іменем України
Справа № 285/3483/21
провадження у справі № 2-а/0285/33/21
27 вересня 2021 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді……………..Літвин О. О.
секретаря…………………….....Касянчук І. В.,
з участю:
відповідача................................... ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до інспектора СРПП Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Ковальчука Володимира Олександровича,
Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У червні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора СРПП Новоград-Волинського районного відділу поліції Ковальчука В. О. (далі за текстом - Поліцейський), скасувати постанову серії БАА №821773 від 22.06.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 22.06.2021 Поліцейським на нього було накладено штраф за здійснення зупинки в забороненому місці автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі за текстом - Автомобіль). Вважає дії інспектора протиправними, а постанову незаконною, оскільки ним не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та не надано жодного доказу на підтвердження порушення вимог правил дорожнього руху. Так, перебуваючи у м. Новоград-Волинський по вул. Шолом Алейхема, він сів в Автомобіль і до нього підійшов Поліцейський зі звинуваченнями в порушенні правил зупинки. При цьому з правами, передбаченими ст.268 КУпАП, він не ознайомив, а відразу без розгляду справи по суті, з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності, виніс постанову.
Переконаний, що вйого діях немає події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання не прибув, у письмовій заяві просив справу розглянути без його участі та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, оскільки ним були дотримані усі вимоги КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови. Зазначив, що позивач зупинив Автомобіль в районі міського базару у м. Новоград-Волинський по вул. Шолом Алейхема, де зупинка заборонена. Коли ОСОБА_2 повернувся разом із дружиною до транспортного засобу, який знаходився в зоні дії дорожнього знаку "Зупинка заборонена", повідомив йому про порушення, на що він не висловлював жодну свою незгоду, про що свідчить його підпис в оскаржуваній постанові. Правопорушення було зафіксовано на службовий відеореєстратор, однак на день розгляду справи в суді не може надати фотознімки, оскільки вже пройшов тривалий час і вони знищені.
Заслухавши пояснення учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №821773 від 22.06.2021 (далі - постанова) позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до змісту постанови вбачається, що ОСОБА_2 22.06.2021 о 12 год. 40 хв. в м. Новоград-Волинський по вул. Шолом Алейхема здійснив стоянку Автомобіля в зоні дорожнього знаку "Зупинка заборонена", чим порушив вимоги п.п.3.34 Правил дорожнього руху України.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), згідно з п.1.9. яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дорожній знак "Зупинку заборонено" (розділ 33 ПДР, п.3.34) є заборонним знаком, який забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Його дія поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним.
За приписами ч.1 ст.122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст.222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі і ч.1 ст.122 КУпАП.
Статтею 258 КУпАП визначаються перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Частиною 2 ст.257 КУпАП також передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Приписами ч.5 ст.258 КУпАП передбачено,що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 КУпАП, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч.5).
На думку позивача його незгода зі спірною постановою свідчило про наявність у Поліцейського обов'язку скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.256 КУпАП, однак такий протокол складено не було.
Такі судження є помилковими, позаяк, відповідно до п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом № 1395 Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395), - у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Таким чином, суд вважає про відсутність обов'язку відповідача скласти протокол про адміністративне правопорушення. Розгляд справ про адміністративне правопорушення, визначених ч.1 ст.122 КУпАП, належить до компетенції Національної поліції, що, у відповідності до абз.2 ст.258 КУпАП та п.4 Інструкції №1395, виключає необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому слід зазначити, що відповідно до положень закону про адміністративні правопорушення розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.
Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення, - і порушень цих принципів Поліцейським встановлено не було.
На думку суду позиція ОСОБА_2 щодо невизнання вини, посилання на неврахування працівником поліції обставин справи, обумовлена розумінням безповоротності накладення адміністративного стягнення та намаганням будь-яким чином його уникнути.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Проте позивачем не спростовано факту порушення ним правил дорожнього руху 22 червня 2021 року та відповідно факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду ставити під сумнів обставини, викладені в постанові, наведено не було, а тому порушень вимог закону поліцейським під час її складання не вбачається.
В підсилення своєї правової позиці, суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Також суд зауважує, що відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є посадова особа, яка таку постанову винесла, а не орган, в якій вона працює, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача до Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відтак, суд вважає, що дії Поліцейського відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 5, 8-15, 77, 229, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, - суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора СРПП Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Ковальчука Володимира Олександровича, Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата виготовлення повного тексту судового рішення - 01 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя О.О.Літвин