква Київської області, де наніс один умисний удар ножем ОСОБА_15 після чого, ОСОБА_14 перебуваючи на території вищевказаної АЗС «Marshal», побіг в напрямку руху ОСОБА_7 , де в подальшому неподалік вказаної АЗС «Marshal», близько 22 год. 40 хв. 26.09.2019 між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 почалася боротьба, під час якої ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс ОСОБА_14 не менше п'яти ударів ножем по тілу останнього внаслідок чого завдав ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді рани в потиличній області зліва, на грудній клітині зліва, на животі зліва та на лівому плечі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я..
Усі вищенаведені докази свідчать про винуватість ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України, а позиція останнього щодо часткового невизнання вини та посилання на відсутність умислу на вчинення зазначених дій є неправдивими і свідчить лише про намагання ухилитися від покарання за вчинене. Вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України доведена в повному обсязі.
Також суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_7 щодо його тверджень про те, що він наносив тілесні ушкодження потерпілим з метою самозахисту. Про це свідчить кількість ударів та їх локалізація.
Суб'єктивна сторона кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125,121 КК України, характеризується умисною формою вини. Це свідчить про те, що ОСОБА_7 під час заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто небезпечного для життя в момент заподіяння та умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачав настання шкідливих наслідків внаслідок своїх дій.
Кримінальний проступок, вчинений ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, відповідно кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставини, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України - відсутні.
Обтяжуючою обставиною по справі відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України як вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння та за ч. 2 ст. 125 КК України у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його характеристику, думку потерпілих та представника потерпілого щодо призначення покарання. Обставинами, які характеризують особу обвинуваченого є те, що ОСОБА_7 раніше судимий, має непогашену у встановленому законом порядку судимість. Відповідно до досудової доповіді (т.1, а.с. 75-77) ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства є високими. Згідно з висновком органу пробації, виправлення ОСОБА_7 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Зухвале поводження обвинуваченого в залі судового засідання, висловлювання останнього в бік учасників судового засідання нецензурною лайкою призвело до того, що ухвалою суду від 15.01.2021 року ОСОБА_7 було видалено із залу суду до закінчення судового засідання. Разом з тим, 18.01.2021 року обвинувачений ОСОБА_7 отримав копії ухвал суду про тимчасове видалення його із зали судового засідання та залучення йому захисника з Білоцерківського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги на наступне судове засідання, а також обвинуваченому було вручено копію журналу судового засідання від 15.01.2021 року, тобто повністю ознайомлено з рішеннями суду та протоколом судового засідання, які були прийняті у його відсутність. Суд розцінює поведінку ОСОБА_7 як неповагу до суду, неодноразову відмову від захисників як затягування розгляду обвинувального акту з метою уникнення покарання за вчиненні діяння.
Крім того, 10.03.2021 року обвинувачений отримав копії матеріалів в даному кримінальному провадженні в 2 томах - 1 том на 252 арк, 2 том на 44 арк, що підтверджується розпискою обвинуваченого (т.2, а.с. 59).
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 р. мотивування у вироку висновку, щодо кваліфікації злочину, полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа важається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Також згідно ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою - п. 161,150,100 рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України, «Салман проти Туреччини».
Суд, відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий прокурором допустимий доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, встановив поза розумним сумнівом співіснування достатньо вагомих, переконливих, чітких і узгоджених між собою ознак та неспростовних презумпцій факту доведеності вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, думку потерпілих, приходить до висновку, що достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим є міра покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді позбавлення волі та за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі.
Також суд не вбачає підстав для перекваліфікації складу злочину.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані та, оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі та обмеження волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів із застосуванням положення ст. 72 КК України.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Відносно ОСОБА_7 28.09.2019 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ОСОБА_7 фактично затриманий 27.09.2019 року о 01 год. 00 хв.
Потерпілий ОСОБА_14 до обвинуваченого ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12546 грн та моральної шкоди в розмірі 100000 грн. Обвинувачений ОСОБА_7 , цивільний позов визнав частково, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12546 грн не визнав, визнав в частині задоволення стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України, що кореспондуються з нормами ст. 1177 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки потерпілий ОСОБА_14 повністю довів спричинену йому матеріальну шкоду на суму 12546 грн, про що містяться квитанції та чеки на придбання ліків (т.1, а.с. 53-65), тому матеріальна шкода в даному розмірі підлягає стягненню з ОСОБА_7 у повному обсязі.
