Справа №463/10764/21
Провадження №2-з/463/94/21
про забезпечення позову
28 вересня 2021 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Яворський С.Й., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 186 712,44 грн. Також, просить вирішити питання про розподіл судових витрат.
Крім того, позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) , а саме:
-на праві приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 4625587800:09:000:0068, площею 0.0926 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1657610546255, номер запису про право власності: 28186892);
-на праві приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 4623685600:07:000:0235, площею 0.1 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 510146846236, номер запису про право власності: 7814503);
-на праві спільної сумісної власності (частка 1/1) на квартиру, комору в підвалі - 2,0 кв.м. розташовану за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 72,3 кв.м., житловою площею 46,1 кв.м. (реєстраційний номер майна: 25258018).
Заяву мотивує тим, що оскільки предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 186 712,44 грн., то у позивача є обґрунтовані побоювання, що відповідач може вчинити дії щодо відчуження належного йому на праві власності майна на користь третіх осіб з метою уникнення відповідальності щодо сплати заборгованості, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. А тому позивач звернувся до суду з відповідною заявою, яку просить задоволити.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Оглянувши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, суддя вважає, що подана заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункт 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначає, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 186 712,44 грн., з яких 182 740,00 грн. - основна сума боргу, 3 345,15 грн. - пеня, 627,29 грн. - 3%. Вказана сума боргу згідно поданого позову виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позики (безвідсоткової) №1 від 27 листопада 2020 року.
Як вбачається із матеріалів заяви про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на належне відповідачу ОСОБА_2 майно: на праві приватної власності земельні ділянки та на праві спільної сумісної власності квартиру.
З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову (сума 186 712,44 грн.), співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обгрунтованість побоювань позивача щодо відчуження спірного майна відповідачем, а відтак вважає, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити, однак частково, оскільки невжиття відповідних заходів забезпечення позову, утруднить чи взагалі зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову суддя вважає, що не підлягає до задоволення вимога про накладення арешту на належну відповідачу на праві спільної сумісної власності (частка 1/1) квартиру, комору в підвалі - 2,0 кв.м. розташовану за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 72,3 кв.м., житловою площею 46,1 кв.м. Так як вказана квартира та комора є спільною сумісною власністю відповідача та інших співвласників, тобто частки таких у спільній власності не є визначеними, а відтак накладення арешту на таке майно порушуватиме права інших співвласників майна, які жодного відношення до боргу, з вимогою про стягнення якого в судовому порядку звернувся позивач, не мають. Крім того, на думку суду, достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами є накладення арешту на належні відповідачу на праві приватної власності земельні ділянки.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , а саме:
-земельну ділянку, кадастровий номер: 4625587800:09:000:0068, площею 0.0926 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1657610546255, номер запису про право власності: 28186892);
-земельну ділянку, кадастровий номер: 4623685600:07:000:0235, площею 0.1 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 510146846236, номер запису про право власності: 7814503);
В решті заяви - відмовити.
Дані стягувача: ОСОБА_1 (80463, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Старий Яричів, РНОКПП: НОМЕР_2 );
Дані боржника: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, тобто 28 вересня 2021 року, та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Виконання ухвали суду покласти на державного виконавця ПУСТОМИТІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЛЬВІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ЛЬВІВ) (81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, місто Пустомити, ВУЛИЦЯ І. КАНДИБИ, будинок 3).
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала складена 28 вересня 2021 року.
Суддя: С.Й. Яорський