29.09.2021 Справа №607/17173/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Дзюбича В.Л.,
за участю секретаря с/з Канюки Н.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
27 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бойко В.Р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в якому просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на транспортний засіб марки «Volkswagen Touran», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу в розмірі 169 860 гривень.
Також, одночасно із зверненням до суду з позовом позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «Volkswagen Touran», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про поділ спільного майна подружжя, оскільки вказане майно може бути виведено зі спільної сумісної власності подружжя шляхом відчуження третім особам.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 1 частини першої якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Судом встановлено, що згідно відомостей Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області автомобіль марки «Volkswagen Touran», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 13 жовтня 2016 року зареєстрований за ОСОБА_2 .
У даній справі, вимоги позивача мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна подружжя.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, тому застосування заходів забезпечення позову щодо автомобіля марки «Volkswagen Touran», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває у власності ОСОБА_2 є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Однак, суд вважає, що вжиття такого заходу забезпечення позову як арешту спірного автомобіля - невиправдано обмежить ОСОБА_2 у праві володіння та користування транспортним засобом та порушить його права як власника, а тому за вказаних обставин справи суд вважає за доцільне застосувати захід забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_2 відчужувати автомобіль марки «Volkswagen Touran», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Керуючись ст.ст. 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тришака Олега Григоровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати автомобіль марки «Volkswagen Touran», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_2 .
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати учасникам справи для відома та Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 5, с. Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область, 46400), Тернопільському відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (місцезнаходження: вул. Київська, 3-А, м. Тернопіль, 46016) для виконання.
Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк пред'явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття, тобто з 30 вересня 2021 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич