про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2021 року Київ № 320/11922/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою в електронному вигляді з вимогами до КЕВ м. Біла Церква про визнання протиправними дій щодо ненадання інформації на запит від 10.08.2021 та претензії 14.09.2021 та зобов'язання надати інформацію на інформаційні запити.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом дослідження поданих документів на предмет дотримання вимог ст.ст.160, 161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху із наданням заявникові десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у формі передбаченої ст. 160 КАСУ, із наданням суду копії позовної заяви для відповідача з усіма додатками; належним чином засвідченими згідно із ч. 5 ст. 94 КАСУ, п. 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, п. 5.26. ДСТУ 4163:2020.
27.09.2021, позивачем до позовної заяви було надіслано клопотання про підтвердження направлення позовної заяви відповідачу із копіями знімків з екрану вебсайту, які не являються підтвердженням про отримання КЕВ м. Біла Церква копії позовної заяви у розумінні ЗУ «Про поштовий зв'язок».
Відповідно до ч. 1 - ч. 2 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Вищевказана позовна заява була сформована ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» від 25.09.2021.
Суддя звертає увагу, що в силу приписів частини другої статті 160 КАСУ, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.Частиною другою, восьмою та дев'ятою статті 44 Кодексу передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Разом з тим, в порушенням вищевказаних вимог процесуального закону до позовної заяви не додано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих суду документів.
Частиною першою статті 161 КАСУ, передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушення вищевказаних вимог, до позовної заяви не додано її копій, а також копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Відповідно до вимог частин першої, четвертої та восьмої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє обов'язку на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до підпунктів 15.1, 15.2, 15.3, 15.16 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пункт 15.1); позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (пункт 15.2); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пункт 15.3); суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) (пункт 15.16).
01.12.2018 в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 01.03.2019 у складі вісьмох підсистем (модулів).
Відповідно до цього оголошення Державна судова адміністрація України на виконання параграфу 2 (Прикінцеві положення) розділу 5 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» оголошує про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 01.03.2019 у складі наступних підсистем (модулів): Єдиний контакт-центр судової влади України; Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами; Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет); Офіційний веб-портал «Судова влада України»; Єдиний державний реєстр судових рішень; Підсистема «Електронний суд»; Модуль «Автоматизований розподіл»; Модуль «Судова статистика».
Отже, суддя зазначає, що з 01.01.2019 підсистема ЄСІТС функціонує лише в тестовому режимі.
У подальшому відповідно до рішення ВРП від 28.02.2019 № 624/0/15-19, ДСА України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018). Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної систем, не набувають чинності. До того ж, тестова експлуатація вказаних підсистем та модулів ЄСІТС, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами ДСА України, виключає їх повноцінне функціонування.
Станом на день звернення з цим позовом до суду ЄСІТС у повному обсязі не функціонує, у тому числі й Підсистема «Електронний суд», а тому відсутня можливість подання процесуальних документів в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до Наказу ДСА України від 07.11.2019 № 1096 на 2020-2023 роки запроваджено плани і заходи з приводу забезпечення створення та функціонування ЄСІТС та затверджено Концепцію побудови ЄСІТС.
Отже, на цей час ЄСІТС роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису заявника (його представника).
Суддя констатує, що у Київському окружному адміністративному суді продовжується тестова робота підсистем та модулів ЄСІТС, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами ДСА України. Зокрема, тестування підсистеми «Електронний суд» у Київському окружному адміністративному суді вже здійснюється відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628.
При цьому, до дня початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі на виконання підпункту 15.1 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України. Зміни до вказаної норми не внесено.
Аналогічна правова позиція щодо необхідності подання документів у паперовій формі до дня початку функціонування ЄСІТС, викладена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 9901/43/19.
У позовній заяві зазначено, що документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2021.
Проте на час подання цієї позовної заяви ЄСІТС роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі.
Суддя звертає увагу, що тестування підсистем та модулів ЄСІТС не є тотожним її повноцінному функціонуванню.
Ураховуючи, що позовна заява сформована в системі «Електронний суд», тобто подана не у паперовій формі, суд вважає, що позивачка (уповноважений нею представник) має подати до суду позовну заяву в письмовій формі разом із її копією та належним чином засвідченими копіями усіх доданих до неї документів у кількості, відповідно до кількості учасників справи.
Підпунктом 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Судова практика не нівелює положення Кодексу адміністративного судочинства України стосовно подання процесуальних документів, зокрема, позовних заяв до дня початку функціонування ЄСІТС виключно в паперовій формі.
Суд зазначає, що формування та подання представником позивачки позовної заяви через систему «Електронний суд» тягне за собою її реєстрацію в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» з присвоєнням єдиного унікального номеру справи, здійснення розподілу справи між суддями та подальшої передачі справи визначеному судді для її розгляду. Отже, метою використання особою системи «Електронний суд» є реєстрація процесуального документа (позовної заяви тощо) та його передача судді для розгляду. У такий спосіб, до того ж, визначається та фіксується дата звернення особи до суду.
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не сплачений судовий збір та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки він має на своєму утримані чотирьох дітей, учасником бойових дій та діючим військовослужбовцем ЗСУ.
Згідно з п. 12ст. 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Безпосередньо перелік пільг, що передбачені для учасників бойових дій, передбачений у спеціальномузаконі - ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до кола яких не входить пільга по сплаті судового збору
Так само перелік пільг військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори міститься у спеціальному законі - ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у якому також не вбачається пільги по сплаті судового збору.
Суд звертає увагу заявника на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Також, суд зауважує, що звільнення учасника справи від сплати судового зборує правом, а не обов'язком суду і, реалізація цього права знаходиться у прямій залежності від дій заявника, який повинен переконати суд в існуванні виключних обставин, які дають йому право ставити перед судом питання про надання пільг при здійсненні судових витрат.
Позивач, який заявляє відповідне клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" визначено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VІ єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 , що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
На підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_1 надав лише копію посвідчення особи, яка має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, до того ж не засвідчену у відповідності до ст. 94 КАСУ, що не є підтвердженням неможливості оплатити судовий збір.
Відтак, наданими суду документами ОСОБА_1 не підтвердив обставини, на які він посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору - складне матеріальне становище, учасник бойових дій, діючий військовослужбовець ЗСУ, тому таке клопотання судом залишається без задоволення.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, який відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну з вимог, тобто у розмірі 1816,00 грн. (по 906,00 грн. за кожну з вимог).
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.