29.09.2021
Справа № 480/3464/21
Провадження №2/489/1913/21
29 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № CL-103648 від 04.04.2018 року в сумі 93491,05 грн. Мотивує свої вимоги тим, що 03 квітня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено кредитний договір № CL-103648, згідно з яким відповідачу було надано кредит у сумі 50 000,00 гривень в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача. Строк надання кредиту до 03.04.3023 року включно. Відповідно до п. 4.6 кредитного договору загальна вартість кредиту становить 138555,35 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, виникла заборгованість, яка станом на 20.06.2019 року становила 61379,02 грн, що складається із: суми залишку за кредитом - 48198,03 грн та суми прострочених процентів - 13180,99 грн.
20.06.2019 року між ПАТ «КредоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 06/19-2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором CL-103648 від 04.04.2018, укладеним між ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Ухвалою суду від 30.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
04 квітня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено кредитний договір № CL-103648, згідно з яким відповідачу було надано кредит у сумі 50 000,00 гривень в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача. Строк надання кредиту до 03.04.3023 року.
Відповідно до п. 1 Договору позивач зобов'язався надати у власність відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором.
Із п. 2.1 слідує, що сума кредиту становить 50000 грн.
Згідно з п. 3.1 Договору грошові кошти були перераховані Відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Відповідача.
Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено термін кредитування 60 місяців на строк до 03 квітня 2023 року.
Згідно з п. 6.3 Договору повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із процентами за користування кредитом у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 Кредитного договору), що становить 2307 грн.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Відповідач сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 49,99 % річних.
Відповідно до п. 4.3 Договору за надання послуг Позичальник сплачує Банку комісії в порядку, строки та розмірі, передбачені п. 2.10 Кредитного договору.
Пунктом 4.5 Договору визначено реальну річну процентну ставку 63,17 % річних.
Відповідно до п. 4.6 кредитного договору загальна вартість кредиту становить 138555,35 грн.
Пунктом 6.1. Договору Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 7.1 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором боржник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої Позичальнику на підставі цього пункту Договору, не може перевищувати 15% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.
ПАТ «Кредобанк» грошові зобов'язання передбачені Кредитним договором № CL-103648 від 04.04.2018 року перед ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, надавши останньому грошові кошти.
20.06.2019 року між ПАТ «КредоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений договір факторингу № 06/19-2 із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором CL-103648 від 04.04.2018, укладеним між ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Відповідач не виконує свої зобов'язання за Договором, що призвело до порушення прав Позивача. В свою чергу Банк вправі вимагати повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів у разі порушення істотних умов Кредитного договору; невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених Кредитним договором (п. 6.8. п.6.9. Кредитного договору).
Розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за порушення умов кредитного договору, що підлягає стягненню з позичальника, станом на 20.06.2019 року становить 61379,02 грн, що складається із: суми залишку за кредитом - 48198,03 грн та суми прострочених процентів - 13180,99 грн.
Також через невиконання умов кредитного договору щодо повернення грошових коштів виникла заборгованість за період з 20.06.2019 року до 19.04.2021 року за пенею в сумі 22600,50 грн, інфляційними збитками - в сумі 6076,52 грн та 3 % річних - в сумі 3375,01 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 93491,05 грн.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами статті 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями ч. 1 ст. 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.
Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув банку отримані кредитні кошти на підставі Кредитного договору № CL-103648 від 04.04.2018 року.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.
З огляду на те, що позичальником прострочено грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, отриманих на підставі Кредитного договору № CL-103648 від 04.04.2018 року, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Стаття 625 ЦК України входить до розділу 1 «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Вони с способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс 11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).
Унаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання кредитор дістає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач, отримавши від банку кошти у кредит, своїх зобов'язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.
Приймаючи до уваги порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № CL-103648 від 04.04.2018 року в сумі 93 491 (дев'яносто три тисячі чотириста дев'яносто одна) гривня 05 копійок, яка складається з: 48198,03 грн. - суми заборгованості за кредитом; 13180,99 грн. - нарахованих відсотків; 22600,50 грн. - нарахованої пені; 6076,52 грн - інфляційних збитків; 3375,01 грн - 3 % річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», код 38750239, юридична адреса: місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «29» вересня 2021 року.