Крім цього, у відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як зазначено у ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як роз'яснено в п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02 липня 2004 року № 13, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, від 27 лютого 2009 року № 1) від 31 березня 1995 року № 4 (далі Постанова).
Відповідно до п. 3 вищевказаної Постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У абзаці 1 пункту 9 цієї ж Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст. 2 КПК України, згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням всіх обставин справи, наслідків, що настали від вчинених кримінальних правопорушень, ступеню та характеру фізичних, душевних та психічних страждань потерпілого, в результаті чого порушено його звичайний спосіб життя, вважає, що цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 , на користь потерпілого ОСОБА_14 підлягає частковому задоволенню в розмірі 50000 грн.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_15 не заявлявся.
Також суд вважає за необхідне скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2019 року, яке було вилучене 26.09.2019 року під час огляду місця події по вул. Сквирське шосе,1 в м. Біла Церква а саме: чоловічу куртку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; розкладний мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору; мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, що належать підозрюваному ОСОБА_7 ; 27.09.2019 року під час особистого обшуку ОСОБА_7 , а саме: футболку сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; спортивні штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору та вилучене 27.09.2019 року під час огляду ділянки місцевості поблизу АЗС «Маршал» по вул. Сквирське Шосе, 1 в м. Біла Церква майно, а саме: ніж.
Речові докази: чоловіча куртка чорного кольору, розкладний мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору; футболка сірого кольору, спортивні штани сірого кольору, які зберігаються при матеріалах обвинувального акту в кримінальному провадженні (357/13875/19; 1кп/357/219/21) та належать ОСОБА_7 - зберігати при матеріалах обвинувального акту в кримінальному провадженні (357/13875/19; 1кп/357/219/21) до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили вищевказані речові докази залишити за ОСОБА_7 по приналежності.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «LG», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_57 - залишити за потерпілим ОСОБА_14 по приналежності.
Речовий доказ: ніж, який зберігає при матеріалах обвинувального акту в кримінальному провадженні (357/13875/19; 1кп/357/219/21) - зберігати при матеріалах обвинувального акту в кримінальному провадженні (357/13875/19; 1кп/357/219/21) до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили вищевказані речові докази - знищити.
Речові докази: змиви речовини бурого кольору, які передані до камери зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції № 860/2019 від 04.12.2019 року - знищити.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням ст. 72 КК України (одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі) призначити ОСОБА_7 остаточно до відбуття покарання у виді позбавлення волі у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 27.09.2019 року, зарахувавши у строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення за ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку: день за день.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити попередній у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більш ніж на 60 днів, тобто до 27 листопада 2021 р.
Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в розмірі 12646 грн та 50000 грн моральної шкоди.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2019 року, яке було вилучене 26.09.2019 року під час огляду місця події по вул. Сквирське шосе,1 в м. Біла Церква а саме: чоловічу куртку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; розкладний мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору; мобільний телефон марки «LG» чорного кольору, що належать підозрюваному ОСОБА_7 ; 27.09.2019 року під час особистого обшуку ОСОБА_7 , а саме: футболку сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; спортивні штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору та вилучене 27.09.2019 року під час огляду ділянки місцевості поблизу АЗС «Маршал» по вул. Сквирське Шосе, 1 в м. Біла Церква майно, а саме: ніж, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2019 року.
Речові докази: чоловіча куртка чорного кольору, розкладний мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору; футболка сірого кольору, спортивні штани сірого кольору, які зберігаються при матеріалах обвинувального акту в кримінальному провадженні (357/13875/19; 1кп/357/219/21) та належать ОСОБА_7 - зберігати при матеріалах обвинувального акту в кримінальному провадженні (357/13875/19; 1кп/357/219/21) до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили вищевказані речові докази залишити за ОСОБА_7 по приналежності.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «LG», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_57 - залишити за потерпілим ОСОБА_14 по приналежності.
Речовий доказ: ніж, який зберігає при матеріалах обвинувального акту в кримінальному провадженні (357/13875/19; 1кп/357/219/21) - зберігати при матеріалах обвинувального акту в кримінальному провадженні (357/13875/19; 1кп/357/219/21) до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили вищевказані речові докази - знищити.
Речові докази: змиви речовини бурого кольору, які передані до камери зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції № 860/2019 від 04.12.2019 року - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка тримається під вартою - з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1