Ухвала від 28.09.2021 по справі 607/16338/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2021 Справа №607/16338/21

Провадження № 1-кс/607/5405/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах потерпілого ОСОБА_3 , на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 31.08.2021 про закриття кримінального провадження № 12013210180000175 від 25.03.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2021 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 31.08.2021 про закриття кримінального провадження № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

В обґрунтування скарги вказано, що 31.08.2021 дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 закрито кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Оскаржувану постанову скаржник вважає передчасною та недостатньо вмотивованою. Так, скаржник зазначає, що винесена постанова є упередженою, оскільки досудове розслідування здійснюється неефективно, зокрема на надано належну правову оцінку усім відомим слідству обставинам кримінального правопорушення, що призвело до помилкового рішення про відсутність складу кримінального правопорушення. Відтак, просить скасувати вказану постанову.

Представник скаржника - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити з мотивів викладених у ній.

Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав у ній наведених.

Дізнавач сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, якщо вони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. З огляду на це, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність дізнавача, оскільки останій був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

На вимогу слідчого судді з сектору дізнання відділенні поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали кримінального провадження № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року.

Вивчивши матеріали скарги та долучені до неї документи, оглянувши матеріали кримінального провадження за № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року заслухавши доводи скаржника ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку передбаченому цим кодексом (ст. 215 КПК України).

Згідно з ст. 3 КПК України, дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.

Стаття 40-1 КПК України визначає, що дізнавач при здійсненні дізнання наділ яється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та св оєчасність здійснення дізнання. Дізнавач зокрема уповноважений: 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 284 КПК України , кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору (ч.6 ст. 284 КПК України).

Так, у ході судового розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що в провадженні сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України на підставі рапорту т.в.о. начальника СДСБЕЗ Тернопільського РВ УМВС в Тернопільській області ОСОБА_6 за фактом виявлення грубого порушення законодавства про працю, а саме незаконного звільнення ОСОБА_3 з посади охоронця гаражного кооперативу «Гарант».

Під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчим та дізнавачем здійснені такі слідчі (розшукові) та процесуальні дії: проведено допит свідків та потерпілого, отримано тимчасові доступи до документів гаражного кооперативу «Гарант», які стосуються трудової діяльності ОСОБА_3 та за результатами яких отримати будь-які документи не вдалось, надано ряд доручень про проведення слідчих (розшукових) дії у порядку ст. 40 КПК України, здійснено одночасний допит потерпілого ОСОБА_3 зі свідком ОСОБА_7 , проведено додатковий допит потерпілого ОСОБА_3 .

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, останнє неодноразово було закрито постановами слідчих та дізнавачів. Проте надалі такі постанови ухвалами слідчих суддів були скасовані, а досудове розслідування було продовжене. Разом з тим вказівки, які були зазначені в ухвалах слідчих суддів та необхідні для всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, органом досудового розслідування виконані так і не були.

Зокрема, остання ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року датується 07 квітня 2021 року. Зі змісту вказаної вище постанови вбачається, що слідчий суддя вказував, на наявні розбіжності в показаннях посадових осіб гаражного кооперативу «Гарант», а саме директора та головного бухгалтера, що підтверджується відповідними протоколах їх допиту. Відтак, з метою усунення розбіжностей в їх показах зауважував на доцільність здійснення їх одночасного допиту. Однак така вказівка слідчого судді не була взята до уваги дізнавачем та не була виконана, що на думку слідчого судді свідчить про не з'ясування органом досудового розслідування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Також у вказаній вище ухвалі слідчого судді зазначається, що у показах свідків, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 містяться суттєві розбіжності в показаннях, однак відсутні будь-які документи, які б підтверджували, що з метою усунення таких розбіжностей дізнавач здійснював виклик вказаних осіб з метою проведення їх повторного допиту.

Крім цього, слідчий суддя зазначала, що в матеріалах кримінального провадження наявні копії витягу книги прийому-здачі чергувань за травень 2010 року, яким не надана належна правова оцінка та зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_3 був присутній на роботі 24.05.2010 та 28.05.2010, що підтверджується підписом останнього, однак зі змісту оскаржуваної постанови також не вбачається, що дізнавач надав таким обставинам належну правову оцінку. Так само не з'ясовано дізнавачем, чому відносно ОСОБА_3 , який можливо був звільнений з посади 01.10.2008, внески до Пенсійного фонду у жовтні 2008 року сплачені за 6 днів, що підтверджується витягом з відповідних відомостей.

Також при дослідженні матеріалів кримінального провадження встановлено, що у них міститься декілька вказівок прокурора, які були надані слідчому та дізнавачу в порядку ст. 36 КПК України, зокрема останні з них надані процесуальним керівником у даному провадження, а саме прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_13 та датуються 27 травня 2021 року.

Проте більшість з них органом досудового розслідування виконані так і не були. Зокрема, не проведено допит ОСОБА_12 щодо розбіжностей у його показах з метою встановлення істини та об'єктивних обставин, що дійсно мали місце. При цьому також відсутні будь-які документи, які б підтверджували належний виклик ОСОБА_12 до дізнавача, зокрема шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, як це передбачено ст. 135 КПК України.

