Справа № 606/2608/20
28 вересня 2021 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12016210170000103, внесеного 14.03.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Моршанськ, Тамбовської області, Російської Федерації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше судимої:
30.10.2013 Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ч.5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією майна, звільнена 02.07.2014 на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля в режимі відеоконференції зазначене кримінальне провадження,
ОСОБА_3 разом з двома невстановленими жінками циганської національності, в період часу з 11 до 13 год. 12.03.2016 прибули до господарства ОСОБА_7 , яке розташоване в с.Ілавче Теребовлянського району Тернопільської області та зайшли на подвір'я під приводом купівлі-продажу товарів. ОСОБА_7 відмовилась здійснювати покупку-продаж товару, після того ОСОБА_3 попросила листок з вазона, який був у веранді будинку. В той час невстановлена слідством особа зайшла у веранду будинку, а за нею зайшли дві жінки циганської національності одна із яких ОСОБА_3 , а інша, розвернувши покривало, закрила ОСОБА_7 можливість бачити вхід до будинку. В цей час ОСОБА_3 непомітно для ОСОБА_7 та осіб, з якими вона прийшла, проникла в одну з кімнат, та із якої таємно викрала 10600 грн, що належали потерпілій ОСОБА_7 . Через деякий час особи циганської національності покинули житловий будинок, що належить ОСОБА_7 .
Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнала повністю, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих під час досудового розслідування, при цьому показала, що щиро розкаюється у вчиненні кримінального правопорушення, не заперечувала проти розгляду кримінального провадження щодо неї у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Просила суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 будучи раніше судимою за вчинення умисного злочину, передбаченого ст.185 КК України своїми діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Обставинами які обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до статті 67 КК України вчинення злочину щодо особи похилого віку.
В обвинувальному акті зазначено обставину, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 - рецидив злочину.
Проте, суд не погоджується із таким твердженням з наступних підстав.
Згідно з ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Згідно ч.2 п. 19 Постанови Пленуму ВС України від 04.06.2010 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» №7 - «якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує».
Оскільки дії ОСОБА_3 кваліфіковано судом за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, то кваліфікуючу ознаку повторність вже враховано при кваліфікації дій обвинуваченої, а тому суд у відповідності до вимог ч.4 ст.67 КК України не може визнати рецидив, як обтяжуючу покарання обставину.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої згідно статті 66 КК України є щире каяття, визнання вини у повному обсязі.
Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом враховується, особа винної, її вік, стан здоров'я, а також те, що така, вину визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася, позитивно характеризується за місцем свого проживання, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, наявність на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_8 2007 року народження, її поведінку до, під час та після вчиненого злочину.
Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.
Разом з тим, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на неї обов'язків, згідно ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення дактилоскопічних експертиз № 1.4-394/17 від 11.05.2017 в сумі 618,50 грн та №1.4-388/17 від 11.07.2017 в сумі 1979,20 грн, всього на суму 2597,70 грн, які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_3 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.
На момент проголошення вироку запобіжний захід у ОСОБА_3 відсутній.
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання..
Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 2597 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн 70 коп. стягнути з ОСОБА_3 в користь держави.
На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1