465/2321/18
2/465/456/21
Іменем України
(заочне)
22.09.2021 року Франківський районний суд м.Львова у складі :
головуючого - судді Мартьянової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Галімурки О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ПАТ «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 20 475,97 грн. У обґрунтування позову, вказує на те, що 20.08.2017 року близько 21:00 год. у м. Львові по вул. Кульпарківська, 56 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Seat Leon» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «BMW530» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті відбулася дорожньо-транспортної пригода, винуватцем якої є відповідач, про що вони спільно повідомили і ОСОБА_3 написав у графі «Пояснення» - «Свою вину в ДТП визнаю, не дотримався безпечної дистанції». Цивільно-правова відповідальність відповідача була забезпечена за полісом обов'язкового страхування в ПрАТ «Європейський страховий союз» за полісом №АМ/1074337. Після ДТП ОСОБА_4 повідомив їх про настання страхового випадку та подав заяву про отримання страхового відшкодування. Однак виплата так і не відбулась. Відповідно до висновку №430 від 01.12.2017 року про оцінку автомобіля «Seat Leon» д.н.з. НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 20 475 грн. 97 коп. З метою встановлення вартості заподіяної матеріальної шкоди позивач звернувся до спеціаліста про проведення авто товарознавчого дослідження, за проведення якого сплатив 800 грн., що підтверджується квитанцією №205311001017011511521369. Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 475,97 грн. матеріальної шкоди та судові витрати в сумі 1 704,80 (704,80грн. - судовий збір, 1 000 - витрати за надання правової допомоги).
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 04.06.2018 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 30.07.2018 року відкладено слухання справи.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26.12.2018 року відкладено слухання справи.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 08.07.2019 року відкладено слухання справи.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 25.05.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин своєї неявки не повідомляв, однак належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Окрім цього, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України), однак в судові засідання такий не з'являвся. Суд вважає цю особу повідомленою про час та місце судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у її відсутності, провівши заочний розгляд справи.
Третя особа представник ПрАТ «Європейський страховий союз» в судове засідання не з'явився. Про дату судового засідання був повідомлений належним чином. Також, не подав до суду письмових пояснень на предмет позовних вимог. Суд постановив проводити за відсутності представника третьої особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку
Судом встановлено, що 20.08.2017 року близько 21:00 год. у м. Львові по вул. Кульпарківська, 56 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Seat Leon» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «BMW530» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Винуватцем ДТП є ОСОБА_5 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 20.08.2017 року, де відповідач свою вину визнає та пояснює, що не дотримався безпечної дистанції. В результаті позивач зазнав матеріальних збитків у розмірі 20 475,97 грн. - ціна станом на вказану дату огляду, а ціна станом на 23.11.2017 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля становить 13 592,32 грн., про що є висновок судового експерта Галамай Б.І. №430 від 01.12.2017 року та ремонтна калькуляція №430 від 27.11.2017 року.
Сторони повідомили ПрАТ «Європейський страховий союз» про настання страхового випадку, про що склали повідомлення від 20.08.2017 року о 10:45 год.
Позивач подав заяву до ПрАТ «Європейський страховий союз» про виплату страхового відшкодування від 07.09.2017 року, яке йому не виплатили.
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст.10 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду (п.1.4 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Водночас, «Європейський страховий союз» не надав суду доказів про виплату страхового відшкодування заподіяної позивачу шкоди, відтак суд приходить до висновку, що здійснення позивачу відповідної страхової виплати не відбулось.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки позивач зазнав матеріальної шкоди, і страховик заподіювача шкоди не виплатив страхового відшкодування, ОСОБА_1 має право звернутися до відповідача з позовом про відшкодування матеріальної шкоди.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання судових витрат суд, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 , що становить 700 гривень 80 копійок.
Керуючись статтями 247, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , м. Київ, вул. Ірицького) суму збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля становить 13 592,32 грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 704 гривень 80 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 30.09.2021 року.
Суддя Мартьянова С.М.