про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2021 року Київ № 320/11975/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення з 19.01.2016 по 13.12.2017 та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд приходить до висновку про її невідповідність у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви у новій редакції, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням у ній: засобів зв'язку відповідача та адреси його електронної пошти; доказів, що відповідач є розпорядником грошових коштів для здійснення виплат індексації грошового забезпеченняз 19.01.2016 по 13.12.2017 включно, позаяк відповідно до наданого незавіреного належним чином військового квитка з 19.01.2016 значиться проходження військової служби у в/ч в 0849; загального розміру виплат, які були одержані позивачем за спірний період, тобто з 19.01.2016 по 13.12.2017 включно у розрізі помісячних виплат із окремим визначенням кожної суми та представленням суду відповідних доказів, якими підтверджені нараховані та одержані грошові суми (довідки з в/ч; копії відомості; копії витягу про рух коштів банківської картки тощо); алгоритму розрахунку суми індексації грошового забезпечення. Суд звертає увагу, що розрахунок передбачає визначення суми величини із застосуванням арифметичних дій.
Також суд зазначає, що позивач має надати: документи завірені у відповідності до ч. 5 ст. 94 КАСУ, п. 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, п. 5.26. ДСТУ 4163:2020; заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та з наданням на підтвердження цього доказів.
Щодо поновлення строку звернення до суду, суд звертає увагу на таке: згідно з вимогами ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся 06.09.2021, через п'ять років з моменту виникнення у нього права на одержання виплат, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку, визначеного законом, без обґрунтування у позовній заяві причин пропущення строку та зазначення підстав для його поновлення та не надання доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку.
Початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, позивач повинен обґрунтувати у заяві про поновлення строку звернення до суду, які обставин непереборної сили заважали йому звернутися вчасно до суду, зокрема, після одержання розрахунку при звільненні, розмір якого не відповідав сумі, встановленої законом.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.
Вищезазначені твердження кореспондуються з висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних праву постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.