Справа №766/12874/21
н/п 3/766/8348/21
30.09.2021 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , -
ОСОБА_1 21.07.2021 близько 21:30 години, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: виражався грубою нецензурною лайкою.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, пояснив, що відбулася сварка на побутовому ґрунті, але одразу примирився з потерпілою.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання надала заяву, в якій просила не притягувати її чоловіка ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вони з ним примирилися, претензій до нього вона не має.
Вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №821646 від 21.07.2021, в якому викладено обставини вчиненого адміністративного правопорушення;
- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.07.2021, відповідно до якого ОСОБА_2 просить поліцію прийняти міри до її співмешканця ОСОБА_1 , який 21.07.2021 о 21:30 годині за місцем проживання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку, в ході якої почав штовхати, висловлювався нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, про що також зазначено в її письмових поясненнях;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначено, що 21.07.2021 конфлікту між ним та співмешканкою не було, лише були висловлювання нецензурною лайкою. Свою співмешканку він не бив та не мав такого наміру.
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 21.07.2021, проведеної відносно ОСОБА_1 .
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є вчинення насильства в сім' ї, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. № 2229-VIII (далі - Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків (ч. 1 ст. 5 Закону).
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У той же час, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, судом враховуються вимоги ст.ст.23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, факт примирення сторін, а також, те, що наслідки адміністративного правопорушення усунуто, суд в першу чергу з огляду на позицію потерпілої ОСОБА_2 , приходить до висновку, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На думку суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідно до ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Л.В. Валігурська