Справа № 344/15323/21
Провадження № 1-кс/344/6054/21
29 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12017090000000265 від 08.06.2017 щодо підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,-
Слідчий звернулась з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликалась на те, що згідно наказу №62 від 12.12.2011 ОСОБА_5 призначений на посаду начальника відділу автоматизованої обробки документації управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА.
Так, ОСОБА_5 , не являючись службовою особою, не будучи наділеним повноваженнями щодо видачі офіційних документів та посвідчення фактів, які мають юридичне значення, в червні-липні 2012 року, підробив копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , внісши в них завідомо неправдиві текстові відомості щодо народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 - щодо смерті ОСОБА_8 , паспорта громадянина України НОМЕР_4 , який нібито посвідчує особу ОСОБА_9 , посвідчення № НОМЕР_5 , що надає право на гарантії та пільги, встановлені ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні» - щодо видачі його ОСОБА_9 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_6 - щодо присвоєння його ОСОБА_9 , заяви щодо відкриття банківського рахунку, а також довідки органу реєстрації актів цивільного стану Яворівської сільської ради на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо народження останніх та здійснення актових записів в книзі реєстрації актів про народження.
Окрім цього, ОСОБА_5 , маючи намір заволодіти грошовими коштами, виділеними як допомога при народженні дітей в інтересах ОСОБА_9 , будучи знайомим з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_5 , 14.06.2012 попросив його відкрити банківський рахунок у Калуському відділенні ПАТ «ВТБ Банк» для подальшого безпосереднього нарахування допомоги, ключ доступу до якого залишив у себе для доступу до рахунку та зняття грошових коштів.
В подальшому, ОСОБА_5 , не будучи наділеним службовими повноваженнями та правомочністю по розпорядженню державними грошовими коштами в частині призначення, нарахування та виплати соціальних допомог, з метою досягнення злочинного умислу, спрямованого на незаконне отримання соціальної допомоги та шахрайського заволодіння грошовими коштами, 27.07.2012 власноручно заповнив бланк заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України 22.02.2012 №96 від імені ОСОБА_9 , внісши в неї завідомо неправдиві текстові відомості, яку разом з іншими заздалегідь підробленими документами та копіями документів пред'явив та в подальшому подав спеціалісту з прийому документів ОСОБА_10 , таким чином використав їх.
Так, ОСОБА_10 , матеріали щодо якої за фактом вчинення службової недбалості виділено в окреме провадження і з обвинувальним актом направлено до суду, як службова особа наділена повноваженнями щодо прийому документів, не будучі обізнаною зі злочинним умислом ОСОБА_5 , спрямованим на шахрайське заволодіння соціальними виплатами, 27.07.2012, перебуваючи на робочому місці по АДРЕСА_2 , прийняла в останнього, як в особи, яка не має законного права чи повноваження подавати, попередньо підроблену ним, заяву про призначення соціальної допомоги при народженні дитини в інтересах ОСОБА_9 , яку зареєструвала в Журналі реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальної допомоги.
В подальшому, 30.07.2012, на підставі прийнятих, з порушенням вимог законодавства та неналежного виконання службових обов'язків ОСОБА_10 , документів прийнято рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми в інтересах ОСОБА_9 та нарахування для виплати в період з 01.05.2012 по 31.05.2016 в загальній сумі 98 388 грн.
Так, на рахунок № НОМЕР_7 , відкритий на ім'я ОСОБА_9 , в період з 01.05.2012 по 31.08.2015 нараховувались грошові кошти в загальній сумі 88139,25 грн., як соціальна допомога виплачена в інтересах ОСОБА_9 , якими ОСОБА_5 , маючи ключ доступу до вказаного рахунку заволодів, чим завдав значної шкоди державним інтересам.
Окрім цього, ОСОБА_5 , з метою продовження вчинення злочинів, пов'язаних із заволодінням чужого майна, шляхом обману та зловживання довірою, не являючись службовою особою, не будучі наділеним повноваженнями щодо видачі офіційних документів та посвідчення фактів, які мають юридичне значення, в серпні 2012 року, повторно, підробив копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , серії НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , внісши в них завідомо неправдиві текстові відомості щодо народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно, паспорта громадянина України НОМЕР_12 , виданого ОСОБА_15 щодо реєстрації його в с. Слобода-Болехівська, посвідчення № НОМЕР_13 , що надає право на гарантії та пільги, встановлені ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні» - щодо видачі його ОСОБА_15 , заяви щодо відкриття банківських рахунків ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , а також довідку про склад сім'ї щодо складу сім'ї ОСОБА_17 , довідку органу реєстрації актів цивільного стану Слобідсько-Болехівської сільської ради на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо народження останніх та здійснення актових записів в книзі реєстрації актів про народження.
Окрім цього, ОСОБА_5 , маючи намір заволодіти грошовими коштами, виділеними як допомога при народженні дітей в інтересах ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , маючи довіреність на право представляти інтереси в органах влади, банках, від імені останніх 02.08.2012 у Калуському відділенні ПАТ «ВТБ Банк» відкрив два банківських рахунки для подальшого безпосереднього нарахування допомоги, ключ доступу до яких залишив у себе для доступу до рахунку та зняття грошових коштів.
