465/563/21
2/465/2049/21
Іменем України
(заочне)
28.09.2021 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Марків Ю.С.
секретаря судового засідання Оверко Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03.03.2015 у розмірі 25829,97 грн. та судові витрати.
Позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.03.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді початкового встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, яка додається до позову, в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21000,00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які розміщені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також на те, що він був повністю проінформований про умови кредитування і вони були надані йому для ознайомлення у письмовій формі. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, за якими кредитний ліміт може бути змінений за рішенням та ініціативою банку.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 13.12.2020 року має заборгованість у розмірі 34855,25 грн., яка складається з 25829,97 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9025,28 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Просить винести рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь згадану вище заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25829,97 грн. та судові витрати.
Згідно відомостей з ЄДРПОУ 14.06.2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
В судове засідання представник позивача не з'явився, у заяві просить справу розглянути у його відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі ст.280 ЦПК України.
Відповідач не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, відзиву на позовну заяву до суду не направив.
З огляду на зазначені обставини, суд проводить заочний розгляд даної цивільної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Факт звернення відповідача до банку підтверджується наданою позивачем копією анкети-заяви і копією паспорта на його ім'я.
Анкета-заява не містить жодної інформації про те, за отриманням яких саме послуг звернувся до банку відповідач. У цьому документі зазначено, що відповідач згоден із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Разом із позовною заявою, крім згаданих копій анкети-заяви і паспорта на ім'я ОСОБА_1 , позивач подав до суду такі документи: розрахунок заборгованості станом на 31.05.2015 року, 30.09.2019 року та 13.12.2020 року, який містить лише підпис банку; Виписку по рахунку відповідача; Витяг із Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не містить підпису відповідача про ознайомлення саме з цією редакцією Умов та правил; Витяг з «Тарифів»; довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та про видані картки, які також не підписані відповідачем; копію довіреності представника банку, копія відомостей з ЄДРПОУ; копію банківської ліцензії; витяг із статуту акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк»).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість станом на 13.12.2020 року становить 34855,25 грн., яка складається з 25829,97 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9025,28 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника процентна ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, скористався правом не пред'являти до боржника вимоги щодо стягнення, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.
Разом з тим, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 25829,97 гривень.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2270 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279, 281-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитом у розмірі 25829 (двадцять п'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) гривень 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" судові витрати в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, адреса: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Марків Ю.С.