Крім цього, дізнавачем на виконання вказаних вище вказівок прокурора було надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дії з метою встановлення осіб, яким відомі обставини щодо працевлаштування ОСОБА_3 в гаражному кооперативі «Гарант» у період з 10 жовтня 2018 року до 18 травня 2010 року. Разом з тим у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, які підтверджували виконання даного доручення працівниками оперативних підрозділів або неможливість його виконання.

Так, за результатами проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 31 серпня 2021 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Як вбачається з вказаної постанови, закриваючи кримінальне провадження № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року, в мотивувальній частині постанови від 31 серпня 2021 року дізнавач прийшов до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України. Також дізнавач вказав, що ОСОБА_7 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за тим самим фактом, відтак притягнення його до кримінальної відповідальності є неможливим.

Слідчий суддя не погоджується з такою постановою дізнавача від 31 серпня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року та вважає її передчасною невмотивованою та необґрунтованою, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Відповідно до п. 5 цієї статті постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Згідно ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Згідно вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В ст. 284 КПК України чітко визначені підстави до закриття кримінального провадження. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами кримінального провадження, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172 КК України полягає у незаконному звільнені працівника з роботи з особистих мотивів, а також іншому грубому порушенні законодавства про працю.

З об'єктивної сторони дане кримінальне правопорушення може проявитися у діях або бездіяльності у формі: 1) незаконного звільнення працівника з роботи; 2) іншого грубого порушення законодавства про працю. Звільнення з роботи працівника має визнаватися незаконним якщо воно здійснене без законних підстав для цього або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом. Такі законні підстави можуть бути загальними або спеціальними.

Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачаються обґрунтовані та належним чином вмотивовані підстави для закриття кримінального провадження, з посиланням на обставини справи та норми матеріального та процесуального права, викладені після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Так, зі змісту постанови дізнавача про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2021 року вбачається, що кримінальне провадження № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, однак в мотивувальній частині вказаної постанови дізнавачем не зазначено та належним чином не обґрунтовано на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій він прийшов до висновку про необхідність закриття даного кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу, що з комплектного аналізу ст. 110 КПК України та одного із основоположних принципів кримінального процесуального законодавства, а саме верховенство права, вбачається, що постанова слідчого має бути мотивованою, тобто її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, котрі підтверджуються матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть питання, яке порушеного заявником. Також у ній мають міститись відповіді на усі поставлені ним питання, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу та формою реалізації принципу правової визначеності, як елементу верховенства права.

Мотивувальна частина постанови повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення КПК України.

У резолютивній частині повинні міститись висновки за наслідками розгляду порушеного питання. При цьому очевидним є той факт, що у випадку, якщо таких питань є декілька, слід розкрити зміст прийнятого рішення щодо кожного із них і не допускати формулювань, які унеможливлюють розмінні самого рішення, розмивають його суть або допускають неоднозначне тлумачення.

Всупереч вищевказаним вимогам, при винесенні постанови про закриття кримінального провадження слідчим не було дотримано вимоги ст. 110 КПК України щодо належної мотивації закриття провадження, оскільки слідчий обмежився лише посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким передбачено таку підставу закриття кримінального провадження, як встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, проте в мотивувальній частині постанови жодним чином не обґрунтував підстави прийняття даного рішення з посиланням на відповідні докази, отримані під час досудового розслідування та норми КПК України.

З огляду на наведені обставини, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого є формальною, невмотивованою, необґрунтованою та такою, що суперечить матеріалам кримінального провадження, винесена з порушенням вимог КПК України, у зв'язку з чим, скарга підлягає задоволенню, а постанова дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 31 серпня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12013210180000175 від 25 березня 2013 року - скасуванню.

При проведенні досудового розслідування органу розслідування слід вжити заходів для встановлення об'єктивної істини, в повному обсязі провести необхідні слідчі (розшукові) дії, усунути недоліки, які наведені у мотивувальній частині даної ухвали, за результатом чого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Разом з тим не підлягають до задоволення вимоги скарги щодо скерування ухвали слідчого Тернопільського міськрайонного суду за результатами розгляду скарги до прокуратури Тернопільської області для визначення процесуального керівника у кримінальному провадженні та органу, який здійснюватиме досудове розслідування, оскільки така ухвала слідчого судді направляється до органу досудового розслідування, яким була винесена оскаржувана постанова для продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,3, 38, 40-1, 110, 303-307, 284, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах потерпілого ОСОБА_3 , на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 31.08.2021 про закриття кримінального провадження №12013210180000175 від 25.03.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, задовольнити частково.

Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 31.08.2021 про закриття кримінального провадження № 12013210180000175 від 25.03.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Копію ухвали надіслати сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013210180000175 від 25.03.2013.

Повернути матеріали кримінального провадження № 12013210180000175 від 25.03.2013 сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1

Попередній документ
100022417
Наступний документ
100022419
Інформація про рішення:
№ рішення: 100022418
№ справи: 607/16338/21
Дата рішення: 28.09.2021
Дата публікації: 01.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.09.2021)
Дата надходження: 14.09.2021
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУНЕЦЬ НАТАЛІЯ РОМАНІВНА
суддя-доповідач:
КУНЕЦЬ НАТАЛІЯ РОМАНІВНА