Після чого, ОСОБА_5 , не будучі наділеним службовими повноваженнями та правомочністю по розпорядженню державними грошовими коштами в частині призначення, нарахування та виплати соціальних допомог, з метою досягнення злочинного умислу, спрямованого на незаконне отримання соціальної допомоги та шахрайського заволодіння грошовими коштами, 27.08.2012 власноручно заповнив бланк заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України 22.02.2012 №96 від імені ОСОБА_15 , внісши в неї завідомо неправдиві текстові відомості, яку разом з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, заповненої від імені ОСОБА_16 та іншими заздалегідь підробленими документами та копіями документів пред'явив та в подальшому подав спеціалісту з прийому документів ОСОБА_10 , таким чином використав їх.
Окрім цього, ОСОБА_10 , матеріали щодо якої за фактом вчинення службової недбалості виділено в окреме провадження і з обвинувальним актом направлено до суду, як службова особа наділена повноваженнями щодо прийому документів, не будучі обізнаною зі злочинним умислом ОСОБА_5 , спрямованим на шахрайське заволодіння соціальними виплатами, 27.08.2012, перебуваючи на робочому місці по АДРЕСА_2 , прийняла в останнього, як в особи, яка не має законного права чи повноваження подавати, попередньо підроблені ним, заяви про призначення соціальних допомог при народженні дитини в інтересах ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , які зареєструвала в Журналі реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальної допомоги, порушивши пункт 1.2 Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги. Окрім цього, ОСОБА_10 , проявивши службову недбалість, не звірила відомості, наведені в заявах з оригіналами документів, документами, які засвідчують особи ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , свідоцтвами про народження дітей, а подані ОСОБА_5 документи сформувала в особові справи заявників ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , які передала для призначення та нарахування виплати при народженні дітей в інтересах ОСОБА_16 та ОСОБА_15 .
В подальшому, 27.08.2012, на підставі прийнятих, з порушенням вимог законодавства та неналежного виконання службових обов'язків ОСОБА_10 , документів прийняті рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми в інтересах ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , та нарахування для виплати в період з 01.05.2012 по 31.05.2016 по 98 388 грн. кожному, в загальній сумі 196776 грн.
Таким чином, злочинний умисел ОСОБА_5 , спрямований на шахрайське заволодіння соціальними допомогами, виплаченими в інтересах ОСОБА_18 та ОСОБА_15 було доведено до кінця і на рахунки останніх № НОМЕР_14 та № НОМЕР_15 за період з 01.05.2012 по 31.08.2015 нараховувались грошові кошти в загальній сумі 176 278,5 грн., якими ОСОБА_5 , маючи ключ доступу до них заволодів, чим завдав шкоди державним інтересам у великих розмірах.
В загальному, за період з 01.-5.2012 по 31.08ю2015 ОСОБА_5 заволодів грошовими коштами, виплаченими як соціальна допомога в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 в сумі 264417,75 грн., спричинивши збитки державним інтересам в особі управління соціального захисту населення Долинської РДА у великих розмірах.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у підробленні посвідчення та іншого офіційного документу, який видається та посвідчується установою, приватним нотаріусом та іншою особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою його використання, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України; у підробленні посвідчення та іншого офіційного документу, який видається та посвідчується установою, приватним нотаріусом та іншою особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою його використання, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України; у використанні завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України; у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України; у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому повторно, у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Долина, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , розлучений, має неповнолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_6 , раніше не судимий.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 24.09.2015 в 02:00 год. з метою уникнення від кримінальної відповідальності виїхав за межі України, дані про його повернення в Україну відсутні, що підтверджується інформацією інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан»).
14.06.2017 у кримінальному провадженні складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч. 4 ст. 358КК України. 26.06.2017 ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження оголошено в розшук.
Вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом обшуку від 15.12.2016, у відповідності до якого за місцем проживання ОСОБА_5 вилучено речові докази; показаннями ОСОБА_19 ;протоколами огляду речових доказів від 15.05.2017 та 02.06.2017; висновками судових експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , відносяться до категорії тяжких (ч.3 ст.190 КК України)та нетяжких (ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України), за них законом передбачено основні покарання відповідно у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
30.08.2018 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
28.09.2021 в рамках даного кримінального провадження, із метою організації міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим у даному кримінальному провадженні було винесено повторно постанову про оголошення останнього в міжнародний розшук.
Враховуючи тяжкість вчинення ОСОБА_5 злочинів та усвідомлення про неминучість покарання за їх вчинення, а також факт не встановлення його місця перебування є наявність ризиків, передбачених п.п.1. 4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Крім цього, враховуючи, що на даний час не встановлено всіх осіб причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а також не в повному обсязі встановлена причетність ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень є наявність ризиків, передбачених п.п.2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто знищення, схову або спотворення будь-яких речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на свідків та підозрюваних з метою зміни ними показів для уникнення ним кримінальної відповідальності.
Окрім цього, враховуючи стійкість вчинення злочинів є наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просили клопотання задовольнити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Заслухавши прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме:
протоколом обшуку від 15.12.2016, у відповідності до якого за місцем проживання ОСОБА_5 вилучено речові докази; показаннями ОСОБА_19 ;протоколами огляду речових доказів від 15.05.2017 та 02.06.2017; висновками судових експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1. 4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак, враховуючи зазначене, а також, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором доведено існування зазначених у клопотанні ризиків.
Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
В ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором та слідчим доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_5 участь у кримінальних правопорушеннях, наслідки даного правопорушення, щодо підозрюваного неможливим є застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , існування ризиків, які можуть перешкодити встановленню істини в даному кримінальному провадженні, відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, тому клопотання слід задовольнити та обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю та жителю АДРЕСА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до органу досудового розслідування доставити ОСОБА_5 до слідчого судді для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено і підписано 30.09.2021 року.